Дата документу 10.11.2025Справа № 554/8814/23
Провадження № 6/554/127/2025
10 листопада 2025 Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
Головуючого судді-Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання-Кашуби В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Савчак Ярослава Олеговича про розстрочення виконання рішення суду у справі № 554/8814/23,-
У березні 2025 року представник ОСОБА_1 -адвокат Савчак Ярослав Олегович звернувся до суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у справі № 554/8814/23.
Заява обгрунтована тим, що у провадженні Октябрського районного суду міста Полтави перебувала цивільна справа № 554/8814/23 за позовом ТОВ « ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2025 року, справа № 554/8814/23, провадження № 2/554/1583/2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») заборгованість за договором № 4560639 про надання споживчого кредиту від 02.08.2021 в розмірі 45870 грн., інфляційні втрати у розмірі 1474, 39 грн. та 3% річних 316,69 грн., всього 47661,08 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») судовий збір у розмірі 2147,20 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.
Представник заявника зазначає, що на даний час у відповідача відсутня така сума коштів на оплату. Щоб виконати рішення суду повністю потрібен час.
Відповідач наразі не має наміру оскаржувати у апеляційні інстанції вказане рішення суду, однак він не має змоги на протязі місяця чи навіть кількох місяців сплатити такі суми коштів.
Заходи примусового характеру тільки ускладнюють виконання рішення суду-призведуть до збільшення суми боргу за рахунок виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та інших дій примусового характеру, які об'єктивно тільки ускладнюють виконання рішення.
Відповідач має стабільний дохід, проте він є недостатнім для негайного виконання рішення суду.
Крім того, воєнний стан, який запроваджений на всій території України, впливає на усі сфери суспільного життя не найкращим чином, що відображається на робочих місцях, так і на оплаті праці.
Відповідач має на утриманні дітей, що потребує додаткових витрат на їх утримання.
Протягом 12 місяців відповідач зміг би виконати вказане рішення суду, сплачуючи на користь позивача суму коштів у розмірі 4567,36 грн. Така сума є посильною для відповідача, а тому він просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців частинами.
Прохали розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2025 року по справі № 554/8814/23 на 12 (дванадцять) місяців, зі сплатою коштів рівними частинами щомісячно у сумі 4567,36 грн.
Заявник в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі заявника та представника заявника.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, суд про причину своєї неявки не повідомили. Про дату та час слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи міститься підтвердження про доставку електронного документу.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2025 року, справа № 554/8814/23, провадження № 2/554/1583/2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») заборгованість за договором № 4560639 про надання споживчого кредиту від 02.08.2021 в розмірі 45870 грн., інфляційні втрати у розмірі 1474, 39 грн. та 3% річних 316,69 грн., всього 47661,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») судовий збір у розмірі 2147,20 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.
Рішення набрало законної сили.
Представник ОСОБА_1 -адвокат Савчак Ярослав Олегович звернувся до суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у справі № 554/8814/23, посилаючись на те, що у відповідача відсутня вся сума коштів на оплату коштів за вказаним рішенням суду. Щоб оплатити суму повністю потрібен час.
Зазначає, що розмір визначеної судом суми боргу він однозначно не зможе погасити одноразово (одним платежем), а тому вимушений звернутися до суду з вказаною заявою з проханням розстрочити платежі.
Визначена сума стягнення боргу для відповідача є завеликою, однак в силу винесеного судового рішення він бажає сплатити її добровільно, проте всю суму одразу сплатити не має можливості, оскільки на сьогодні у нього відсутня така сума у повному обсязі.
Посилаючись на вказане, прохав розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2025 року по справі № 554/8814/23 на 12 (дванадцять) місяців, зі сплатою коштів рівними частинами щомісячно у сумі 4567,36 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
В силу положень ч. 2 ст. 18 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
В силу положень ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У силу положень ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави ухвалено 20 лютого 2025 року, справа № 554/8814/23, провадження № 2/554/1583/2025.
Із заявою про розстрочку вказаного рішення суду заявник звернувся 10 березня 2025 року, тобто в межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 435 ЦПК України.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочення виконання рішення суду передбачене також ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року№ 1404-VIII, згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Таким чином, підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року№ 1404-VIII є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим його виконання.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Обґрунтовуючи своє рішення суд приймає до уваги, що держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 17.05.2005 р. «Чижов проти України» вказано, що на державі лежить зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочення у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони", 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, відповідач послався в тому числі на введення в Україні режиму воєнного стану.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на свій території України запроваджено режим воєнного стану який триває і на даний час.
Режим воєнного стану значно вплинув і впливає на всі сфер життя громадян України, крім іншого і на робочі місця, оплату праці людей.
ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі.
На підтвердження скрутного матеріального становища відповідачем надано довідку з Пенсійного фонду України, у якій відображені його доходи, сума яких не дозволяє одноразово погасити наявну заборгованість за рішенням суду.
Крім того, відповідач має на утриманні двох дітей- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також потребує додаткових коштів на їх забезпечення.
Відповідач зацікавлений самостійно виконати рішення суду у даній справі, проте через скрутне матеріальне становище прохає розстрочити сплату вказаної суми.
Скрутне матеріальне становище відповідача суд вважає обставиною, що перешкоджає виконання рішення суду.
Суд вважає, що розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців не буде надмірно тривалим для "потерпілої сторони", сприятиме забезпеченню реального виконання рішення суду у даній справі та сприятиме дотриманню справедливого балансу інтересів сторін у спорі.
В силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодеком.
Суд дійшов висновку, що заявником доведено належними, допустими та достовірними доказами факт наявності обставин, які дають підстави для розстрочка та відстрочення виконання судового рішення у справі № 554/8814/23.
З урахуванням вищевикладене, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2025 року по справі № 554/8814/23 на 12( дванадцять) місяців, зі сплатою коштів рівними частинами щомісячно у сумі 4567,36 грн.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Савчак Ярослава Олеговича про розстрочення виконання рішення суду у справі № 554/8814/23-задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2025 року по справі № 554/8814/23 на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою коштів рівними частинами щомісячно у сумі 4567,36 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В.Тімошенко