Справа № 320/34654/25
про залишення апеляційної скарги без руху
10 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними, та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Перевіривши подану апеляційну скаргу, вважаю, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно пункту 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року доставлено скаржнику 23 вересня 2025 року об 17:50, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна довідка про доставку оскаржуваного рішення в електронний кабінет ГУ ПФУ у Київській області в підсистемі «Електронний суд». Тобто, останній день строку на апеляційне оскарження припадає на 24 жовтня 2025 року.
Проте, відповідачем лише 29 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку направлено апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, тобто з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Також слід зазначити, що запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносились.
При цьому, запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану.
Скаржник у апеляційній скарзі не зазначає, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, оскільки вказані обставини є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, у силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Так, скаржником не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року.
У даному випадку, скаржником не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати у встановлений адміністративним судочинством термін апеляційну скаргу, що свідчить про необхідність подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року - залишити без руху.
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя О.М. Оксененко