Справа № 939/2181/25
Іменем України
10 листопада 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 952855, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 1 000,00 грн, шляхом переказу коштів на картковий рахунок, зі сплатою процентної ставки 2,00% за кожен день користування кредитом. 25 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 25/01/2022/1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 952855 від 19 вересня 2021 року. 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 952855 від 19 вересня 2021 року. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором № 952855 від 19 вересня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить 3 418,46 грн, з яких: 1 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 400,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 16,00 грн - інфляційні збитки, 2,46 грн - нараховані 3% річних.
Також, 16 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір № 102424122, відповідно до якого він отримав кредит в розмірі 2 000,00 грн, шляхом переказу коштів на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 600,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. 17 грудня 2021 року укладено договір № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 102424122 від 16 вересня 2021 року. 10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 102424122 від 16 вересня 2021 року. Внаслідок невиконання зобов'язань за договором № 102424122 від 16 вересня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить: 16 080,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 580,00 - заборгованість за комісіями.
Крім того, 12 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір № 3100805, відповідно до якого він отримав кредит в розмірі 2 000,00 грн, шляхом переказу коштів на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 600,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. 15 грудня 2021 року укладено договір № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3100805 від 12 вересня 2021 року. 10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3100805 від 12 вересня 2021 року. Внаслідок невиконання зобов'язань за договором № 3100805 від 12 вересня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить: 16 080,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 700,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 380,00 грн - заборгованість за комісіями.
З огляду на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 35 578,46 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
06 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він, не погоджуючись із позовом, вказує на завищений розмір нарахованих відсотків за кредитними договорами.
04 листопада 2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому вказала, що у розрахунках заборгованості доданих до позовної заяви чітко вказано з чого складається сума заборгованості та за який період була нарахована. Вважає, що позивачем було правомірно та у відповідності до умов договорів нараховано відсотки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 19 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 952855, підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора 1Skoh5pCJu, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 1 000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 19 жовтня 2021 року, зі сплатою процентної ставки 2,00% за кожен день користування кредитом (а.с.17, 18-23, 33).
Згідно з розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості грошові кошти не сплатив (а.с. 34-35).
25 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №25/01/2022/1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Купітал» набуло права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 952855 від 19 вересня 2021 року (а.с.52-57, 60).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2023 року становить 3 418,46 грн, яка складається із: 1 000,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 2 400,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 2,46 грн - 3% річних, які нараховані за період з 25 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року включно, 16,00 грн - інфляційні збитки (а.с. 38).
10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 952855 від 19 вересня 2021 року (а.с.61-64, 65-66).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 952855 у розмірі 3 418,46 грн, з яких 1 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 400,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 18,46 грн - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України (а.с.65-66).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 952855 становить 3 418,46 грн, яка складається із: 1 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 400,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 2,46 грн - нараховані 3% річних, 16,00 грн - інфляційні збитки (а.с. 41).
Також, 16 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102424122, підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора U43599, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 2 000,00 грн, строком кредитування 15 днів до 01 жовтня 2021 року, зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 580 грн, яка нараховується за ставкою 29% від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2., 1.6. проценти за користування кредитом становлять 600,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розділом 2 встановлено умови виконання договору, зокрема п. 2.2. - 2.2.3 визначений порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а. п. 2.3. договору - пролонгації строку кредитування, у тому числі п. 2.3.1.2. встановлено порядок пролонгації на стандартних умовах, зокрема позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів, у такому випадку проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору (а.с. 13-16, 24-28, 31).
З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 102424122 ОСОБА_1 коштів не сплачував (а.с. 32).
17 грудня 2021 року укладено договір № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 102424122 від 16 вересня 2021 року (а.с. 47-51, 59).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 102424122 у розмірі 9 180,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 600,00 грн - заборгованість за процентами, 580,00 - заборгованість по комісії (а.с. 59).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2023 року становить 16 080,00 грн, яка складається із: 2 000,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 6 600,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 6 900,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 580,00 грн - заборгованість з комісії (а.с. 37).
10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 102424122 від 16 вересня 2021 року (а.с.61-64, 67-68).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 102424122 у розмірі 16 080,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 580,00 - заборгованість по комісії (а.с. 67-68).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26 червня 2025 року за договором № 102424122 становить 16 080,00 грн, яка складається із: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 580,00 - заборгованість по комісії (а.с. 40).
Крім того, 12 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3100805, підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора Z54129, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 2 000,00 грн, строком кредитування 15 днів до 27 вересня 2021 року, зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 380,00 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2., 1.6. проценти за користування кредитом становлять 600,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розділом 2 встановлено умови виконання договору, зокрема п. 2.2. - 2.2.3 визначений порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а. п. 2.3. договору - пролонгації строку кредитування, у тому числі п. 2.3.1.2. встановлено порядок пролонгації на стандартних умовах, зокрема позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів, у такому випадку проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору (а.с. 9-12, 24-28, 29).
З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3100805 ОСОБА_1 коштів не сплачував (а.с. 30).
15 грудня 2021 року укладено договір № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3100805 від 12 вересня 2021 року (а.с.42-46, 58).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3100805 у розмірі 8 980,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 600,00 грн - заборгованість за процентами, 380,00 грн - заборгованість по комісії (а.с. 58).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2023 року становить 16 080,00 грн, яка складається із: 2 000,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 6 600,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 380,00 грн - заборгованість з комісії (а.с. 36).
10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 102424122 від № 3100805 від 12 вересня 2021 року (а.с.61-64, 67-68).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3100805 у розмірі 16 080,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 700,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 380,00 грн - заборгованість по комісії (а.с. 67-68).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26 червня 2025 року за договором № 3100805 становить 16 080,00 грн, яка складається із: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 700,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 380,00 грн - заборгованість по комісії (а.с. 39).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договорів досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеними договорами не виконав, у передбачений у договорах строк кошти (суми кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основними зобов'язаннями, яка складається із суми кредиту: - за договором позики № 952855 від 19 вересня 2021 року - 1 000,00 грн; - за договором про споживчий кредит № 102424122 від 16 вересня 2021 року - 2 000,00 гривень, за договором про споживчий кредит № 3100805 від 12 вересня 2025 року - 2 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаних договорах в загальній сумі становить 5 000,00 грн і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Крім того, оскільки п. 1.5.1 договорів про споживчий кредит № 102424122 і № 3100805 визначено зобов'язання відповідача щодо сплати комісії за надання кредиту, то суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 комісії: за договором про споживчий кредит № 102424122 у розмірі 580,00 грн; за договором про споживчий кредит № 3100805 у розмірі 380,00 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за договором позики № 952855 від 19 вересня 2021 року суд зазначає наступне.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем договору позики № 952855 дана фінансова установа надала позичальнику кредит, а останній зобов'язувався повернути наданий кредит у повному обсязі у визначений договором строк до 19 жовтня 2021 року (а.с. 17).
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування - 30 днів, тобто до 19 жовтня 2021 року.
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 952855 становить 3 418,46 грн, яка складається із: 1 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 400,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 2,46 грн - нараховані 3% річних, 16,00 грн - інфляційні збитки (а.с. 41).
Досліджений судом розрахунок заборгованості, свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування позикою включає періоди, які виходять за межі строку кредитування (30 днів, до 19 жовтня 2021 року), а тому є безпідставною і задоволенню не підлягає.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач повинен був сплатити кредитору відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 600,00 грн (1 000,00 грн х 2,00 % х 30 днів).
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за договорами про споживчий кредит № 102424122 від 16 вересня 2021 року і № 3100805 від 12 вересня 2021 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, строк кредитування за договорами № 102424122 і № 3100805 був погоджений сторонами та становив 15 днів, до 01 жовтня 2021 року та 27 вересня 2021 року відповідно.
Нараховуючи відсотки за межами 15 днів кредитування, що визначено договорами, позивач вважає, що відбувся факт пролонгації договору.
При цьому позивач не врахував, що неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після спливу 15 денного строку кредитування, свідчить не про продовження строку договору, як це зазначено в п. 2.3.1 договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань.
Як наслідок, у п. 2.3.1 договору визначено відповідні комісії, за управління та обслуговування кредиту, за період, що перевищує строк користування кредитом, а саме 3% за користування коштами протягом 3 днів, 5% за користування коштами протягом 7 днів та 10% за користування коштами протягом 15 днів.
Із змісту вказаних положень договорів вбачається, що зазначені комісії договір пов'язує з не поверненням у встановлений договором строк кредитних коштів, а відтак по суті це є санкцією для нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком, що суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача відсотків, нарахованих за межами строку кредитування, оскільки підставою до їх нарахування фактично є неналежне виконання позичальником умов договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений п. 1.4 договором строк, що має наслідком відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, а не право нараховувати відсотки у збільшеному розмірі на підставі ст. 1048 ЦК України.
За умовами договорів № 102424122 і № 3100805, загальна вартість кредиту для позичальника становить 2 000,00 грн і включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором без врахування суми (тіла) кредиту і включає в себе складові, визначені у п.1.5.2 договору (проценти за користування кредитом у розмірі 600,00 грн).
З огляду на викладене, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки у визначеному договором розмірі в межах погодженого сторонами строку кредитування:
- за договором про споживчий кредит № 102424122 - 15 днів, що становить 600,00 гривень;
- за договором про споживчий кредит № 3100805 - 15 днів, що становить 600,00 гривень.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови договорів належним чином не виконував, право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги у цій частині, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість:
-за договором позики № 952855 від 19 вересня 2021 року в розмірі 1 618,46 грн, яка складається із: 1 000,00 грн - сума заборгованості за тілом позики, 600,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 2,46 грн - 3% річних, які нараховані за період з 25 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року, 16,00 - інфляційні збитки;
-за договором про споживчий кредит № 102424122 від 16 вересня 2021 року в розмірі 3 180,00 грн, яка складається із: 2 000,00 грн - сума заборгованості за тілом позики, 600,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 580,00 грн - заборгованість за комісією;
-за договором про споживчий кредит № 3100805 від 12 вересня 2021 року в розмірі 2 980,00 грн, яка складається із: 2 000,00 грн - сума заборгованості за тілом позики, 600,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 380,00 - заборгованість за комісіями;
що в загальному розмірі становить 7 778,46 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 105 від 02 червнчя 2025 року, витяг з Акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 13 000,00 гривень (а.с. 76, 77, 82-84,).
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність визначення таких витрат у розмірі 3 000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 655,80 грн (3 000,00 грн х 21,86% : 100%).
Також, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 529,61 грн, виходячи з розрахунку: 7 778,46 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору) : 35 578,46 грн (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 7 778 (сім тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 61 копійка і витрати на правничу допомогу в розмірі 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 80 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 10 листопада 2025 року.
СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО