П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/12870/25
Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченко К.В,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІСТІЛ» про ухвалення додаткового рішення до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року по справі за апеляційними скаргами Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІСТІЛ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
28 квітня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІСТІЛ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500390/2025/000001/2 від 25.02.2025 року;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500390/2025/000011 від 25.02.2025 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
21.07.2025 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить вирішити питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 грн та послуг з письмового перекладу документів в сумі 14 320 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року адміністративний заяву ТОВ «ПОЛІСТІЛ» задоволено, стягнуто з Одеської митниці на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн та витрати пов'язані з залученням перекладача в сумі 14 320 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням та додатковим рішенням, відповідач подав апеляційні скарги.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року залишено без змін.
29 жовтня 2025 року представником позивача направлено до П'ятого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року про стягнення судових витрат на правову допомогу у сумі 6 000 грн.
Одеська митниця подала заперечення на вказану заяву та просила зменшити заявлену до відшкодування суму.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, яка помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги матеріали справи містять копії наступних документів, укладених між адвокатським об'єднанням «LexProGroup» в особі старшого партнера Гудіми В.І. та ТОВ «ПОЛІСТІЛ» в особі керівника Волкова А.М.: договору №20/03/25-Г про надання правничої допомоги від 20.03.2025 року, витяг з договору про надання правничої допомоги №20/03/25-Г від 20.03.2025 року, акт №2 наданих послуг від 20.10.2025 року.
Відповідно до п.1.1 договору №20/03/25-Г про надання правничої допомоги від 20.03.2025 року клієнт доручає, а виконавець приймає на себе виконання доручення щодо надання клієнту правничої допомоги в обсязі та умовах, визначених в кожному конкретному випадку між сторонами.
За надання правничої допомоги клієнт зобов'язується виплатити виконавцю гонорар (винагороду) у розмірі та на умовах, визначених взаємною домовленістю сторін або в укладеній додатковій угоді (рахунку-фактурі на оплату послуг) до цього договору (п. 3.1. договору №20/03/25-Г).
В акті № 2 наданих послуг від 20.10.2025 року зазначено, що відповідно до договору № 20/03/25-Г від 20.03.2025 на надання правничої допомоги Адвокатським об'єднанням «LexProGroup2 (виконавець) в період з 10.06.2025 року по 20.10.2025 року надано ТОВ «ПОЛІСТІЛ» (клієнт) наступні послуги: підготовка та подача до П'ятого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 року на суму 4 000,00 грн; підготовка та подача до П'ятого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Одеської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 на суму 2 000,00 грн; загальна вартість наданих послуг становить 6 000,00 грн.
Отже, факт отримання позивачем юридичних послуг під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції підтверджується документально та не заперечується сторонами.
Водночас, Одеська митниця подала клопотання про зменшення заявленої до відшкодування суми з огляду на її неспівмірність до складності самої справи.
ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
Отже, у суду апеляційної інстанції також наявні підстави для надання оцінки співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюються з прецедентною практикою ЄСПЛ.
Надаючи оцінку заявленій до відшкодування сумі витрат на правову допомогу, колегія суддів акцентує увагу, що характер спірних правовідносин не потребує значних затрат часу з боку фахівця в галузі права, оскільки є розповсюдженим та у даній категорії сформована однозначна судова практика. Таким чином, з боку адвоката, при складенні процесуальних заяв по суті позовних вимог, необхідно вказати виключно фактичні обставин даної справи, у той час як нормативне врегулювання є унітарним для спорів з органами митного контролю з приводу коригування митної вартості.
Відповідно до обставин даної справи, представником позивача до суду апеляційної інстанції подано два відзиви на апеляційну скаргу. Інших заяв по суті спору не подано. Справа у суді апеляційної інстанції розглядалась у порядку письмового провадження без особистої участі сторін.
Таким чином, заявлена сума відшкодування є оплатою поданих відзивів на апеляційну скаргу. Дослідивши відзиви колегія суддів констатує, що за суттю та змістом вони відтворюють подану позовну заяву та заяву про ухвалення додаткового рішення.
В той же час, суд першої інстанції стягнув на користь позивача 6 500 грн витрат на правову допомогу, тому колегія суддів, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, вважає, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції є 3 000 грн (три тисячі гривень).
Частиною 3 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь ТОВ «ПОЛІСТІЛ» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Керуючись ст.ст.134, 139, 252, 311, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «ПОЛІСТІЛ» (проспект Незалежності, 85, м. Біла Церква, Київська область, 09108, код ЄДРПОУ 43886054) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 3 000 грн (три тисячі гривень).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко