Справа № 359/7386/24
Провадження № 1-кп/359/589/2024
17 липня 2024 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого розгляду в залі суду з повною аудіо та відео фіксацією кримінальне провадження №12024110000000 284 від 24.05.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
На думку суду, дані вимоги при складенні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування дотримані. Копія відповідного обвинувального акту та реєстру матеріалів отримані обвинуваченим та його захисником завчасно у встановленому КПК України порядку.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, складений у відповідності до вимог, встановлених ст. 291 КПК України. Підстави для повернення його прокурору не встановлені.
За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави призначити по даному кримінальному провадженню судовий розгляд на підставі обвинувального акта за №12024110000000 284 від 24.05.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, розгляд якого здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово за участю прокурорів групи прокурорів, потерпілої, обвинуваченої та її захисника.
Прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 строком на 60 діб, без визначення розміру застави, обґрунтовуючи тим, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.05.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із строком застосування до 23.07.2024. Раніше заявлені ризики при обрані та продовжені запобіжного заходу не зменшилися, тобто встановлено, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке за законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому з метою уникнення покарання за вчинення даного кримінального правопорушення обвинувачена може переховуватись від суду, крім того обвинувачена може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів на її користь. Просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Потерпіла та її представник не заперечували проти призначення до судового розгляду та підтримали клопотання прокурора щодо запобіжного заходу.
Захисник у судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, проте заперечував проти заявленого клопотання прокурором про обрання обвинуваченій запобіжного заходу тримання під вартою. Вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просив обрати домашній арешт, так як обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні даного кримінального правопорушенні визнає та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.Будуть витрішувати питання щодо задоволення цивільного позову. Просив суд відповідно до положень ст.314-1 КПК України задовольнити клопотання про надання органу пробації доручення щодо складання досудової доповіді.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала повністю думку захисника щодо запобіжного заходу та не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду. Повідомила, що вину вона визнавала та визнає. Не хотіла спричинити шкоду нікому. У зв'язку з тим, що загинула її єдина дочка, вирішила вкоротити собі віку шляхом зіткнення з деревами.
Прокурор, потерпіла та її захисник не заперечували проти клопотання захисника щодо складання досудової доповіді.
Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Форма, зміст та порядок складання досудової доповіді про обвинуваченого визначаються законодавством.
Судом встановлено, що запобіжний захід тримання під вартою обраний Шевченківським районним судом міста Києва від 27.05.2024, ОСОБА_4 закінчується 23.07.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно із ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні передбаченому ч.3 ст. 286-1 КК України. Злочин вчинено нею з необережності.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, яка може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і повинен бути застосований лише у виключних випадках.
З врахуванням вищезазначеного, суд вважає, що прокурором доведено наявність вказаних ним ризиків, проте відповідно до наданих пояснень обвинуваченої та її захисника, що підтверджено у судовому засіданні документами, встановлено, що ОСОБА_4 вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнає, має постійне місце проживання, кримінальне правопорушення вчинене нею з необережності. Має міцні соціальні зв'язки, що мінімізує її переховування від суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого виду запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів контролю чи без такого та застосуванням до неї обов'язків, оскільки саме такий запобіжний захід є співмірним з урахуванням вимог ч. 1 ст. 177 та не суперечить ч. 5 ст. 176 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченій залишати житло цілодобово. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 314-315, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 371, ст. 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
Закінчити підготовчу частину.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, її представника, обвинувачену та її захисника.
Доручити Деснянському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , відмовити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 15.09.2024 р. включно за адресою: АДРЕСА_1 .
Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися без дозволу суду з житла під арештом якого вона перебуває; прибувати по першому виклику до суду на визначений ними час; заборонити спілкування у даному кримінальному провадженні із потерпілою та свідками особисто чи через інших осіб.
Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на співробітників Деснянського УП ГУ НП України в м. Києві по місцю проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду щодо зміни запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п'яти днів до Київського апеляційного суду, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено о 08:35 год. 18.07.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1