Справа № 357/17986/25
Провадження № 2/357/7466/25
10 листопада 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей Блоцерківської міської ради про визначення місця проживання дитини, -
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей Блоцерківської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
Відповідно до ч. 6 та ч. 8 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1975318 від 05.11.2025, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ..
Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає направленню за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
За змістом статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до підпункту 23 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ у Черкаській області утворено Черкаський район (з адміністративним центром у місті Черкаси) у складі територій Балаклеївської сільської, Березняківської сільської, Білозірської сільської, Бобрицької сільської, Будищенської сільської, Городищенської міської, Кам'янської міської, Канівської міської, Корсунь-Шевченківської міської, Леськівської сільської, Ліплявської сільської, Медведівської сільської, Михайлівської сільської, Мліївської сільської, Мошнівської сільської, Набутівської сільської, Ротмістрівської сільської, Руськополянської сільської, Сагунівської сільської, Смілянської міської, Степанецької сільської, Степанківської сільської, Тернівської сільської, Червонослобідської сільської, Черкаської міської, Чигиринської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Дійсно, с. Мартинівка входить до складу Степанецької сільської територіальної громади у Черкаському районі Черкаської області, у зв'язку з ліквідацією районів в Черкаській області. Однак, до зміни адміністративно-територіального устрою с. Мартинівка було населеним пунктом Канівського району Черкаської області.
Частиною першою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 року також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Пунктом 3 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII передбачено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Вказаний розділ Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020, яким передбачено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Зазначене підтверджено Радою суддів України у листі від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, відповідно до якого - до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Оскільки, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тому дана справа не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Підстав, які б згідно ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Отже, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей Блоцерківської міської ради про визначення місця проживання дитини, підлягає передачі за належною територіальною підсудністю до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 352-354 ЦПК України, суд,-
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей Блоцерківської міської ради про визначення місця проживання дитини, передати за підсудністю для розгляду до Канівського міськрайонного суду Черкаської області (адреса: вул. Успенська, 22, м. Канів, Черкаська область, 19003).
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Б. І. Кошель