Справа № 939/2183/25
Іменем України
10 листопада 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір № 77456812, який було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 1,99% за кожен день користування позикою. 22 лютого 2022 року було укладено договір № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 77456812. У подальшому за умовами договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором ТОВ «Коллект Центр». У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, загальний розмір заборгованості за договором, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 , станом на день формування позовної заяви, становить 13 552,65 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 9 552,00 - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 0,65 грн - нараховані 3% річних.
Також, 27 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір № 100682940, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн, шляхом переказу на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1 875,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. 17 грудня 2021 року укладено договір №17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 100682940 від 27 серпня 2021 року. 10 березня 2023 року укладено договір №10-03/2023/01 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 100682940 від 27 серпня 2021 року. Внаслідок невиконання зобов'язань за договором № 100682940 від 27 серпня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить: 35 381,91 грн, з яких: 4 275,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30 156,91 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 950,00 грн - заборгованість за комісіями.
Крім того, 17 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір № 4897989, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн, шляхом переказу на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 3 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. 15 грудня 2021 року укладено договір №15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 4897989 від 17 вересня 2021 року. 10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 4897989 від 17 вересня 2021 року. Внаслідок невиконання зобов'язань за договором № 4897989 від 17 вересня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить: 64 920 грн, з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 55 400,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1 520,00 грн - заборгованість за комісіями.
З огляду на вказані обставини, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 113 854,56 грн і судові витрати.
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідач відзив на позов суду не направив.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 28 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77456812, який підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора mpcrK0FxP6, за умовами якого відповідач отримав позику в розмірі 4 000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 28 жовтня 2021 року, зі сплатою базової процентної ставки в розмірі 1,99% у день (а.с. 17, 18-23, 34, 35-36).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за період з 28 вересня 2021 року до 22 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 77456812 становить 13 552,00 грн: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 552,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.37-38).
З даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в рахунок погашення заборгованості грошові кошти не сплачував.
22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/02/2022, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за договором № 77456812 у розмірі 13 552,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума виданого кредиту, 9 552,00 грн - сума заборгованості про процентам за користування (а.с. 55-60, 64).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2023 року становить 13 552,65 грн, яка складається із: 4 000,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 9 552,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 0,65 грн - 3% річних, які нараховані за період з 22 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року включно (а.с. 41).
За умовами договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором ТОВ «Коллект Центр». Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 77456812 у розмірі 13 552,65 грн, яка складається із: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 9 552,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 0,65 грн - 3% річних (а.с. 71-78, 82).
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором № 77456812 станом на 26 червня 2025 року становить 13 552,65 грн і складається із: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 552,00 грн - заборгованість за відсотками, 0,65 грн - 3% річних (а.с. 44).
Також, 27 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100682940, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора R46939, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн, строком кредитування 15 днів до 11 вересня 2021 року, зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 950 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2., 1.6. проценти за користування кредитом становлять 1 875,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розділом 2 встановлені умови виконання договору, зокрема п. 2.2. - 2.2.3 визначений порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а п. 2.3. Договору - пролонгації строку кредитування, у тому числі п. 2.3.1.2. встановлено порядок пролонгації на стандартних умовах, зокрема позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування; таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів, у такому випадку проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору (а.с. 13-16, 24-28, 31).
З відомості про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором № 100682940 вбачається, що ОСОБА_1 сплатив в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в загальному розмірі 3 250,00 гривень (а.с.32-33).
17 грудня 2021 року укладено договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором № 100682940 від 27 серпня 2021 року в розмірі 20 633,16 грн і складається із: 4 275,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 408,16 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 грн - заборгованість по комісії (а.с.50-54, 62).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 березня 2023 року становить 35 381,91 грн, яка складається із: 4 275,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 15 408,16 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 14 748,75 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 - заборгованість по комісії (а.с. 40).
10 березня 2023 року укладено договір факторингу №10-03/2023/01 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитним договором № 100682940 від 27 серпня 2021 року в розмірі 35 381,91 грн і складається із: 4 275,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30 156,91 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 грн - заборгованість по комісії (а.с. 65-70, 80).
Згідно з рахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 100682940 станом на 26 червня 2025 року становить 35 381,91 грн і складається із: 4 275,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30 156,91 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 грн - заборгованість за комісією (а.с.43).
Крім того, 17 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4897989, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора F84422, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн, строком кредитування 15 днів до 02 жовтня 2021 року, зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1520 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2., 1.6. проценти за користування кредитом становлять 3 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розділом 2 встановлені умови виконання договору, зокрема п. 2.2. - 2.2.3 визначений порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а п. 2.3. Договору - пролонгації строку кредитування, у тому числі п. 2.3.1.2. встановлено порядок пролонгації на стандартних умовах, зокрема позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування; таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів, у такому випадку проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору (а.с. 9 -12, 24-28, 29).
З відомості про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором № 4897989 вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості грошові кошти не сплачував (а.с.30).
15 грудня 2021 року укладено договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором № 4897989 від 17 вересня 2021 року в розмірі 36 520,00 грн і складається із: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27 000,00 грн - заборгованість за відсотками, 1 520,00 грн - заборгованість по комісії (а.с.45-49, 61).
Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2023 року становить 64 920,00 грн, яка складається із: 8 000,00 грн - заборгованість по основній сумі кредиту, 27 000,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 28 400,00 грн - заборгованість за відсотками, 1 520,00 - заборгованість по комісії (а.с. 39).
10 січня 2023 року укладено договір факторингу №10-01/2023 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитним договором № 4897989 від 17 вересня 2021 року в розмірі 64 920,00 грн і складається із: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 55 400,00 грн - заборгованість за відсотками, 1 520,00 грн - заборгованість по комісії (а.с. 71-79).
Згідно з рахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4897989 станом на 26 червня 2025 року становить 64 920,00 грн і складається із: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 55 400,00 грн - заборгованість за відсотками, 1 520,00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 42).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договорів досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з вимогами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №77456812 від 28 вересня 2021 року суд зазначає наступне.
Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем договору позики № 77456812 від 28 вересня 2021року дана фінансова установа надала позичальнику позику, а останній зобов'язувався повернути надану позику в повному обсязі у визначений договором строк кредитування - 30 днів до 28 жовтня 2021 року (а.с.17).
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування - 30 днів, тобто до 28 жовтня 2021 року, після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором № 77456812 станом на 26 червня 2025 року становить 13 552,65 грн і складається із: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 552,00 грн - заборгованість за відсотками, 0,65 грн - 3% річних (а.с. 9).
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставним і задоволенню не підлягає.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач повинен сплатити кредитору відсотки за вказаним договором позики в розмірі 2 388,00 грн (4 000,00 грн х 1,99 % х 30 днів).
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, жодних заперечень щодо позову суду не надав, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 77456812 від 28 вересня 2021 року в розмірі 6 388,65 грн, виходячи з розрахунку: 4 000,00 грн (тіло кредиту) + 2 388,00 грн (% у межах строку кредитування) + 0,65 грн (3% річних, з урахуванням заявлених позовних вимог).
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами про споживчий кредит № 100682940 від 27 серпня 2021 року і № 4897989 від 17 вересня 2021 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, строк кредитування був погоджений сторонами та становив: - за договором № 100682940 15 днів, з 27 серпня 2021 року по 11 вересня 2021 року; - за договором № 4897989 15 днів, з 17 вересня 2021 року по 02 жовтня 2021 року
Нараховуючи відсотки за межами 15 днів кредитування, що визначено договорами, позивач вважає, що відбувся факт пролонгації договору.
При цьому позивач не врахував, що неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після спливу 15 денного строку кредитування, свідчить не про продовження строку договору, як це зазначено в п. 2.3.1 договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань.
Як наслідок, у п. 2.3.1 договору визначено відповідні комісії, за управління та обслуговування кредиту, за період, що перевищує строк користування кредитом, а саме 3% за користування коштами протягом 3 днів, 5% за користування коштами протягом 7 днів та 10% за користування коштами протягом 15 днів.
Із змісту вказаних положень договорів вбачається, що зазначені комісії договір пов'язує з не поверненням у встановлений договором строк кредитних коштів, а відтак по суті це є санкцією для нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком, що суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача відсотків, нарахованих за межами строку кредитування, оскільки підставою до їх нарахування фактично є неналежне виконання позичальником умов договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений п. 1.4 договором строк, що має наслідком відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, а не право нараховувати відсотки у збільшеному розмірі на підставі ст. 1048 ЦК України.
За умовами договору про споживчий кредит № 100682940 від 27 серпня 2021 року відповідач отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн, загальна вартість кредиту для позичальника становить 7 825,00 грн і включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором без врахування суми (тіла) кредиту і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 -1.5.2 договору (комісія за надання кредиту у розмірі 950,00 грн; проценти за користування кредитом у розмірі 1 875,00 грн).
За умовами договору про споживчий кредит № 4897989 від 17 вересня 2021 року відповідач отримав кредит в розмірі 8 000,00 грн, загальна вартість кредиту для позичальника становить 12 520,00 грн і включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором без врахування суми (тіла) кредиту і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 -1.5.2 договору (комісія за надання кредиту у розмірі 1 520,00 грн; проценти за користування кредитом у розмірі 3 000,00 грн).
З розрахунку ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 100682940 вбачається, що ОСОБА_1 сплатив в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в загальному розмірі 3 250,00 грн.
З розрахунку за кредитним договором № 4897989 вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості грошові кошти не сплачував.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач повинен був сплатити відсотки у визначеному договорами розмірі в межах погодженого сторонами строку кредитування - 15 днів, що становить: за договором про споживчий кредит № 100682940 - 1 875,00 гривень; за договором про споживчий кредит № 4897989 - 3 000,00 гривень.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови договорів про споживчий кредит належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість:
- за договором про споживчий кредит № 100682940 в розмірі 4 575,00 грн (5 000,00 грн (тіло кредиту) + 1 875,00 00 грн (загальний розмір відсотків) + 950,00 грн (комісія за надання кредиту) - 3 250,00 грн (кошти, сплачені відповідачем у рахунок погашення заборгованості за договором);
- за договором про споживчий кредит № 4897989 в розмірі 12 520,00 грн (8 000,00 грн (тіло кредиту) + 3 000,00 грн (загальний розмір відсотків) + 1 520,00 грн (комісія за надання кредиту).
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», затвердженого рішенням загальних зборів № 01-07/2024 від 01 листопада 2023 року, заявки на надання юридичної допомоги № 325 від 02 червня 2025 року, витягу з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 25 000,00 гривень (а.с. 87-91).
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3 000 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 618,90 гривень (3 000,00 грн х 20,63% : 100%).
Також, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 499,64 грн, виходячи з розрахунку: 23 483,65 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору) : 113 854,56 грн (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 512, 514, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 23 483 (двадцять три тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 64 копійок і витрати на правничу допомогу в розмірі 618 (шістсот вісімнадцять) гривень 90 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 10 листопада 2025 року.
СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО