Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1323/25
Провадження № 2/542/605/25
10 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (надалі також - позивач, ТОВ «Іннова Фінанс») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3093280224 від 18 лютого 2024 року в розмірі 23310 грн 00 коп., а також сплаченого судового збору в сумі - 2422 грн 40 коп.
Ухвалою суду від 31 липня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 72).
Своєю ухвалою від 09 вересня 2025 року суд витребував у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності платіжної картки за номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ; про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 18.02.2024 у розмірі 3 000 грн 00 коп. та виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 18.02.2024 по 20.02.2024 (а.с. 80-81).
Витребувана судом інформація надійшла до суду 07 жовтня 2025 року (а.с. 91).
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 18 лютого 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3093280224.
Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на електронну пошту відповідача, а кредитні кошти були надані шляхом грошового переказу за реквізитами платіжної картки.
Відповідно до умов договору, відповідач для власних потреб отримала кредит у сумі 3000 грн 00 коп., строком на 30 днів, дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується відповідно до умов Програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс») - 0,01% на день, процентна ставка позаакційна (базова) - 2,5% на день, фіксована, дата повернення позики 19.03.2024.
Позивач свої зобов'язання за договором позики виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених в договорі. Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання відповідно до договору позики не виконала, не повернула кошти позики в сумі 3000 грн та не сплатила проценти за користування кредитом у сумі 20310 грн 00 коп., які були нараховані з 18.02.2024 по 22.07.2025 включно.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду та просив стягнути вказану заборгованість.
Згідно з інформацією, наданою Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 71).
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою направлялися на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 14 серпня 2025 року (а.с. 75-78).
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, зазначена ухвала вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 31 липня 2025 року, суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов.
Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Позивач у судове засідання 10 листопада 2025 року явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 94).
У прохальній частині позовної заяви позивач просив здійснювати розгляд справи без участі представника ТОВ «Іннова Фінанс», проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 5).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 10 листопада 2025 року, яка направлялась на зареєстровану адресу відповідача повернулась до суду із відміткою поштового відділення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 23 жовтня 2025 року (а.с. 95-97).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки, судова повістка є такою, що вручена відповідачу, враховуючи неподання нею відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 18 лютого 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3093280224 (надалі - Договір), підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 19-23, 25-29).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику у розмірі 3000 грн 00 коп. шляхом їх безготівкового перерахунку на рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.5. та/або 1.6. цього Договору, його додатків.
Згідно з підпунктами 1.1.2.-1.1.5. пункту 1.1. Договору, мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Процентна ставка - фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» - 0,01% на день (3,65% річних). Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,5% на день (912,5% річних).
Пунктом 1.2. Договору визначено, що строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів.
Відповідно до підпунктів 1.3.1-1.3.3. пункту 1.3. Договору, орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата надання позики 18.02.2024. Дата повернення позики 19.03.2024. Повернення Позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок Позикодавця або через Особистий кабінет на Сайті Позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів, перелік яких розміщено на веб-сайті https://finsfera.ua. Моментом зарахування оплати Позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок Позикодавця або отримання відповіді від партнера Позикодавця про зарахування коштів.
Підпунктом 1.4.2. пункту 1.4. Договору, визначено, що загальні витрати за споживчим кредитом (Позикою) на дату укладення Договору складають: за базовою ставкою за весь строк користування кредитом (Позикою) 2250 грн.; за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (Позикою) 9 грн.
Підпунктом 1.4.3. пункту 1.4. Договору, визначено, що денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за базовою ставкою за весь строк користування кредитом (Позикою) 2,5%; за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (Позикою) 0,01%.
Відповідно до пункту 1.5. Договору, на період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,01% (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», Правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Перший кредит») від суми Позики за кожний день користування Позикою. У межах строку Позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до розділу 4 даного Договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у пункті 1.1.5. цього Договору з першого дня дії Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Згідно з пунктом 1.6. Договору, у випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,01 % на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», Правил акції ТОВ ТОВ «Іннова Фінанс», «Перший кредит») перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою.
Відповідно до пункту 1.8. Договору, Позичальник зобов'язаний повернути Товариству Позику, нараховані проценти згідно умов Договору не пізніше строку вказаного в п.1.2. та/або п.1.3. Договору.
Пунктом 4.1. Договору, передбачено, що Позичальник має право продовжити строк (надалі - Пролонгація) користування Позикою.
Згідно з пунктом 4.2. Договору, у випадку ініціювання Позичальником пролонгації Позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду Пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує Позичальник при оформленні Пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті 1.1.5. цього Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді (додатковому договорі), укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді (додатковому договорі), що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Відповідно до 4.9. Договору, продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора, через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди (додаткового договору), що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника.
Вказаний договір надання грошових коштів у позику від 18 лютого 2024 року укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору надання грошових коштів у позику, що акцептована відповідачем 18 лютого 2024 року шляхом підписання електронним підписом (а.с. 19-23).
У такий же спосіб підписано таблицю обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, що є додатком № 1 до Договору № 3093280224 від 18.02.2024 (а.с. 23-зі звороту-24).
18 лютого 2024 року відповідачка також підписала електронним підписом паспорт споживчого кредиту (а.с. 40-42).
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №19771-1354-88639049 підтверджено перерахування коштів ТОВ «Іннова Фінанс» в сумі 3000 грн 00 коп., шляхом поповнення картки Visa / MasterCard / НПС Простір НОМЕР_1 , ІД операції: 1367356934 (а.с. 33).
Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду від 09 вересня 2025 року, повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ). Згідно з випискою по картці, на рахунок ОСОБА_1 18 лютого 2024 року надійшли кошти в сумі 3000 грн 00 коп. (а.с. 91-зі звороту).
З детального розрахунку заборгованості за договором № 3093280224 від 18 лютого 2024 року, вбачається, що відповідачу були нараховані проценти за 521 день із 18.02.2024 по 22.07.2025, за ставками 2,5%, 1,5% та 1% (а.с. 52-63).
Також, позивачем до позовної заяви додано Анкету клієнта (а.с. 11) та Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Іннова Фінанс» (а.с. 11, 43-49), які не містять підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з ними.
ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов'язання відповідно до договору надання грошових коштів у позику № 3093280224 від 18 лютого 2024 року виконало в повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору надання грошових коштів у позику № 3093280224 від 18 лютого 2024 року, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 23310 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 3000 грн 00 коп., заборгованості за процентами у сумі 20310 грн 00 коп.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв'язку з чим звернувся до суду в цим позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Згідно з частиною першої статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з частиною 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Надаючи оцінку викладеним обставинам з урахуванням зазначених норм чинного законодавства, суд виходить з наступного.
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 18 лютого 2024 року укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3093280224, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 3000 грн 00 коп. строком на 30 днів, із 18 лютого 2024 року по 19 березня 2024 року.
Як вбачається зі змісту кредитного договору шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором відповідач прийняла пропозицію укласти договір.
Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписала таблицю обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, що є додатком № 1 до Договору № 3093280224 від 18.02.2024 (а.с. 23-зі звороту-24).
Крім того, 18 лютого 2024 року відповідач підписала електронним підписом паспорт споживчого кредиту (а.с. 40-42).
Факт перерахування коштів за договором позики ОСОБА_1 підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №19771-1354-88639049, з якої вбачається, що перерахування коштів відбулось 18 лютого 2024 року в сумі 3000 грн за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 (а.с. 33).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання за договором не виконала, не повернула борг у встановлений договором строк, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заявлену до стягнення суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн 00 коп.
Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 процентів за користування кредитом у розмірі 20310 грн 00 коп., що нараховані за 521 день, суд зазначає таке.
В силу частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Як вказав Верховний Суд у постанові Великої Палати від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно). При цьому термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях: перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
У згаданій постанові від 05.04.2023 Велика Палата Верховного Суду зокрема вказала: «…Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу. Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом…80. Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору…».
Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом», тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Разом з цим, як вказано у постанові, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, а позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Отже, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Велика Палата прийшла до висновку, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Отже, Велика Палата виснувала, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. У разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду про стягнення основного боргу та процентів за договором, нарахованих саме у порядку статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України. Як вбачається з договору надання грошових коштів у позику № 3093280224 на суму кредиту в розмірі 3000 грн, було встановлено погоджений сторонами строк користування кредитом - 30 днів.
Доказів пролонгації цього договору суду не надано. При цьому сума процентів розрахована позивачем за 521 день, про що ним зазначено у позовній заяві (а.с. 52-63).
Так, умови договору надання грошових коштів у позику № 3093280224 передбачають можливість його пролонгації. Зокрема, відповідно до пункту 4.9. Договору, продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора, через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди (додаткового договору), що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодної додаткової угоди, укладеної відповідно до пункту 4.9 Договору, на підтвердження факту пролонгації договору понад 30 днів.
За відсутності належних доказів того, що відповідач як позичальник вчинила певні дії, які б об'єктивно свідчили б про її волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту, суд не вбачає обґрунтованих підстав вважати, що після спливу визначеного строку кредитування відбулася пролонгація кредиту.
Пунктом 1.6. договору надання грошових коштів у позику № 3093280224 передбачено, що у випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,01 % на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», Правил акції ТОВ ТОВ «Іннова Фінанс», «Перший кредит») перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою.
Отже, враховуючи викладені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень статей 625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку користування кредитом, тобто з 18 лютого 2024 року по 18 березня 2024 року. Починаючи з 19 березня 2024 року, первісний кредитор не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення статті 625 ЦК України. Вимоги у порядку статті 625 ЦПК України позивачем заявлено не було.
За умовами укладеного між сторонами договору ТОВ «Іннова Фінанс» надало відповідачу позику в розмірі 3000 грн на строк 30 днів. Договором передбачено сплату відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 2,5 % за один день у випадку користування позикою понад строк, встановлений пунктом 1.2. Договору.
Таким чином, відповідно до умов договору за час користування коштами відповідач мала сплатити відсотки у розмірі 2250 грн 00 коп. (3000 грн х 2,5% х 30 днів = 2250 грн 00 коп.).
З огляду на наведене та встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про те, що стягненню підлягає заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000 грн 00 коп. та заборгованості за процентами у сумі 2250 грн 00 коп. (нараховані в межах строку дії кредитного договору).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за договором позики, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 3093280224 від 18 лютого 2024 року у загальному розмірі 5250 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 3000 грн 00 коп. та заборгованості за процентами у сумі 2250 грн 00 коп.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
Із відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 22,52% з розрахунку: 5250грн 00 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100 : 23310 грн 00 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 22,52% (відсоток задоволених позовних вимог).
Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 545 грн 52 коп. із розрахунку: 2422 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) х 22,52 % (відсоток задоволених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (вул. Верхній Вал, 4В, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243) суму заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 3093280224 від 18 лютого 2024 року у розмірі 5250 грн 00 коп. (п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 3000 грн 00 коп. (три тисячі гривень), заборгованості за процентами у сумі 2250 грн 00 коп. (дві тисячі двісті п'ятдесят гривень).
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (вул. Верхній Вал, 4В, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 545 грн 52 коп. (п'ятсот сорок п'ять гривень п'ятдесят дві копійки).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, вул. Верхній Вал, 4В, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва