Справа № 524/5025/25
03 листопада 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні з онукою шляхом встановлення порядку участі у її вихованні,
за участю позивачки - ОСОБА_1 ,
за участі представника позивачки - адвоката Єрмоленко І.В.,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Бойченко О.С.,
Встановив:
В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває дійсна цивільна справа.
До суду подано спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складену за участю представника Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про затвердження мирової угоди та укладену і підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, з урахуванням прав та обов'язків сторін, які стосуються правовідносин, що є предметом спору, просили суд затвердити мирову угоду, закрити провадження у справі, зазначили, що наслідки закриття провадження у цивільній справі, у зв'язку із затвердженням мирової угоди, сторонам відомі і зрозумілі.
Позивачка та її представник, відповідачка та представник Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в судовому засіданні висловили свою позицію щодо підстав для затвердження мирової угоди на умовах, узгоджених сторонами цивільного процесу.
Вислухавши думку учасників цивільного процесу, вивчивши умови угоди, поданої сторонами цивільного процесу на затвердження суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу, тобто це є їхнім диспозитивним правом, мирова угода підлягає затвердженню судом (ч.7 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України)
Виходячи з положень частини першою, другою, п'ятою статті 207 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду і під контролем суду заснована на взаємних поступках угода, яка по новому визначає їх суб'єктивні права та обов'язки.
Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету спору. Не може визнаватися судом мирова угода, в якій нічого не вирішено про долю заявлених позивачем вимог і умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами, так як така угода не приведе до усунення конфлікту.
При затвердженні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов'язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Отже, вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди, зокрема, вимогам закону.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.
Суд, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, вважає, що її положення не відповідають вимогам чинного законодавства.
Так, окрім визначеного сторонами порядку та способами участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою ОСОБА_3 , пункт 5 мирової угоди передбачає, що матір ОСОБА_2 зобов'язується перед бабусею малолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_1 під час спілкування онуки з бабусею не налаштовувати будь-яким способом дитину проти бабусі; пункт 14 мирової угоди передбачає, що сторони зобов'язуються не втручатись в особисте життя один одного, підбурювати дитину проти бабусі чи матері.
Таким чином, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, суд вважає, що положення мирової угоди в цій частині виходять за межі виниклих правовідносин та за своїм змістом є такими, що в подальшому можуть призвести до виникнення нового спору.
Окрім того, у пункті 6 мирової угоди сторони визначили, що вони не пов'язані умовами цієї мирової угоди і за погодженням між собою можуть змінювати час, місце, спосіб участі бабусі у вихованні та спілкуванні з онукою.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, суд вважає, що затвердження мирової угоди у поданій редакції в подальшому може призвести до неможливості її виконання.
Згідно із пунктом 1 частини п'ятої статті 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 207, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
Ухвалив:
Відмовити у затвердженні мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні з онукою шляхом встановлення порядку участі у її вихованні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 07.11.2025.
Суддя А. С. Река