Справа № 939/2086/25
Іменем України
29 жовтня 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,
за участі секретаря - Слухай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» до ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач звернувся до суду з позовом про сплату неустойки та відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи його тим, що відповідач приєднався до договору публічної оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг) та 26 серпня 2023 року о 08 год 09 хв відповідачем здійснено бронювання автомобіля Ravon R2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено його огляд, придбано абонемент та о 08 год 10 хв взято в користування на підставі договору каршерінгу даний автомобіль. Користування автомобілем завершено 26 серпня 2023 року о 10 год 00 хв. Згідно з вимогами п.5.1.23 договору, після закінчення використання автомобіля, наймач зобов'язаний повернути його виконавцю в належному технічному стані не гіршому ніж при прийманні автомобіля користувачем в порядку, передбаченому цим договором. Розділом 14 договору передбачені дії для завершення поїздки, а саме, по завершені каршерінгу (прокату) в мобільному додатку Cetmancar з'являється розрахунок поїздки та пропозиція зробити фото в визначених ракурсах, задля фіксації стану автомобіля, що повертається. Відповідачем після завершення поїздки було здійснено фото автомобіля, на якому видно значні пошкодження. Пунктом 17 договору передбачені дії наймача при настанні випадку пошкодження автомобіля, виявлення пошкодження, потрапляння в ДТП, проте відповідачем не було вчинено жодних передбачених договором дій, чим грубо порушив умови договору та взяті на себе зобов'язання. Відповідач здійснив пошкодження автомобіля, не повідомивши про це та залишив його. З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, а також ремонту автомобіля, позивач звернувся до СТО ФОП ОСОБА_2 . У результаті такого звернення було отримано рахунок № 8758/2608/23 від 28 серпня 2023 року на суму 37 100 грн та після проведення відновлювального ремонту було складено акт виконаних робіт № 8758/2608/23 від 12 вересня 2023 року. Також, у зв'язку з порушенням відповідачем правил сервісу, а саме залишення автомобіля з пошкодженнями, на нього було відповідно до умов договору накладено штраф у розмірі 75 000 грн. З огляду на вказані обставини, просив суд стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі 112 100 грн, з яких: 37 100 грн - відшкодування завданих збитків (шкоди), 75 000 грн - штраф згідно умов пунктів 21.2.2, 21.2.2.5 договору каршерінгу, а також судові витрати.
За ухвалою суду від 24 вересня 2025 року було відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» не з'явився, відповідно до заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримав і просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки відповідач не повідомив про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у суду наявні відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз», як наймодавцем, та ОСОБА_1 , як наймачем, в електронній формі, за допомогою мобільного додатку Getmancar укладено публічний договір оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг), на підставі якого 26 серпня 2023 року ОСОБА_1 користувався автомобілем Ravon R2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який після його прокату залишено з механічними пошкодженнями (а.с.10-26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33)
Підпунктом 3.4 публічного договору оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг), до якого приєднався відповідач, визначено, що встановлення мобільного додатку, надання даних необхідних для реєстрації в якості користувача на сайті та/або в мобільному додатку Getmanсar, вважається беззастережним схваленням особою умов договору у повному обсязі та наміром використовувати послуги каршерінгу, прокату автомобіля, згідно умов договору.
Підпунктом 5.1.2 договору передбачено, що користувач зобов'язаний нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання викладених в цьому договорі вимог і умов, а також розуміє всі наслідки своїх дій по реєстрації на сайті або в мобільному додатку Getmanсar.
Відповідно до п.п. 5.1.5 договору, користувач зобов'язаний компенсувати розмір завданих виконавцю збитків (шкоди), що виникли в результаті порушення користувачем будь-яких гарантій чи зобов'язань за цим договором. Розмір збитку (шкоди) визначається самим виконавцем в односторонньому порядку або за допомогою оцінки станції технічного обслуговування, експерта, та/або оцінювача чи страхової компанії. Користувач беззастережно погоджується відшкодовувати виконавцеві збитки (шкоду), визначені відповідно до умов цього пункту даного договору протягом 7 (семи) днів з дня направлення виконавцем відповідної вимоги користувачу у тому числі, але не виключно шляхом направлення вимоги на електронну пошту користувача. Виконавець на свій власний розсуд обирає шлях оцінки розміру завданих збитків (шкоди) з чим користувач беззастережно погоджується.
Підпунктами 5.1.20, 5.1.23 договору встановлений обов'язок користувача забезпечити збереження автомобіля, майна, що перебуває у автомобілі та документів, що знаходяться у автомобілі, з моменту прийому автомобіля відповідно до умов договору, а після закінчення використання автомобіля, повернути його виконавцю в належному технічному стані не гіршому ніж при прийманні автомобіля користувачем в порядку, передбаченому цим договором.
Зі змісту п. п. 5.1.34 договору вбачається, обов'язок користувача вжити всіх заходів, передбачених розділом 17 даного договору, та негайно повідомити службу підтримки (з місця події) у випадку ДТП та/або пошкодження автомобіля, розкрадання майна та/або документів, зникнення (крадіжки, угону, евакуації, тощо) автомобіля.
Пунктом 17 договору каршерінгу передбачені дії наймача при настанні випадку пошкодження автомобіля, виявлення пошкодження автомобіля, потраплянні в ДТП, а саме: «17.2.1 зупинити автомобіль, не полишати місце пригоди, пошкодження автомобіля, в тому числі не пересувати автомобіль та предмети навколо; 17.2.2. зателефонувати до Служби підтримки сервісу Getmancar з місця пригоди, пошкодження або місця виявлення пошкодження, дотримуючись вказівок оператора викликати поліцію, або відповідний компетентний орган; 17.2.3. записати та передати дані інших учасників ДТП: номери автомобілів, марки та моделі автомобілів, ПІБ водія, його контактні дані, серія та номер полісу ОСАЦВ інших учасників ДТП співробітнику Служби підтримки сервісу Getmancar; 17.2.4. на вимогу Служби підтримки зробити фото пошкоджень та місця ДТП, пошкодження; 17.2.5. оформити, шляхом складання відповідних документів, випадок пошкодження по приїзду екіпажу поліції та пройти медичний огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння. 17.2.6. дочекатися прибуття евакуатору та/або представника Сервісу, страховика, інших осіб та компетентних органів; 17.2.7. передати всі документи про випадок пошкодження виконавцю, не пізніше наступного дня».
Відповідно до п.21.2.2 договору, користувач оплачує виконавцю штраф в розмірі 75 000 грн, а також окремо відшкодовує виконавцю збиток (шкоду), заподіяний автомобілю в повному обсязі у випадку, зокрема, за використання автомобіля в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, під впливом лікарських препаратів, що погіршують (знижують) реакцію й увагу, в хворобливому або стомленому стані в тому числі скоєння ДТП, пошкодження при вказаних обставинах, та/або залишення місця ДТП (зникнення та/або втеча з місця ДТП), залишення автомобіля з пошкодженнями.
Згідно з роздруківкою електронного документа, ОСОБА_1 використовував автомобіль Ravon R2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 26 серпня 2023 року з 08 год. 09 хв. до 10 год. 00 хв., в русі 1 год. 50 хв. 6 сек. (а.с. 29).
Згідно фотознімку автомобіля Ravon R2, зроблених відповідачем, транспортний засіб пошкоджений з лівого боку (а.с. 31).
Згідно рахунку № 8758/2608/23 від 28 серпня 2023 року та акту виконаних робіт від 12 вересня 2023 року, замовником якого був ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» вартість ремонту автомобіля Ravon R2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 37 100 грн (а.с. 32, 33).
На електронну адресу відповідача вказану ним при реєстрації, 20 серпня 2023 року, 15 травня 2025 року і 09 червня 2025, направлялись вимоги про відшкодування збитків спричинених пошкодженням автомобіля Ravon R2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі: 37 100 грн - відшкодування завданих збитків (шкоди), 75 000 грн - штраф згідно умов договору каршерінгу. Вказані повідомлення залишені без відповіді (а.с.34, 35, 36).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 787 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у володіння та користування за плату на певний строк. Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. Договір прокату є публічним договором.
Відповідно до ст. 788 Цивільного кодексу України предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до положень ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що під час використання ОСОБА_1 автомобіля Ravon R2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , він зазнав механічних пошкоджень, при цьому відповідач не повідомив позивача про таке пошкодження та залишив автомобіль у пошкодженому стані, що під час розгляду справи не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків та штрафу.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 05 травня 2025 року, акт № 11/07 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги від 11 липня 2025 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 6 000,00 гривень (а.с. 37-38, 41).
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3 000 грн (за підготовку та подання до суду позовної заяви), що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3 000,00 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень
Керуючись ст. 10-13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» до ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» (ЄДРПОУ 44344456) в рахунок відшкодування завданих збитків в розмірі 37 100 (тридцять сім тисяч сто) гривень та штрафу у розмірі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень.
Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» (ЄДРПОУ 44344456) витрати на судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень і витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 29 жовтня 2025 року.
СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО