10 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/2182/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року (суддя Казанчук Г.П.) у справі № 340/2182/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області №110130003576 від 18.09.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 12.09.2024 року про перерахунок пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням розміру пенсії за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки він працював на посаді респіраторника воєнізованого гірничорятувального загону.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що у пункті 27 Переліків державних підприємств згідно коду ЄДРПОУ 14309787 - Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, 2) віднесено до підприємства Ядерно-енергетичного комплексу. Водночас у переліку підприємств Вугільно-промисловий та торфодобувний комплекс, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" відсутнє.
Суд вважав, що позивач, як респіраторник воєнізованого гірничорятувального загону не відноситься до категорії працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості, оскільки ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Інгульська шахта не є підприємством саме вугільної промисловості. Натомість, право на доплату дає робота у воєнізованому аварійно-рятувальній служби лише вугільної
промисловості, а не ядерної чи іншого виду промисловості.
Суд зазначив, що сам факт роботи позивача респіраторником воєнізованого загону дає право на призначення йому пенсії за віком на пільговій умові за Списком №1, водночас, позивач не має право на доплату до його пенсії згідно Закону України ''Про підвищення престижності шахтарської праці'', у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що рішення №110130003576 від 18.09.2024 року, винесене ГУ ПФУ в Черкаській області відповідає критеріям обґрунтованості, вмотивованості та розсудливості, визначених ч.2 ст.2 КАС України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що він має загальний підземний стаж 17 років 11 місяців 25 днів, що підтверджений належними документами, зокрема у підземних умовах на посаді електрослюсаря (1993 рік) та у воєнізованому гірничорятувальному загоні Інгульської шахти ДП «СхідГЗК» (1993-2010 рр.) на посадах респіраторника та командира відділення. Вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував, що дія Закону №345 поширюється не лише на працівників вугільної промисловості, а й на працівників, які видобувають уранові руди, а також на особовий склад державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб. Зауважує, що постановою КМУ №479 від 04.07.2017 з назви підрозділу 5 Списку №1 було виключено обмеження «у вугільній промисловості». Відповідно право на пільгове забезпечення мають працівники аварійно-рятувальних служб у різних сферах видобутку, у тому числі на уранових шахтах.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 11.12.2019 року.
12.09.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про встановлення доплати до пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Ця заява позивач була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Черкаській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 18.09.2024 року №110130003576 "Про відмову в перерахунку пенсії позивача" встановлено відсутність законних підстав для призначення доплати до пенсії відповідно до Закону України ''Про підвищення престижності шахтарської праці'', оскільки заявником не надано документів що ДП ''Східний гірничо-збагачувальний комбінат'' Інгульська шахта відноситься до підприємств вугільної промисловості'.
Вважаючи рішення від 18.09.2024 року №110130003576 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно із абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Виходячи з положень ст. 1 Закону № 345-VI, колегія суддів зазначає, що положеннями Закону № 345-VI чітко визначено коло осіб, які мають право на особливі умови праці та соціального захисту через специфіку своєї роботи. Це працівники, зайняті на надзвичайно шкідливих і важких роботах, пов'язаних з видобутком корисних копалин та обслуговуванням шахт, посади яких передбачені Списком № 1, а саме:
працівники, які видобувають корисні копалини (вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди);
працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день;
працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості.
Отже, до кола осіб, які мають право на особливі умови соціального захисту через специфіку своєї роботи, згідно ст. 1 Закону № 345-VI належать працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб саме у вугільній промисловості.
Колегія суддів зауважує, що при вирішенні спорів щодо права особи на отримання пільгової пенсії з урахуванням положень Закону № 345-VI визначальним критерієм є не лише факт роботи під землею, а й вид діяльності.
Скаржник наполягає, що період його роботи у 1993-2010 рр. у воєнізованому гірничорятувальному загоні у ДП ''Східний гірничо-збагачувальний комбінат'' Інгульська шахта дає підстави для віднесення позивача до осіб, які мають право на особливі умови соціального захисту через специфіку роботи згідно Закону № 345-VI.
В свою чергу, як правильно встановив суд першої інстанції, у пункті 27 Переліку державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України, який затверджено Наказом Міністерства енергетики України 01.11.2021 № 273, згідно коду ЄДРПОУ 14309787 Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, 2) віднесено до підприємства Ядерно-енергетичного комплексу. Водночас у переліку підприємств Вугільно-промисловий та торфодобувний комплекс, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" відсутнє. Отже, ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" не є підприємством саме вугільної промисловості. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.
Відтак, колегія суддів вважає, що оскільки ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" не є підприємством саме вугільної промисловості, відсутні підстави для висновку про те, що позивач у цьому підприємстві був працівником державної воєнізованої аварійно-рятувальної служби саме у вугільній промисловості.
Таким чином, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника проте, що період його роботи у 1993-2010 рр. у воєнізованому гірничорятувальному загоні у ДП ''Східний гірничо-збагачувальний комбінат'' Інгульська шахта дає підстави для віднесення позивача до осіб, які мають право на особливі умови соціального захисту через специфіку роботи згідно Закону № 345-VI.
Апеляційний суд встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач є особою, перелік яких наведено у ст. 1 Закону № 345-VI та відпрацював на підземних роботах не менш як 15 років за списком №1.
За цих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не підтвердив його право пільгову пенсію згідно ст.8 Закону № 345-VI, а тому спірне рішення пенсійного органу рішення №110130003576 від 18.09.2024 року є правомірним.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі №340/2182/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 10.11.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров