Справа № 539/1890/25
Провадження № 2-др/539/22/25
05 листопада 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Ануфрієвій Н.М.,
за участі:
представника позивача - адвокатки Речицької Я.О. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача 1 (Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес» - адвокатки Радченко О.В. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП») - адвокатки Франкової А.В. (в режимі відеоконференції),
треті особи у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області питання розподілу судових витрат у цивільній справі № 539/1890/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «АйТі Системс», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) перебувала цивільна справа позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «АйТі Системс», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням суду від 20 жовтня 2025 року у цій справі позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 3 751 (три тисячі сімсот п'ятдесят одну) гривня 14 копійок та моральну шкоду у сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 158 (сто п'ятдесят вісім гривень) 13 копійок.
22 жовтня 2025 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП» (далі - відповідач 2) Франкової А.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник відповідача 2 просила:
Ухвалити у справі № 539/1890/25 додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!» витрати на правничу допомогу в сумі 56 100 (п'ятдесят шість тисяч сто) гривень 00 копійок, а також поштові витрати в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 90 копійок.
Свою позицію представник відповідача 2 обгрунтовує тим, що статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Такі ж положення містить стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
Про орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу та про строки надання відповідних доказів та остаточного розрахунку представником ТОВ «ДЖОІН-АП!» було заявлено відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а згідно пункту 1 частини третьої цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем 2 до суду його представник надав копії письмових доказів, а саме: Договір № 13-11/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 13 листопада 2022 року; Додаток № 2 від 08 січня 2025 року до Договору № 13-11/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 13 листопада 2023 року «Про гонорар»; Акт про надання правової допомоги у справі № 539/1890/25 від 10 жовтня 2025 року; Платіжну квитанцію №49415 від 14 жовтня 2025 року на загальну суму 56 100,00 грн.
Загальна вартість наданої правової допомоги складає 56 100,00 грн. Відповідно до підписаного сторонами акту про надання правової (правничої) допомоги з урахуванням погодженого у Додатку № 2 розміру гонорару 5 100,00 грн/година Адвокатським об'єднанням було надано наступну правову допомогу: збір матеріалів та подання відзиву на позовну заяву у справі № 539/1890/25 (вивчення позовної заяви, збір доказів, написання відзиву та виготовлення копій документів, направлення стороні та подача до суду) витрачено 3 години, вартість 15 300,00 грн; підготовка та подання письмових пояснень у справі № 539/1890/25, витрачено 1 годину, вартість 5 100,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях (фактично), витрачено 7 годин, вартість 35 700,00 грн.
Вказана допомога була надана в повному обсязі, згідно з положеннями Додатку № 2 до Договору, оплата за надані послуги була проведена 14 жовтня 2025 року на банківський рахунок Адвокатського об'єднання «Монтіс».
Загальна вартість поштових витрат становить 286,90 грн: квитанція від 01 травня 2025 року, додаток до квитанції на суму 58,90 грн; квитанція від 05 травня 2025року, додаток до квитанції на суму 124,50 грн; квитанція від 23 травня 2025 року, додаток до квитанції на суму 103,50 грн.
Також 22 жовтня 2025 року до суду від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес» (далі - відповідач 1) Радченко О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по указаній цивільній справі, у якій представник відповідача 1 просила:
Ухвалити додаткове рішення у вказаній цивільній справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ СК "ІнтерЕкспрес" судових витрат по справі, а саме витрат за послуги з перекладу у розмірі 3 180,00 грн.
Свою позицію представник відповідача 1 обгрунтовує з посиланням на норму статті 133 ЦПК України тим, що відповідачем 1 були понесені судові витрати у сумі 3 180,00 грн. - за послуги перекладу Протоколу № 912/2024, складеного Першим відділом поліції Шарм-ель- Шейха 09 лютого 2024 року, який надавався до суду в якості додатку до відзиву на позовну заяву. Копія платіжної інструкції за понесені відповідачем послуги перекладу теж надавалася в якості додатку до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України докази щодо понесених стороною судових витрат подаються до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, що представником відповідача і здійснено - 09 жовтня 2025 року до закінчення судових дебатів заявлено відповідно до статті 141 ЦПК України про намір подати докази понесених відповідачем судових витрат, які представник відповідача просить стягнути з позивача.
25 жовтня 2025 року до суду від представника позивачки надійшла заява про заперечення проти заяви відповідача 1 та відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення, у якому представник позивача зазначила, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!» (відповідача 2) не надано: детальний опис робіт адвоката (етапи, дата, час, дії: підготовка позову, судові засідання, аналіз документів тощо). Верховний Суд вимагає такі описи як ключовий доказ.
Документи, що свідчать про необхідність витрат (складність справи, кількість засідань, залучення експертів).
Договір, наданий представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН- АП!» є загальним і містить перелік послуг, які в процесі даної справи не надавались.
На сьогодні мінімальна заробітна плата в Україні становить 8000,00 гривень на місяць. У погодинному розмірі це 48 гривень. Ця сума була встановлена з 1 квітня 2024 року і діяла весь 2025 рік, згідно з Державним бюджетом України. Адвокат за годину отримав 5 100 грн.
Позивач вважає, що суми невиправдано завищені та звертає увагу на практику Верховного Суду, яка визначає, що відшкодування витрат не повинно призводити до надмірного збагачення сторони; суд оцінює «реальність» і «необхідність» витрат. Суд може самостійно зменшити заявлену суму за мотивованим рішенням.
Вартість послуг адвоката в Києві за годину в цивільних справах залежить від типу послуги, але зазвичай становить від 1000 до 5000 грн. Наприклад, година консультації або підготовки документів може коштувати 1000 грн, тоді як година представництва в суді - від 2000 до 5000 грн. Адвокат відповідача 2 отримав за свої послуги 5 100 грн за годину.
Підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала від представників відповідачів великого обсягу юридичної і технічної роботи. Спірні правовідносини не потребували від сторони захисту застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, також, відзиви не містять значної кількості посилань на судову практику, що може свідчити про підготовку документа високої складності.
Суми, які є нормальними для юридичних осіб, є нереальними для фізичних осіб. Позивачка потребує ще відновлювальних операцій, які є для неї життєво необхідними, не повернула витрачених коштів на «відпочинок та його наслідки» і повинна відшкодувати кошти, які не підтверджені жодним документом зі сторони В=іідповідачів.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!» не надано платіжки, чеку, квитанції, які б підтверджували факт передачі коштів. Надано документи, які за змовою сторін могли писати щодня.
27 жовтня 2025 року до суду від представника позивачки - адвокатки Речицької Я.О. надійшла заява про винесення додаткового рішення по справі № 539/1890/25, у якій вона просить суд:
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!» на користь ОСОБА_1 наступні витрати: на професійну правничу допомогу в сумі 39 594 грн 18 коп.; оплати витрат на копіювання документів долучених до матеріалів справи (послуги ксерокопіювання) в сумі 403 грн 83 коп.; оплати витрат на відправлення документів долучених до матеріалів справи (послуги пошти) 519 грн 98 коп.; оплати витрат на пов'язані із залученням спеціалістів, перекладачів 15 774 грн. 24 коп.; витрати на сплату судового збору в сумі 5 360 грн. 29 коп.
Свою позицію представник позивачки обгрунтовує тим, що між ОСОБА_1 (позивачем) та адвокатським бюро «Янни Речицької» (адвокатом) було укладено договір про надання правової допомоги № 161 від 18 листопада 2024 року. Договір є добровільним, укладеним без примусу, також він не передбачає зменшення чи збільшення суми, яку сплачує клієнт в залежності від результату. ОСОБА_1 даний договір, як і ціна влаштували, тому що в країні де вона проживає на сьогоднішній день, сума роботи адвоката є в три рази вищою, тобто дорожчою.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 сплатила суму 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн.
Детально надані послуги викладені в Додатку № 1 від 20 жовтня 2025 року до Договору про надання правової допомоги № 161 від 18 листопада 2024 року.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Крім того, ОСОБА_1 зверталась за консультаціями під час листування з Відповідачами для досудового урегулювання справи та претензійної роботи: рахунок-фактури FA/2024/02/21/3 від 21.02.2024 року на суму 369.00 зл./3725.0 грн.; рахунок-фактури FA/2024/03/07/1 від 07.03.2024 року 86.10 зл./869.18 грн. Разом 39 594 грн. 18 коп.
Дана справа є складною зважаючи на неможливість надати позивачем всіх необхідних документів та неможливість надіслання запитів адвоката до арабської країни. Значний час витрачався адвокатом, щоб зрозуміти клієнтку, яка в результаті отриманих травм спочатку не могла розмовляти, а потім була в складному емоційному стані щоб згадати, пояснити всі деталі та надати відповідні документи. Адвокат теж людина та відніс дану справу до найскладнішої категорії, зважаючи на емоції, які адвокат та клієнт переживали в ході судового процесу.
Достатньо великою є ціна позовних вимог. ОСОБА_1 вважає цю справу, справою свого життя. Особливо зважаючи на те, що туристи купуючи не дешеві залишаються сам на сам з бідою, а продавці послуг називають себе посередниками і не те що не допомагають, а навіть, звинувачують у завданні ушкоджень самим туристом.
Справа не була визнана судом малозначною.
Щоб звернутись до суду ОСОБА_1 повинна була перекласти документи, які були складені іноземною мовою та в належний спосіб їх посвідчити у нотаріуса. Для засвідчення даних фактів до суду було додано наступні квитанції: про оплату перекладу від 12 листопада 2024 року - 350 грн.; про оплату перекладу від 25 жовтня 2024 року - 340 грн.; про оплату перекладу від 22 лютого 2024 року - 75 зл./757,12 грн.; про оплату перекладу від 09 серпня 2024 року 75 зл./ 757,12 грн.; рахунок (оплата перекладів) № 5 від 12 березня 2025 року на суму 10 600,00 грн; рахунок (оплата перекладів) № 7 від 14 квітня 2025 року на суму 2 970 грн. Загальна сума за переклад документів - 15 774 грн. 24 коп.
Крім того, позивачкою здійснені поштові відправлення сторонам та суду: рахунок-фактура з пошти від 19 червня 2024 року - 27,00 зл./272,60 грн; рахунок-фактура з пошти від 07 березня 2024 року - 10,00 зл./101,00 грн.; рахунок-фактура з пошти від 22 лютого 2024 року - 14,50 зл./146,38 грн. Разом поштові витрати становлять 519 грн. 98 коп.
Здійснення оплати витрат на копіювання документів для суду та сторін: рахунок-фактура 3068/06/2024 від 28 червня 2024 року - 15,00 зл./151,43 грн; рахунок-фактура 1540/04/2024 від 19 березня 2024 року - 25,00 зл./252,40 грн. Разом - 403 грн. 83 коп.
Судовий збір сплачений позивачкою 18 грудня 2024 року на суму 2 332 грн 29 коп. та 22 листопада 2024 року на суму 3 028 грн. Разом судовий збір становить 5 360 грн. 29 коп.
Всі витрати зроблені позивачкою виключно для даної справи та для подання документів до суду. До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".
Позивачка вважає, що витрати, пов'язані з оплатою послуг перекладача, виготовленням копій документів та їх відправленням поштою, є обґрунтованими, необхідними та підлягають компенсації відповідно до вимог процесуального законодавства.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторону, яка програла справу, якщо суд не встановить інше.
Необхідність залучення перекладача була об'єктивною, оскільки частина доказів і документів у справі була складена іноземною мовою. Для належного подання матеріалів до суду їх потрібно було перекласти державною мовою, що прямо випливає з частини першої статті 10 ЦПК України, яка передбачає здійснення судочинства українською мовою.
Виготовлення копій документів було необхідним для виконання вимог статті 95 ЦПК України щодо подання копій доказів усім учасникам справи та суду.
Витрати на поштове відправлення документів підтверджують належне виконання стороною процесуального обов'язку щодо направлення копій процесуальних документів іншим учасникам, передбаченого статтею 43 ЦПК України, а також вимогами суду щодо належного повідомлення сторін.
Отже, представник позиваки вважає, що зазначені витрати були неминучими, безпосередньо пов'язаними з розглядом справи та спрямованими на належне здійснення права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
У зв'язку із надходженням до суду вказаних вище заяв про ухвалення додаткового рішення, суд призначив їх розгляд у судовому засіданні на 28 жовтня 2025 року.
Ухвалою від 06 листопада 2025 року суд постановив об'єднати розгляд вказаних заяв в одне провадження.
У судовому засіданні, яке відбулося 28 жовтня 2025 року представник позивачки - адвокатка Речицька Я.О. підтримала подану заяву та просила її задовольнити у повному обсязі з підстав, що зазначені у ній.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 заперечили проти задоволення заявленої представником позивачки заяви про ухвалення додаткового рішення.
Так, представник відповідача 1 звернула увагу суду на те, що договором страхування, укладеним між відповідачем 1 та позивачкою, не передбачено відшкодування непрямих витрат. Підтвердженням витрат може бути договір, акт виконаних робіт та документ, що підтверджує оплату. Крім того, позивачка просить стягнути витрати у сумі професійну правничу допомогу в сумі 39 594 грн 18 коп. При цьому, згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру позивачка сплатила суму 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. Кількість годин, які представник був присутній у судових засіданнях, не відповідає реальній кількості годин, протягом яких відбувалися судові засідання.
Представник відповідача 1 підтримав заяву відповідача 2 та просив її задовольнити з огляду на те, що він (відповідач 2) надав усі необхідні документи, які підтверджують надання послуг.
Заслухавши позицію представників сторін, вивчивши документи, додані до заяв про ухвалення додаткового рішення, а також матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України)
Відповідно до частини четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла Велика палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина десята статті 141 ЦПК України).
Передусім суд звертає увагу, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).
По-перше, щодо понесених судових витрат позивачкою суд зазначає наступне.
1. Судовий збір.
Позивачка, серед іншого, просить суд стягнути із відповідачів витрати на сплату судового збору в сумі 5 360 грн. 29 коп. Судовий збір сплачений позивачкою 18 грудня 2024 року на суму 2 332 грн 29 коп. та 22 листопада 2024 року на суму 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18 грудня 2024 року (т.3 а.с.76) платіжною інструкцією від 22 грудня 2024 року (т.3 а.с.75) відповідно.
Суд звертає увагу, що під час ухвалення рішення по вказаній цивільній справі суд вирішив питання про стягнення сплаченого позивачкою судового збору з відповідачів пропорційно сумі задоволених позовних вимог. У зв'язку з цим суд повторно не вирішує питання щодо судового збору, а вимога позивачки у цій частині є безпідставною.
2. Витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається із заяви позивачки про ухвалення додаткового рішення, вона просить стягнути із відповідачів витрати на копіювання документів долучених до матеріалів справи (послуги ксерокопіювання) в сумі 403 грн 83 коп.; витрати на відправлення документів долучених до матеріалів справи (послуги пошти) 519 грн 98 коп.; витрати, пов'язані із залученням спеціалістів, перекладачів 15 774 грн. 24 коп.
На підтвердження цих витрат до матеріалів справи надано:
рахунок-фактури FA/2024/02/21/3 від 21.02.2024 року на суму 369.00 зл./3725.0 грн.; рахунок-фактури FA/2024/03/07/1 від 07.03.2024 року 86.10 зл./869.18 грн. Разом 39 594 грн. 18 коп. (консультування та досудове врегулювання справи);
квитанції про оплату перекладу від 12 листопада 2024 року - 350 грн.; про оплату перекладу від 25 жовтня 2024 року - 340 грн.; про оплату перекладу від 22 лютого 2024 року - 75 зл./757,12 грн.; про оплату перекладу від 09 серпня 2024 року 75 зл./ 757,12 грн.; рахунок (оплата перекладів) № 5 від 12 березня 2025 року на суму 10 600,00 грн; рахунок (оплата перекладів) № 7 від 14 квітня 2025 року на суму 2 970 грн. Загальна сума за переклад документів - 15 774 грн. 24 коп;
поштові відправлення сторонам та суду: рахунок-фактура з пошти від 19 червня 2024 року - 27,00 зл./272,60 грн; рахунок-фактура з пошти від 07 березня 2024 року - 10,00 зл./101,00 грн.; рахунок-фактура з пошти від 22 лютого 2024 року - 14,50 зл./146,38 грн. Разом поштові витрати становлять 519 грн. 98 коп;
здійснення оплати витрат на копіювання документів для суду та сторін: рахунок-фактура 3068/06/2024 від 28 червня 2024 року - 15,00 зл./151,43 грн; рахунок-фактура 1540/04/2024 від 19 березня 2024 року - 25,00 зл./252,40 грн. Разом - 403 грн. 83 коп.
Надані суду документи не містять інформації про те, що вони складені з метою підготовки до подання матеріалів до суду саме по даній цивільній справі, а саме:
рахунки-фактури з пошти не містять інформації про отримувача та країну отримувача, що унеможливлює ідентифікацію поштового відправлення як відправлення суду чи учасникам справи;
з рахунків-фактури, які підтверджують оплату витрат на копіювання документів, не вбачається, що вони (документи та копіювальні роботи) зроблені для підготовки документів суду та сторонам саме вказаної цивільної справи;
квитанції про оплату перекладу та рахунки - фактури не містять інформації про те, що переклад, а також консультування відбувалися з метою досудового врегулювання саме цієї справи, а також з метою підготовки документів до суду. Серед документів відсутні договори чи інші підтверджуючі документи наявності договірних відносин між позивачкою та іншими особами з метою підготовки та надіслання документів до суду у вказаній цивільній справі.
3. Витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачка просить суд стягнути із відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у сумі 39 594 грн 18 коп.
На підтвердження своїх вимог позивачка надає суду договір про надання правової допомоги №161 від 18 листопада 2024 року, укладений між позивачкою та Адвокатським бюро «Янни Речицької» (далі - договір) відповідно до пункту 4.1 якого за вимогою позивачки як замовника остаточна сума договору буде підрахована відповідно до обліку витраченого часу, викладеному у додатку №1 до договору (т.1 а.с.65).
Згідно з додатком №1 від 20 жовтня 2025 року до договору кількість годин витраченого часу по справі складає 44 години. Година роботи адвоката оплачується у сумі 800,00 грн.
Згідно з квитанцією до прибуткового ордеру №3 від 04 жовтня 2025 року від позивачки отримано оплату за договором у сумі 35 000,00 грн.
З урахуванням наведеного, підтверджена позивачкою сума судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу складає 35 000,00 грн.
По-друге, щодо понесених судових витрат відповідачем 1 суд зазначає наступне.
Відповідач 1 просить суд стягнути з позивачки на його користь судові витрати по справі, а саме витрати за послуги з перекладу у розмірі 3 180,00 грн.
На підтвердження вимог відповідачем 1 до суду надано Акт приймання-передачі наданих послуг від 08 травня 2025 року, а саме: послуг з письмового перекладу на загальну суму 3 180,00 грн (т.3 а.с.38), а також платіжну інструкцію №98627 від 08 травня 2025 року (а.с.39). При цьому, вищевказані документи не містять інформацію про те, яких саме документів був здійснений переклад, що унеможливлює їх ідентифікацію на предмет належності до документів, що містяться у даній цивільній справі. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога відповідача 1 є непідтвердженою.
По-третє, щодо понесених судових витрат відповідачем 2 суд зазначає наступне.
Відповідач 2 просить стягнути із позивачки на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 56 100 (п'ятдесят шість тисяч сто) гривень 00 копійок, а також поштові витрати в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 90 копійок.
1. Щодо витрат на правничу допомогу.
До матеріалів справи відповідачем 2 було надано Договір №13-11/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 13 листопада 2023 року (далі - Договір), укладений між Адвокатським об'єднанням «Монтіс» та відповідачем 2, відповідно до пункту 4.1 відповідач 2 як замовник оплачує винагороду (гонорар) у розмірі, визначеному додатком до цього договору (т.3 а.с.20). Відповідно до пункту 3 додатку №2 до Договору стандартна ставка однієї години, затраченого часу адвокатським об'єднанням, становить 5 100,00 грн (т.3 а.с.21).
Згідно з Актом №539/1890/25 від 10 жовтня 2025 року до Договору вартість послуг становить 56 100,00 грн (т.3 а.с.22), указана сума була виплачена адвокатському об'єднанню, що підтверджується платіжною інструкцією №49415 від 14 жовтня 2025 року (т.3 а.с.28).
При цьому, суд звертає увагу, що Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що види та кількість робіт, зазначені у Договору ті Акті, мають не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на таке: складність справи та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг) часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 56 100,00 грн не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідача 2, на думку суду, можуть становити 35 000,00 грн. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України.
2. Щодо поштових витрат.
До матеріалів справи на підтвердження понесених поштових витрат відповідачем додано квитанцію від 01 травня 2025 року на суму 58,90 грн (т.3 а.с.23) до замовлення 1574330 (т.3 а.с.29), квитанцію від 05 травня 2025 року на суму 124,50 грн (т.3 а.с.24) до замовлення 1575178 (т.3 а.с.25), квитанцію від 21 травня 2025 року на суму 103,50 грн (т.3 а.с.26) до замовлення 1596113 (т.3 а.с.27). Указані документи підтверджують направлення позивачці відповідних документів. Таким чином, поштові витрати відповідача 2 в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 90 копійок є обгрунтованими.
З урахуванням наведеного, розраховуючи суму судових витрат, яку слід стягнути із учасників справи, суд виходить із того, що підтверджені позивачкою судові витрати (витрати на правничу допомогу) становлять 35 000,00 грн, а відповідачем 2 - 35 000,00 грн (витрати на правничу допомогу) та 286,90 грн (поштові витрати); відповідачем 1 - судові витрати не підтверджено.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Як було зазначено вище, рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, а саме 2,95% від суми заявлених вимог. Ураховуючи вищевикладене, а також норми пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.
З відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивачки пропорційно сумі задоволених вимог слід стягнути 1 032,50 грн (що розраховується: 35 000 грн (сума підтверджених витрат на правничу допомогу)*2,95% (відсотки задоволених позовних вимог) / 100 %).
Сума судових витрат відповідача 2, яку слід стягнути із позивачки, також становить 1 032,50 грн (що розраховується: 35 000 грн (сума підтверджених витрат на правничу допомогу)*2,95% (відсотки задоволених позовних вимог) / 100 %). При цьому, суд зараховує до цієї суми частину витрат, яку слід стягнути з відповідача 2 за заявою позивачки. В наслідок зарахування із позивачки на користь відповідача 2 слід стягнути суму 516,25 грн (1 032,50 грн - 516,25 грн).
Крім того, з позивачки на користь відповідача 2 слід стягнути поштові витрати пропорційно сумі задоволених вимог, що розраховується: 286,90 (сума витрат)*2,95% (відсоток задоволених вимог) / 100 %) та становить 8 (вісім) гривень 46 копійок.
Керуючись статтями 133, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес» (юридична адреса: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок №69, код ЄДРПОУ 33097568) та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!» (юридична адреса: 02121, місто Київ, Харківське шосе, будтнок №201-203, 2А. ЄДРПОУ 43051357) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 1 032 (одна тисяча тридцять дві) гривні 50 копійок.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП!» (юридична адреса: 02121, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок №201-203, 2А) витрати на правничу допомогу у сумі 516 (п'ятсот шістнадцять) гривень 25 копійок, а також судові витрати (поштові витрати) у сумі 08 (вісім) гривень 46 копійок.
В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес» про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідачі:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес», юридична адреса: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок №69, код ЄДРПОУ 33097568.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН-АП», юридична адреса: 02121, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок №201-203, 2А.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АйТі Системс» Товариство з обмеженою відповідальністю ««АйТі Системс», юридична адреса: 61174, місто Харків, проспект Перемоги, будинок №77, літера «А-1».
Фізична особа-підприємець - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В.Рудалєва