Справа № 559/2969/25
Провадження № 2/559/1169/2025
10 листопада 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
І. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 09.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №09.10.2024-100002477. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн. строком на 124 дні. Ставка «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом. Процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія за надання кредиту становить 720 грн. та нараховується за ставкою 9% від суми кредиту одноразово. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 21600 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 7440 грн., заборгованості по комісії у розмірі 720 грн. та додаткової комісії у розмірі 1440 грн., а також заборгованості по неустойці у розмірі 4000 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір.
1.2 Відповідачка правом на подання відзиву у встановлений строк не скористалася.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 04.08.2025 вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 22.10.2025 відмовлено представнику відповідачки у задоволенні клопотання про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи відкладено та надано можливість учасниками подати пояснення до 10.11.2025 за бажанням.
Відповідачка ухвалу про відкриття провадження отримала 01.10.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Шевчук В.М., який також ухвалу суду від 22.10.2025 отримав 24.10.2025. При цьому стороною відповідача відзиву на позовну заяву чи письмових пояснень подано не було, заяв та клопотань по суті повних вимог до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 09.10.2024 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №09.10.2024-100002477, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Даний Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки та Підтвердження позичальника про укладення кредитного договору. Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000 грн., строком на 124 дні. Процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія за надання кредиту становить 720 грн. та нараховується за ставкою 9% від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 720 грн. у кожному з двох чергових періодів. Неустойка: 80 грн., за кожен день невиконання зобов'язання. Дата повернення кредиту 09.02.2025. Кошти надаються безготівково шляхом використання реквізитів електронного платіжного способу споживача 4441-11хх-хххх-4360. (а.с.15-18).
ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 8000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.13).
У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на день подання позову - 22.07.2025 становить 21 600 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000 грн. , заборгованості за відсотками в розмірі 7440 грн., комісії - 720 грн., додаткової комісії - 1440 грн. та неустойки - 4000 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір. Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору за період з 09.10.2004 по 09.02.2025 та підтверджений наданими до суду розрахунками (а.с.14).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положеньст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно ізст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісіями суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до п. 1.5 Договору під час користування кредитом Банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 Додатку 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості» у розмірі 2,65% середньомісячно від початкової суми кредиту.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
«Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача» - ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 4 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.
Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 Суд робить висновок, що 09.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням Договору про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Розрахунок заборгованості в частині стягнення тіла кредиту, комісії за надання кредиту та відсотків повністю відповідає умовам Договору про надання кредиту: у ньому відображені всі факти видачі суми кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до закінчення дії кредитного договору лише на залишок неповернутої суми. Крім того, відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, комісії за надання кредиту та нарахованих відсотків.
5.2 Щодо стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1440 грн. згідно кредитного договору №09.10.2024-100002477, суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів, про що детально вказано в розділі IV: включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
5.3 Щодо вимоги про стягнення неустойки, суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи наведене, суд вважає, що стягнення з відповідача неустойки в період дії правового режиму воєнного стану, суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в цій частині суд відмовляє у задоволені позовної вимоги.
5.4. У підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.
5.5 Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1812,31 грн. (16160 грн. х 2422,40 грн./ 21600 грн.)
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -
позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №09.10.2024-100002477 від 09.10.2024 у розмірі 16 160 (шістнадцять тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) гривень 31 копійка.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Представник позивача: адвокат Горна Вероніка Іванівна, РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник відповідачки: адвокат Шевчук Віктор Миколайович, адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суддя О.Ю. Жуковська