Справа № 369/20436/25
Провадження №2/369/11715/25
10.11.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву адвоката Лемішки І.П. в інтересах позивача Акціонерного товариства «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» про забезпечення позову у цивільній справі № 369/20436/25 за позовною заявою акціонерного товариства «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНСТРУКТ», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та відновлення становища, яке існувало до порушення,
Позивач Акціонерне товариство «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» в особі представника, адвоката Лемішки І.П., звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНСТРУКТ», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та відновлення становища, яке існувало до порушення.
З метою забезпечення позову представником позивача адвокатом Лемішка І. П. до суду 30.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що 06.10.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Трансконструкт» як продавцем та публічним акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» (попереднє найменування позивача) укладено договір купівлі-продажу №1/1-1-15/448 згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити 2 напівпричепи марки KADATEC для транспортування і дистрибуції зрідженого нафтового газу, об'ємом 45 м3 (надалі Товар), а також комплект технічної документації на Товар, на умовах цього Договору. На виконання п.4.1.1. Договору покупцем здійснено перший платіж на підставі отриманого від Продавця рахунка - фактури № СФ - 0000031 від 19.11.2015, що підтверджується платіжним дорученням N 0001252879 від 19.11.2015, на суму 511 968 грн. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 29.08.2016 р. у справі №282/07.16 позов задоволено частково, вирішено стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкт» на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» 511 968,00 грн. авансового платежу, 330 190,85 грн. штрафу, 6 890,00 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді. Позивач стверджує, що на момент укладення Договору, здійснення оплат та виникнення заборгованості єдиним засновником відповідача 1 був ОСОБА_2 , а єдиним активом ТОВ «ТРАНСКОНСТРУКТ» була земельна ділянка площею 0.0941 га з кадастровим номером 3222484800:03:002:0047.
24.06.2016 ТОВ «ТРАНСКОНСТРУКТ» уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, який нотаріально посвідчений ОСОБА_3 , згідно якого земельна ділянка площею 0.0941 га з кадастровим номером 3222484800:03:002:0047 продана на користь дружини єдиного учасника ТОВ «ТРАНСКОНСТРУКТ» ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 4.2. договору, «нотаріус ознайомив Продавця з тим фактом, що цей договір укладається за згодою чоловіка Покупця громадянина Австрії ОСОБА_4 (рестраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий магістратом міста Відня (DVR 0000191), дата видачі 06 лютого 2015 року, проживаю за адресою; АДРЕСА_1 ). В подальшому, як стверджує позивач, 14 листопада 2016, після продажу земельної ділянки на користь своєї дружини, ОСОБА_2 (як особа, яка була єдиним засновником та вищим органом управління) здійснив перереєстрацію корпоративних прав у ТОВ «Трансконструкт» на користь осіб - номінальних власників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник стверджує, що обставинами справи підтверджено вчинення фраудаторного правочину між відповідачами, а метою пред'явленого ним позову є повернення земельної ділянки у власність боржника (ТОВ «ТРАНСКОНСТРУКТ») для подальшого накладення на неї арешту та продаж в рамках виконавчого провадження. Позивач також доводить, що враховуючи попередню поведінку відповідача 1 (ТОВ «ТРАНСКОНСТРУКТ») та відповідача 2 ( ОСОБА_1 ), існує висока ймовірність того, що після пред'явлення позову земельна ділянка буде повторно продана на користь на третіх осіб.
За правилами ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суддя дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наступне.
Згідно правил статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для відмови в державній реєстрації є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.
Одним із обтяжень речових прав згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є арешт.
Таким чином, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, предмет та підстави спору, який виник між сторонами, співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суддя приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню та забезпеченню позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0941 га з кадастровим номером 3222484800:03:002:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача Лемішки Ігоря Петровича в інтересах Акціонерного товариства «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» про забезпечення позову у справі № 369/20436/25 за позовом Акціонерного товариства «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНСТРУКТ», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та відновлення становища, яке існувало до порушення задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0941 га з кадастровим номером 3222484800:03:002:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Акціонерне товариство «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ», ідентифікаційний код: 31729918, місцезнаходження: Україна, 82660, Львівська обл., Стрийський р-н, селище Славсько, вул. Франка Івана, будинок 14 А.
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повну ухвалу складено та підписано: 10.11.2025 року.
Суддя А.В. Янченко