Справа № 361/8967/24
Провадження № 1-кп/359/282/2025
14 березня 2025 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонним суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні з повною аудіо та відео фіксацією обвинувальний акт № 12022111100001357 від 31.10.2022, що надійшов до суду відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.122 КК України.
Прокурор ОСОБА_7 висловив позицію, що дане кримінальне провадження підсудне Бориспільському міськрайонному суду Київської області. Підстави, передбачені п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні. Кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні судом одноособово з викликом учасників процесу.
Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора.
Захисник ОСОБА_8 заперечила щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду та заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в обґрунтуванні якого зазначила, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам КПК України, а саме: обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України - відсутнє конкретне формулювання обвинувачення, відсутні фактичні обставини кримінального правопорушення. Обвинувальний акт в порушення вимог п.3 ч.2 ст. 291 КПК України, не містить анкетних відомостей кожного потерпілого. Таким чином, обвинувальний акт у Кримінальному провадженні підлягає поверненню. Обвинувальний акт не відповідає п.9 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить місця його затвердження - місця затвердження обвинувального акта - Бориспільської місцевої прокуратури не існує.
За вказаних обставин обвинувальний акт не може бути визнаний таким, що відповідає вимогам процесуального закону, а тому підлягає поверненню прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання щодо повернення обвинувального акта прокурору.
Прокурор заперечив проти задоволення вказаного клопотання та просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали які подані з обвинувальним актом, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні клопотання захисника з наступних підстав.
Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
За змістом ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а також відповідно до п.6 ч.2 ст.291 КПК України обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання.
Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові від 24 листопада 2016, аналіз вказаної норми свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»); формулювання обвинувачення. При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980). Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000, на яке міститься посилання у заяві прокурора до Верховного Суду України, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.
Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом. Поряд з цим, ч.1 ст.11 КК України встановлено, що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Встановлено, що в обвинувальному акті викладені фактичні обставини злочину інкримінованого ОСОБА_5 , зазначена правова кваліфікація його діям, а також сформульовано пред'явлене обвинувачення в тих межах, в яких прокурор вважає доведеними.
Ці обставини свідчать про те, що зміст обвинувального акту повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
З огляду на це суд вважає, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні.
Всі інші підстави, зазначені захисником, будуть розглянуті в судовому засіданні і у разі їх підтвердження, можуть бути підставою для інших наслідків, ніж повернення прокурору обвинувального акту у порядку п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
Керуючись ст.291,п. 5 ч. 3 ст. 314, ч. 2, ч. 3 ст. 315, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 371, ст. 372 КПК України,
суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12022111100001357 від 31.10.2022 прокурору, відмовити.
Підготовчу частину закінчити.
Кримінальне провадження № 12022111100001357 від 31.10.2022, що надійшов до суду відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинуваченого.
Доручити Дарницькому районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого.
Цивільний позов прийняти до розгляду.
Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Повний текст буде оголошено о 09:00 год. 17.03.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1