П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28130/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (суддя Вовченко О.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 17.02.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.03.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії військової частини, які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 28 січня 2022 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 3829,38 грн. в місяць за період з 1 березня 2018 року по 28 січня 2022 року, включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 28 січня 2020 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 3829,38 грн. в місяць за період з 1 березня 2018 року по 28 січня 2020 року, включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням в частині відмови позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення суду першої інстанції шляхом:
- доповнення мотивувальної частини рішення висновком про передчасність позовних вимог за період з 1 січня 2020 року по 28 січня 2022 року, в зв'язку з не проведенням відповідачем, на час розгляду даної справи, перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 січня 2020 року по 28 січня 2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року по справі №420/28116/24, та неможливістю встановлення судом наявності або відсутності у нього права на отримання щомісячної індексації-різниці та її абсолютного розміру, як різниці можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року в розмірі 4463,15 грн. та підвищення доходу за січень 2020 року, січень 2021 року та січень 2022 року по відношенню до доходу за лютий 2018 року;
- викладення частин 2 та 3 резолютивної частини в наступній редакції:
«Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 3829,38 грн. в місяць за період з 1 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року, включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078».
На обґрунтування поданої скарги зазначається, що суд першої інстанції не встановив розміри підвищення доходу позивача за січень 2020 року, січень 2021 року та січень 2022 року, отриманих за результатами виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року по справі №420/28116/24, по відношенню до доходу за лютий 2018 року, а тому є необґрунтованим та таким, що безповоротно позбавило можливого права позивача на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 29.01.2020 року по 28.01.2022 року.
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та наказом від 28.01.2022 №18 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
20.07.2024 ОСОБА_1 через представника звернувся до військової частини із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 28 січня 2022 року, включно, відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Листом від 06.08.2024 року за вих. №3/12/13/1-3257 заявника було повідомлено, що оскільки в березні 2018 року різниця між розміром індексації та розміром підвищення грошового забезпечення складає від'ємне значення, подальше нарахування індексації грошового забезпечення провадилось без додавання суми різниці між сумою індексації та збільшення розміру грошового забезпечення із застосуванням базового місяця березень 2018 року.
Вважаючи протиправними дії військової частини щодо відмови нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 28 січня 2022 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Вирішуючи спір суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги, заявлені за період з 1 березня 2018 року по 28 січня 2020 року
Ухвалюючи рішення (в частині апеляційного оскарження) про відмову у задоволенні позовних вимог за період з 29.01.2020 суд виходив з того, що розмір грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 року зріс, а тому, зважаючи на обсяг поданих доказів, не вбачається підстав для визначення загальної суми належної до виплати індексації грошового забезпечення позивача.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів насамперед зазначає, що оскільки доводи апеляційної скарги стосуються висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскаржуване рішення суду першої інстанції переглядається у вказаній частині відповідно до частини першої статті 308 КАС України.
Так, приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону №1282-XII, зокрема, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно із частиною другою статті 5 цього Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
На підставі частини першої статті 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
За змістом частини другої статті 6 указаного Закону Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У пункті 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
За правилами пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци 1-6 пункту 5 Порядку №1078).
Таким чином, з 01 грудня 2015 року нормами Порядку №1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.
Щодо індексації-різниці, Верховний Суд у своїй постанові від 10 квітня 2024 року у справі №200/564/23 указав, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
За висновком Верховного Суду в справі №200/564/23, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Відповідно до правої позиції, наведеної в постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №№160/15411/23, 420/616/23, 520/6243/22, 200/564/23, індексація-різниця виплачується до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Звернувшись до суду з даним позовом позивач стверджував, що набув право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 3829,38 грн. в місяць за період з 1 березня 2018 року по 28 січня 2022 року, оскільки через збільшення розміру посадового окладу у березні 2018 року розмір його грошового забезпечення збільшився у згаданому місяці на 633,17 грн. у порівнянні з лютим 2018 року.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 09.01.2025 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року по справ № 420/28116/24, яким Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України було зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 28.01.2022 з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум.
Отже, з урахуванням даного рішення суду розмір грошового забезпечення позивача, зокрема, посадового окладу з 29.01.2020 зріс, а тому підстав для збільшення грошового забезпечення позивача за рахунок збільшення розміру посадового окладу до 28.01.2020 року відсутні.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції правильними.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що суд першої інстанції не встановив розміри підвищення доходу позивача за січень 2020 року, січень 2021 року та січень 2022 року, отриманих за результатами виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року по справі №420/28116/24, по відношенню до доходу за лютий 2018 року, то суд апеляційної інстанції, з метою з'ясування обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, 06.10.2025 постановив ухвалу, якою витребував від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 січня 2020 року по 28 січня 2022 року, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року у справі №420/28116/24.
13.10.2025 відповідач надав суду довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 28 січня 2022 року, відомості якої повністю збігаються із відомостями довідок, що були надані позивачем при зверненні до суду у вересні 2024 року.
Таким чином надана довідка не містить розмір грошового забезпечення позивача за спірний період з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року у справі №420/28116/24.
Як зазначалося вище, змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у такому місяці. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Ураховуючи, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року по справі №420/28116/24 набрало законної сили після звернення позивача до суду з даним позовом, ухвала суду апеляційної інстанції про витребування доказів належним чином виконана відповідачем не була, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про передчасність його позовних вимог, заявлених за період з 01 січня 2020 року по 28 січня 2022 року, у в зв'язку з відсутністю відомостей про виконання військовою частиною рішення у справі №420/28116/24.
Наведене є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року змінити в його мотивувальній частині, де зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 28 січня 2022 року не підлягають задоволенню через передчасність.
Абзац другій та третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року змінити, виклавши в наступної редакції:
"Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 3829,38 грн. в місяць за період з 1 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року, включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078".
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя К.В.Кравченко
Суддя Ю.В.Осіпов