Копія
Провадження № 1-кс/359/2180/2025
Справа № 359/13003/25
Іменем України
03 листопада 2025 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12025111100001995, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2025 року, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Малі Єрківці Бориспільського району Київської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, одруженому, освіта середня, не працюючому, раніше судимому, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4, 6 ст.152 КК України -
Слідчий СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначив, що з червня 2024 року ОСОБА_5 почав проживати як одна сім'я з ОСОБА_9 та її доньками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.09.2024, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру щодо доньки своєї співмешканки ОСОБА_9 - неповнолітньої ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 (14 років). В подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 16.09.2024, в ранковий час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, розуміючи що його дії негативно вплинуть на нормальний фізичний, психологічний та соціальний розвиток неповнолітньої ОСОБА_10 ,
достовірно усвідомлюючи, що вона є неповнолітньою особою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю інших мешканців будинку, без добровільної згоди ОСОБА_10 , застосовуючи фізичне насильство, долаючи її опір, вчинив щодо неї дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням своїх геніталій.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в подальшому, у ОСОБА_5 , який раніше вчинив зґвалтування неповнолітньої особи, та продовжував проживати як одна сім'я з ОСОБА_9 та її дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на повторне вчинення насильницьких дій сексуального характеру щодо доньки своєї співмешканки ОСОБА_9 - неповнолітньої ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 (14 років). В подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 в період з вересня 2024 року по жовтень 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, у той час як матері неповнолітньої - ОСОБА_9 не було дома, а інші мешканці будинку не могли спостерігати за його діями, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, розуміючи що його дії негативно вплинуть на нормальний фізичний, психологічний та соціальний розвиток неповнолітньої ОСОБА_10 , достовірно усвідомлюючи, що вона є неповнолітньою особою, без добровільної згоди неповнолітньої ОСОБА_10 , повторно, застосовуючи фізичне насильство, долаючи її опір, не менше 10 разів вчинив щодо потерпілої дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди.
З жовтня 2024 року ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та її доньки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 переїхали жити до будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, розуміючи що його дії негативно вплинуть на нормальний фізичний, психологічний та соціальний розвиток неповнолітньої ОСОБА_10 ,
достовірно усвідомлюючи, що вона є неповнолітньою особою, ОСОБА_5 в період з жовтня 2024 року по березень 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, у той час як матері неповнолітньої - ОСОБА_9 не було вдома, а інші мешканці будинку не могли спостерігати за його діями, знаходячись за адресою:
АДРЕСА_1 , діючи без добровільної згоди неповнолітньої ОСОБА_10 , застосовуючи фізичне насильство у вигляді утримання неповнолітньої, долаючи її опір, повторно, не менше 10 разів вчинив щодо потерпілої дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди.
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року, у ОСОБА_5 , який раніше вчинив зґвалтування неповнолітньої особи, та продовжував проживати як одна сім'я з ОСОБА_9 та її дітьми за адресою:
АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру щодо доньки своєї співмешканки ОСОБА_9 - малолітньої ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 (11 років). В подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у жовтні 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що в будинку була лише ОСОБА_11 , без її добровільної згоди, діючи повторно, розуміючи що його дії негативно вплинуть на нормальний фізичний, психологічний та соціальний розвиток ОСОБА_11 , достовірно усвідомлюючи, що вона є малолітньою особою, застосовуючи фізичне насильство у вигляді утримання малолітньої, долаючи її опір, вчинив щодо ОСОБА_11 , дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій.
Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2024 року, у ОСОБА_5 , який раніше вчинив зґвалтування неповнолітньої та малолітньої осіб, та продовжував проживати як одна сім'я з ОСОБА_9 та її дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на повторне вчинення насильницьких дій сексуального характеру щодо доньки своєї співмешканки ОСОБА_9 - малолітньої ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 (11 років). В подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у листопаді 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що в будинку була лише ОСОБА_11 , без її добровільної згоди, діючи повторно, розуміючи що його дії негативно вплинуть на нормальний фізичний, психологічний та соціальний розвиток ОСОБА_11 , достовірно усвідомлюючи, що вона є малолітньою особою, застосовуючи фізичне насильство у вигляді утримання малолітньої, долаючи її опір, вчинив щодо ОСОБА_11 , дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 152 КК України.
01.11.2025 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України
(час фактичного затримання 06 год 42 хв) за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України. 03.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру за ч. ч. 3, 4, 6 ст. 152 КК України.
Орган досудового розслідування стверджує, що вході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також може незаконно впливати на потерпілих та свідків. Слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 проти клопотання заперечили, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Встановлено, що 03.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 152 КК України.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 152 КК України, оголошеної ОСОБА_5 , підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12025111100001995 від 01.11.2025 року доказами, зокрема: показаннями неповнолітньої ОСОБА_10 від 01.11.2025, про те, що в 2024-2025 роках співмешканцем її матері ОСОБА_9 був ОСОБА_5 , який перший раз вчинив її зґвалтування 16.09.2024 в с. Мартусівка Бориспільського району, а після цього ще близько 20 разів, у тому числі в с. Малі Єрківці Бориспільського району, куди вони з сім'єю переїхали жити; показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_11 від 01.11.2025, про те, що в 2024-2025 роках співмешканцем її матері ОСОБА_9 був ОСОБА_5 , який в 2024 році двічі її зґвалтував в с. Малі Єрківці Бориспільського району, куди вони з сім'єю переїхали жити; показаннями малолітнього свідка ОСОБА_13 від 01.11.2025, про те, що в 2024-2025 роках співмешканцем її матері ОСОБА_9 був ОСОБА_5 . Вона неодноразово бачила, як ОСОБА_14 неодноразово обмацував її старшу сестру ОСОБА_15 , а до неї один раз залазив в труси торкаючись до статевих органів; показаннями свідків ОСОБА_9 від 01.11.2025, про те, що в червні 2024 року вона почала співмешкати з ОСОБА_5 . З цього часу і по жовтень вони проживали у її матері в с. Мартусівка, а з жовтня 2024 переїхали жити до співмешканця в с. Малі Єрківці. Троє її неповнолітніх дочок - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 і ОСОБА_17 проживали разом з ними. Про факт вчинення ОСОБА_5 сексуального насильства щодо дочок їй нічого не відомо. Коли її не було дома, то за її доньками наглядав її цивільний чоловік ОСОБА_5 ; показаннями свідка ОСОБА_18 від 01.11.2025, про те, що її дочка та її неповнолітні діти проживали разом з ОСОБА_19 з червня 2024 року по весну 2025 року. Про факт вчинення ОСОБА_5 сексуального насильства щодо дочок їй нічого не відомо. Стосунки з ОСОБА_5 у неї були погані, він зневажливо ставився до неї та застосовував до неї фізичне насильство; показаннями свідка ОСОБА_20 від 01.11.2025, про те, що він знає місцевого жителя ОСОБА_21 , який проживає з жінкою та трьома дітьми. Він знайомий з старшою дочкою ОСОБА_10 . Про їх сім'ю йому відомо, що вони зловживають спиртними напоями, постійно вчиняють сварки та бійки між собою. Приблизно 7-8 місяців тому його побив палкою ОСОБА_22 , за те, що він на вулиці спілкувався з ОСОБА_15 та заборонив з нею спілкуватися.
З огляду на це слідчий суддя дійшов переконання, що в ході досудового розслідування зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання ОСОБА_5 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства та правопорядку. Безумовно, досягнення таких цілей становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).
Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів.
На думку слідчого судді конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення гарантування неможливості допущення аналогічного роду дій, а також запобігання незаконному використанню з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану.
З огляду на це слідчий суддя вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Разом з цим, враховуючи, встановлені вищенаведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_5 , та те що кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи вчиненні із застосуванням насильства, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає не визначати розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 01.11.2025 року.
Ухвала слідчого судді діє протягом шістдесяти днів, тобто до 06 години 42 хвилини 30.12.2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 07.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Згідно з оригіналом Слідчий суддя ОСОБА_1