Рішення від 28.10.2025 по справі 949/1943/25

Справа №949/1943/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.12.2020 року між ТОВ "Алекскредит" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання кредиту №4351296, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у користування кредитні кошти у сумі 11000 грн. Позивач свої зобов'язання за вищезазначеним договором виконав у повному обсязі, відповідач у свою чергу зобов'язання не виконував належним чином, у зв'язку з чим станом на 30.06.2025 утворилась заборгованість у розмірі 64900 грн., яка складається з наступного: 10000 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 54900 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. За період дії договору Позичальником сплачено за договором 11984,40 грн. в рахунок погашення відсотків, 1000 грн. в рахунок погашення тіла кредиту та 150 грн. в рахунок погашення плати за продовження строку по договору про надання кредиту №4351296 від 30.12.2020 року, що відповідно відображено у розрахунку заборгованості. Будь-які інші платежі зі сторони Відповідача були відсутні. Приймаючи до уваги викладене, позивач просить стягнути з відповідача в рахунок погашення заборгованості кредитному договору 64900 грн., а також 2422,40 коп. судових витрат.

Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою роз'яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання кредиту №4351296. Договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатору (PS4351296).

Того ж дня, 30.12.2020 року ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором (PS4351296) паспорт споживчого кредиту, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, річний та щомісячний процент, плату за оформлення договору, порядок повернення та інші суттєві умови.

Відповідно до п. 3.1. Договору, сторони погодили, що Строк дії Договору встановлюється з Дати укладення Договору 30.12.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 10.07.2021 року (включно).

Згідно з п. 1.5. Договору, позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.

Відповідно до п. 1.6. Договору, розрахунок Зобов'язань (п. 2.18. Правил) Позичальника, строки виконання Зобов'язань, умови кредитування, а також дати початку періодів, дати платежів (дати закінчення періодів), загальні суми платежів, Основна сума кредиту (п. 2.28. Правил), Проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки, орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Окрім повного Графіку платежів у Додатку № 1 до Договору, наводиться окремий випадок повного Графіку платежів, який відповідає Максимально ефективному користуванню кредитом (п. 2.25. Правил) за умови сплати Позичальником всіх Зобов'язань за Договором у останній день Базового періоду (п. 2.4. Правил).

Згідно з п.1.7.2. Договору, ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні Договору:- в Базовий період протягом 12 календарних днів з 30.12.2020 року до 11.01.2021 року (включно) у розмірі 0,77 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил));- в Спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 12.01.2021 року до 10.07.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 12 021,80 грн.

Згідно з п.1.7.3. Договору, у випадку подовження Позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,02% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка (п. 2.3. Правил)). В Спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу Кінцевої дати виконання Договору (включно), Проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка).

Додатком Договору є "Правила надання кредиту ТОВ "Алекскредит", що розміщені на Сайті Кредитодавця https://аІехсгеdit.uа/ (далі - Правила).

Вказаний Договір було оформлено у порядку, передбаченому розділом 4 Правил. Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. Правил, сторони домовилися, що Договір укладається в електронній формі шляхом використання Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

За інформацією ТОВ ФК "Елаєнс" від 01.11.2024 року, 30.12.2020 року позивачем було перераховано 11000 грн. на картку НОМЕР_1 .

Як вбачається з листа АТ "ВТС Банк" від 26.09.2025 року на ім'я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку НОМЕР_1 . З виписки по особовому рахунку видно, що 30.12.2020 року на картку НОМЕР_1 було зараховано переказ на 11000 грн.

З розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4351296 від 30.12.2020 року, який отримав відповідач видно, що станом на 30.06.2025 року рахується заборгованість в сумі 64900 грн., яка складається з наступного: 10000 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 54900 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15,16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 625 ЦКУкраїни, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши 30.12.2020 року договір про надання кредиту відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов'язання.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис"за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З договору про надання кредиту, паспорту споживчого кредиту, які погоджені та підписані сторонами видно, що при використанні кредиту на загальних умовах, відповідач повинен повернути позивачу отриманий кредит в сумі 11000 грн. та проценти за користування коштами в сумі 1016,40 коп., а всього 12016,40 грн.

Як видно з розрахунку заборгованості розмір заборгованості становить 64900 грн., яка складається з наступного: 10000 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 54900 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Суд має право зменшити розмір відсотків до розміру заборгованості за тілом кредиту, з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), де зазначено на право суду зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання у випадку зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановлення її в розмірі, який в два та більше разів перевищує відсотки, які передбачені в рамках первісного строку договору виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. При цьому, для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідні правові висновки щодо застосування зазначених норм ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів" у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 06.12.2019 у справі № 664/1261/16-ц (провадження № 61-25248св18), від 27.01.2020 у справі № 754/6091/18 (провадження № 61-11473св19), від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 (провадження № 61-1416св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) вказано: "Суди попередніх інстанцій встановили, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги таке. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання".

Згідно з умовами кредитного договору, акційна ставка 0.77%, базова процентна ставка 1.02%, спеціальна процентна ставка 3%. Витрати за кредитом з лояльними умовами кредитування згідно кредитного договору та паспорту споживчого кредиту становлять 12016,40 грн., з яких 11000 грн. тіло кредиту, а 1016,40 грн. проценти за користування кредитом. Позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі 54900 грн., що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту 10000 грн., та орієнтовну загальну вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування - 12016,40 грн., а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на ч. 4 ст. 42 Конституції участь у договорі споживача як слабшої сторони, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту (рішення КСУ від 11.07.2013 р.№ 7-рп/2013).

З огляду на наведене, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків за невиконане зобов'язання відповідача, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом, зменшивши їх розмір до розміру заборгованості по кредиту в сумі 10000 грн.

Отже, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що ОСОБА_1 уклавши договір кредитування та отримавши кредитні кошти, свої зобовязання не виконав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 20000 грн., з яких 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10000 грн. заборгованість по відсотках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені в частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме 746,50 грн. (20000 грн. х 2422,40 грн. / 64900 грн).

Розрахунок та підтвердження витрат щодо правової допомоги до ухвалення судом рішення суду не надано.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" заборгованість за договором про надання кредиту №4351296 від 30.12.2020 року у розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", судові витрати з оплати судового збору у розмірі 746,50 грн. (сімсот сорок шість гривень 50 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 02094, м. Київ, пр-т Леоніда Каденюка, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор

Попередній документ
131667550
Наступний документ
131667552
Інформація про рішення:
№ рішення: 131667551
№ справи: 949/1943/25
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.10.2025)
Дата надходження: 26.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
28.10.2025 14:30 Дубровицький районний суд Рівненської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОТУПОР К М
суддя-доповідач:
ОТУПОР К М
відповідач:
Мунько Сергій Анатолійович
позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»
представник позивача:
Попов Євген Васильович