Справа № 939/2182/25
Іменем України
10 листопада 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 29 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір № 75733679, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 14 000,00 грн, шляхом переказу коштів на картковий рахунок, зі сплатою процентної ставки 1,99% за кожен день користування кредитом. 27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75733679 від 29 травня 2021 року. 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-03/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75733679 від 29 травня 2021 року. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором № 75733679 від 29 травня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить 32 322,48 грн, з яких: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 066,27 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 224,00 грн - інфляційні збитки, 32,21 грн - нараховані 3% річних.
Також, 02 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_2 було укладено договір № 3117249, відповідно до якого вона отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн, шляхом переказу коштів на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2 640,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. 13 січня 2022 року укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3117249 від 02 липня 2021 року. 10 березня 2023 року укладено договір №10-03/2023 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3117249 від 02 липня 2021 року. Внаслідок невиконання зобов'язань за договором № 3117249 від 02 липня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить 14 198,33 грн, з яких: 4 921,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 277,33 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Крім того, 18 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_2 було укладено договір № 103760586, відповідно до якого вона отримала кредит в розмірі 5 000,00 грн, шляхом переказу коштів на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. 17 січня 2022 року укладено договір № 17-01/2022-54, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 103760586 від 18 серпня 2021 року. 10 березня 2023 року укладено договір №10-03/2023 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 103760586 від 18 серпня 2021 року. Внаслідок невиконання зобов'язань за договором № 103760586 від 18 серпня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить 14 167,35 грн, з яких: 4 050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 117,35,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
З огляду на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 60 688,95 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
06 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання.
15 жовтня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, не погоджуючись із позовом, вказала, що вона з 21 жовтня 2022 року по 24 березня 2023 року за попередньою домовленістю з ТОВ «Асісттехнолоджі» і ТОВ «Коллект Центр» сплачувала заборгованість кожен місяць трьома платежами. Після сплати домовленої суми звернулась до позивача, але він подав позов до суду про стягнення заборгованості і не врахував суми, які вона сплатила. Враховуючи наведене, просила у задоволенні позову відмовити.
29 жовтня 2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначила, що не заперечує факту здійснення відповідачем певних платежів у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, які відображені у наданих суду розрахунках заборгованості. Зазначені платежі не призвели до повного погашення заборгованості. Також зазначила, що ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому ТОВ «Коллект Центр» звертались до відповідача про врегулювання питання заборгованості у досудовому порядку і було досягнуто згоди про реструктуризацію заборгованості, за умовами якої відповідач зобов'язалася здійснювати щомісячні платежі у визначених розмірах та у встановлені строки, які на початковому етапі відповідач виконувала, але згодом припинила виконання своїх зобов'язань, що призвело до порушення умов угоди про реструктуризацію боргу. Таким чином, відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується розрахунками заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 29 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 , яка змінила прізвище на ОСОБА_4 , було укладено договір позики № 75733679, підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора kpyaw4r30s, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 14 000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 28 червня 2021 року, зі сплатою процентної ставки 1,99% за кожен день користування кредитом (а.с.22, 23-28).
27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Купітал» набуло права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 75733679 від 29 травня 2021 року (а.с.51-55, 58).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 75733679 у розмірі 42 306,27 грн, з яких 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28 306,27 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с.58).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_2 станом на 10 березня 2023 року становить 37 442,48 грн, яка складається із: 14 000,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 23 186,27 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 32,21 грн - 3% річних, які нараховані за період з 27 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року включно, 224,00 грн - інфляційні збитки. З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал» грошові кошти в розмірі 5 120 грн (а.с. 37).
10 березня 2023 року укладено договір №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 75733679 від 29 травня 2021 року (а.с.59-64, 67).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 75733679 у розмірі 37 442,48 грн, з яких 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23 186,27 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 256,21 грн - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України (а.с.67).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_2 за договором № 75733679 становить 32 322,48 грн, яка складається із: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 066,27 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 32,21 грн - нараховані 3% річних, 224,00 грн - інфляційні збитки. З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Коллект Центр» грошові кошти в розмірі 5 120 грн (а.с. 40).
Отже, з вказаних вище розрахунків заборгованості за кредитним договором № 75733679 вбачається, що ОСОБА_2 сплатила в рахунок погашення заборгованості грошові кошти: на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал» - 5 120 грн; на рахунок ТОВ «Коллект Центр» - 5 120 грн, що загалом становить 10 240 грн (а.с. 37, 40).
Також, 02 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_2 , яка змінила прізвище на ОСОБА_4 , було укладено договір № 3117249, підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора S12482, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 01 серпня 2021 року, зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00% від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2., 1.6. проценти за користування кредитом становлять 2 640,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розділом 2 встановлено умови виконання договору, зокрема п. 2.2. - 2.2.3 визначений порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а. п. 2.3. договору - пролонгації строку кредитування, у тому числі п. 2.3.1.2. встановлено порядок пролонгації на стандартних умовах, зокрема позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів, у такому випадку проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору (а.с. 9-10, 11-12, 12-14, 29).
З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3117249 ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти в розмірі 14 663,00 (а.с. 30-31).
13 січня 2022 року укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3117249 від 02 липня 2021 року (а.с. 41-45, 56).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 3117249 у розмірі 12 693,23 грн, з яких: 4 921,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 072,23 грн - заборгованість за процентами, 700,00 - заборгованість по комісії (а.с. 56).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_2 станом на 10 березня 2023 року становить 17 141,33 грн, яка складається із: 4 921,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 7 072,23 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 5 148,10 грн - нараховані відсотки. З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал» грошові кошти в розмірі 5 186 грн, які зараховано в рахунок погашення заборгованості за відсотками (а.с. 35).
10 березня 2023 року укладено договір №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3117249 від 02 липня 2021 року (а.с.59-64, 65).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 3117249 у розмірі 17 141,33 грн, з яких: 4 921,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 220,33 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 65).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_2 станом на 26 червня 2025 року за договором № 3117249 становить 14 198,33 грн, яка складається із: 4 921,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 277,33 грн - заборгованість за нарахованими процентами. З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Коллект Центр» грошові кошти в розмірі 2 943 грн (а.с. 38).
Отже, з вказаних вище розрахунків заборгованості за кредитним договором № 3117249 вбачається, що ОСОБА_2 сплатила в рахунок погашення заборгованості грошові кошти: на рахунок ТОВ «Мілоан» - 14 663 грн; ТОВ «Вердикт Капітал» - 5 186 грн; на рахунок ТОВ «Коллект Центр» - 2 943 грн, що загалом становить 22 792 грн (а.с. 30-31, 35, 38).
Крім того, 18 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_2 , яка змінила прізвище на ОСОБА_4 , було укладено договір № 103760586, підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора J22878, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 5 000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 17 вересня 2021 року. Відповідно до п. 1.5.2., 1.6. проценти за користування кредитом становлять 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розділом 2 встановлено умови виконання договору, зокрема п. 2.2. - 2.2.3 визначений порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а. п. 2.3. договору - пролонгації строку кредитування, у тому числі п. 2.3.1.2. встановлено порядок пролонгації на стандартних умовах, зокрема позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів, у такому випадку проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору (а.с. 15-17, 18-21, 32).
З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 103760586 ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти в розмірі 2 996,50 грн (а.с. 33-34).
17 січня 2022 року укладено договір № 17-01/2022-54, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 103760586 від 18 серпня 2021 року (а.с. 46-50, 57).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 103760586 у розмірі 15 491,35 грн, з яких: 4 050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 441,35 грн - заборгованість за процентами (а.с. 57).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_2 станом на 10 березня 2023 року становить 17 174,35 грн, яка складається із: 4 050,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 11 441,35 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1 683,00 грн - нараховані відсотки. З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал» грошові кошти в розмірі 6 012 грн, які зараховано в рахунок погашення заборгованості за відсотками (а.с. 36).
10 березня 2023 року укладено договір №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 103760586 від 18 серпня 2021 року (а.с.59-64, 66).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 103760586 у розмірі 17 174,35 грн, з яких: 4 050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 124,35 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 66).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_2 станом на 26 червня 2025 року за договором № 103760586 становить 14 167,35 грн, яка складається із: 4 050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 117,35 грн - заборгованість за нарахованими процентами. З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Коллект Центр» грошові кошти в розмірі 3 007 грн (а.с. 39).
Отже, з вказаних вище розрахунків заборгованості за кредитним договором № 103760586 вбачається, що ОСОБА_2 сплатила в рахунок погашення заборгованості грошові кошти: на рахунок ТОВ «Мілоан» - 2 996,50 грн; ТОВ «Вердикт Капітал» - 6 012 грн; на рахунок ТОВ «Коллект Центр» - 3 007 грн, що загалом становить 12 015,50 грн (а.с. 33-34, 36, 39).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договорів досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами про споживчий кредит № 3117249 від 02 липня 2021 року і № 103760586 від 18 серпня 2021 року, суд зазначає наступне.
З огляду на те, що факт підписання сторонами договорів № 3117249 від 02 липня 2021 року і № 103760586 від 18 серпня 2021 року та отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн і 5 000,00 не спростований, а тому суд вважає вказані договори укладеними і що між сторонами досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов вказаних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, строк кредитування за договорами № 3117249 і № 103760586 був погоджений сторонами та становив 30 днів, до 01 серпня 2021 року і до 17 вересня 2021 року відповідно
Нараховуючи відсотки за межами 30 днів кредитування, що визначено договорами, позивач вважає, що відбувся факт пролонгації договору.
При цьому позивач не врахував, що неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після спливу 30 денного строку кредитування, свідчить не про продовження строку договору, як це зазначено в п. 2.3.1 договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань.
Як наслідок, у п. 2.3.1 договору визначено відповідні комісії, за управління та обслуговування кредиту, за період, що перевищує строк користування кредитом, а саме 3% за користування коштами протягом 3 днів, 5% за користування коштами протягом 7 днів та 10% за користування коштами протягом 15 днів.
Із змісту вказаних положень договорів вбачається, що зазначені комісії договір пов'язує з не поверненням у встановлений договором строк кредитних коштів, а відтак по суті це є санкцією для нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком, що суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача відсотків, нарахованих за межами строку кредитування, оскільки підставою до їх нарахування фактично є неналежне виконання позичальником умов договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений п. 1.4 договором строк, що має наслідком відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, а не право нараховувати відсотки у збільшеному розмірі на підставі ст. 1048 ЦК України.
За умовами договорів № 3117249 і № 103760586, загальна вартість кредиту для позичальника становить 10 000 грн і 5 000 грн та включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором без врахування суми (тіла) кредиту і включає в себе складові, визначені у п.1.5.2 договору (проценти за користування кредитом у розмірі 2 640,00 грн і 15,00 грн відповідно).
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач повинна була сплатити кредитору відсотки за вказаними кредитними договорами в межах погодженого сторонами строку кредитування:
- за договором про споживчий кредит № 3117249 - 30 днів, що становить 2 640,00 гривень;
- за договором про споживчий кредит № 103760586- 30 днів, що становить 15,00 гривень.
З розрахунків наданих позивачем за кредитним договором № 3117249 вбачається, що ОСОБА_2 сплатила в рахунок погашення заборгованості грошові кошти: на рахунок ТОВ «Мілоан» - 14 663 грн; ТОВ «Вердикт Капітал» - 5 186 грн; на рахунок ТОВ «Коллект Центр» - 2 943 грн, що загалом становить 22 792 грн (а.с. 30-31, 35, 38).
З розрахунків наданих позивачем за кредитним договором № 103760586 вбачається, що ОСОБА_2 сплатила в рахунок погашення заборгованості грошові кошти: на рахунок ТОВ «Мілоан» - 2 996,50 грн; ТОВ «Вердикт Капітал» - 6 012 грн; на рахунок ТОВ «Коллект Центр» - 3 007 грн, що загалом становить 12 015,50 грн (а.с. 33-34, 36, 39).
Отже, відповідачем у повному обсязі сплачено відповідно до умов договорів:
№ 3117249 від 02 липня 2021 року тіло кредиту у розмірі 10 000,00 грн та відсотки за користування кредитом у розмірі 2 640,00 грн;
№ 103760586 від 18 серпня 2021 року тіло кредиту у розмірі 5 000,00 грн та відсотки за користування кредитом у розмірі 15,00 грн
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що заборгованість за договорами про споживчий кредит № 3117249 і № 103760586 є повністю погашеною відповідачем, у зв'язку з чим вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 75733679 від 29 травня 2021 року суд зазначає наступне.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем договору позики № 75733679 дана фінансова установа надала позичальнику кредит, а остання зобов'язувалася повернути наданий кредит у повному обсязі у визначений договором строк до 28 червня 2021 року (а.с. 22).
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування - 30 днів, тобто до 28 червня 2021 року.
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_2 за договором № 75733679 становить 32 322,48 грн, яка складається із: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 066,27 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 32,21 грн - нараховані 3% річних, 224,00 грн - інфляційні збитки (а.с. 40).
Досліджений судом розрахунок заборгованості, свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування позикою включає періоди, які виходять за межі строку кредитування (30 днів, до 28 червня 2021 року), а тому є безпідставною і задоволенню не підлягає.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач повинна була сплатити кредитору відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 8358,00 грн (14 000,00 грн х 1,99 % х 30 днів).
За умовами договору позики № 75733679 від 29 травня 2021 року відповідач отримала кредит в розмірі 14 000,00 грн (а.с. 22).
З наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором № 75733679 вбачається, що ОСОБА_2 сплатила в рахунок погашення заборгованості грошові кошти: на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал» - 5 120 грн; на рахунок ТОВ «Коллект Центр» - 5 120 грн, що загалом становить 10 240 грн (а.с. 37, 40).
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконувала, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 75733679 від 29 травня 2021 року в розмірі 6 424,21 грн (14 000,00 грн (тіло кредиту) + 8 358,00 грн (загальний розмір відсотків) + 224,00 (інфляційні збитки) + 32,21 (3% річних, які нараховані за період з 27 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року) - 10 240,00 грн (кошти, сплачені відповідачем у рахунок погашення заборгованості за договором) - 5 950 грн (кошти, що надмірно сплачені відповідачем на рахунок позивача за кредитними договорами № 3117249 (2 943 грн) і № 103760586 (3007 грн)).
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 230 від 02 червня 2025 року, витяг з Акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 16 000,00 гривень (а.с. 72-76).
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність визначення таких витрат у розмірі 3 000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 317,70 грн (3 000,00 грн х 10,59% : 100%).
Також, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 256,43 грн, виходячи з розрахунку: 6 424,21 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору) : 60 688,16 грн (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором позики № 75733679 від 29 травня 2021 року в розмірі 6 424 (шість тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 256 (двісті п'ятдесят шість) гривень 43 копійки і витрати на правничу допомогу в розмірі 317 (триста сімнадцять) гривень 70 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 10 листопада 2025 року.
СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО