Справа №359/5460/25
Провадження №2/359/2779/2025
07.10.2025 р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі судового засівання Кулик Т.В.
за участю
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У травні 2025 року ТОВ «Таліон плюс» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 15 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №930923694, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 21900,00 грн., строком до 15.10.2029 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 21900,00 грн. Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виник борг за договором №930923694 від 15 вересня 2024 року в загальному розмірі 49707,39 грн., що складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 19962,52 грн., заборгованості за процентами в розмірі 29744,87 грн. 24 грудня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №МВ-ТП/14, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за договором кредитної лінії №930923694 від 15 вересня 2024 року в загальному розмірі 49707,39 грн.
Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань тому позивач просить суд стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 707,39 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, у якому позовну заяву повністю підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав.
Заслухавши думку відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що 15.09.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 930923694, згідно якого кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 21 900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1.).
Пунктом 8.3. Кредитного договору визначено, що базова процентна ставка складає 1% в день від суми залишку кредиту.
Відповідно до п. 8.5.1 вказаного Договору, за період від 15.09.2024 по 15.10.2024 кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 55% від розміру базової процентної ставки.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
Згідно з п. 14.1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua .
Вказаний договір підписано електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора PQMP.
Згідно із підтвердження про здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профітгід» вбачається, що банком за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено успішні платежі на карту ОСОБА_1 в розмірі 21 900,00 грн. (а.с.69).
24 грудня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №MB-ТП/14 у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права вимоги до Боржників (а.с.17-22).
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №MB-ТП/14 від 24 грудня 2024 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позивача перейшло право вимоги до відповідача (а.с.23-25).
ТОВ «Таліон плюс» зверталось до ОСОБА_1 із вимогою про дострокове розірвання договору та сплати заборгованості (а.с.72).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У частинах першій, третій ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та як визнає відповідач, ним не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, заборгованість за кредитним договором № 930923694 від 15.09.2024 року становить 49 707,39 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 19 962,52 грн.; заборгованість за відсотками по кредиту - 29 744,87 грн.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд доходить до висновку, що позовна заява ТОВ «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень, на підставі: копій Договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року (а.с.76-84), додаткової угоди № 479 від 30.12.2024 року про надання правової допомоги до Договору №5 від 02.12.2024 року (а.с.85-86), акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року (а.с.87), за яким загальна вартість витрат на правову допомогу складає 5 000,00 грн. та платіжною інструкцією №1379 від 30.12.2024 року (а.с.88).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, необхідно дійти висновку про співмірність та розумність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.
Крім того, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, який сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 280-282 ЦПК України статтями 15, 16, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 634, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: м. Чернігів, вул.Жабинського, 13 заборгованість за кредитним договором в розмірі 49707,39 грн., судовий збір в розмірі 2422,4 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 13.10.2025 року.
Суддя Чирка С.С.