провадження № 2/294/83/25
справа № 172/1564/24
10 листопада 2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №76625846 в розмірі 28 475,00 грн., з яких - 8 500,00 грн., - основна сума заборгованості, 19 975,00 - заборгованість за відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76625846, підписанням якого відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо послуг позикодавця, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на вище вказаному сайті.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ЄАПБ») укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав позивачу право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача у сумі 28 475, 00 грн. з яких 8 500 грн. - сума основного боргу та 19 975,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду на 23.04.2025.
У судове засідання 23.04.2025 сторони не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені шляхом направлення повістки за адресою місця знаходження позивача та за зареєстрованим місце проживання відповідача. Зважаючи на те, що поштове відправлення відповідачу не вручено та повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», з метою встановлення місця проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи, судом скеровано ухвалу від 30.05.2025 на адресу Міністерства соціальної політики України, судове засідання відкладено на 10.11.2025.
У судове засідання 10.11.2025 сторони не з'явились, в тексті позовної заяви міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про отримання якого останній особисто розписався. Про причини неявки суду не повідом, відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за його відсутності у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з'явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 02.11.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76625846, відповідно до п. 2.1. якого ОСОБА_1 отримав 8 500,00 грн., позики. Строком на 10 днів (п.2.2. договору позики) та базовою процентною ставкою в розмірі 2,5 % на день (п.2.3. договору)
Пунктом 1. договору встановлено, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно пункту 1.1.договору, проценти, що нараховуються на суму позики і є платою за користування такою позикою. (Договором передбачено базову процентну ставку, знижену процентну ставку та процентну ставку за понадстрокове користування позикою, яка не застосовується в період воєнного стану, розміри ставок визначені цим договором).
Позичальник ознайомився до укладення цього Договору з його умовами та до яких Позичальник приєднується підписавши цей Договір (п.5.3. договору) (а.с.5-7).
До договору позивачем додано обчислювальну таблицю.
На підставі Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (далі - договору факторингу), укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ЄАПБ», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату отримало право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, до яких належить, зокрема, і відповідач з сумою боргу 28 475,00 грн., з яких - 8 500,00 грн., - основна сума заборгованості, 19 975,00 - заборгованість за відсотками (а.с. 9-12).
Факт переходу від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості підтверджує підписаний сторонами Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу від 27.02.2024 (а.с.13).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №18 до договору факторингу, у ОСОБА_1 за кредитним договором наявна заборгованість, яка становить 28 475, 00 гривень, що збігається з розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.14).
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Надаючи оцінку наданим позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження фактичного виконання первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитного договору, зокрема з матеріалів справи не вбачається отримання відповідачем кредитних коштів від кредитодавця. Крім того, відсутні виписки по рахунках відповідача, з яких можна було б встановити порядок здійснення ОСОБА_1 платежів з метою погашення боргу та порядок нарахування відсотків за тілом кредиту. Зазначене не дає можливості суду перевірити, чи відбувся факт перерахування в дійсності коштів позичальнику, чи користувався кредитними коштами відповідач, а також з'ясувати структуру заборгованості.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо наявності заборгованості у відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи №200/5647/18 в постанові від 16.09.2020.
Сам факт укладення (підписання) кредитного договору не є достатньою підставою вважати, що позичальник отримав грошові кошти (кредит) і у нього виникло зобов'язання повернути їх та сплатити проценти, оскільки зі змісту ст. 1054 ЦК України та п. 1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» слідує, що кредитний договір (договір про споживчий кредит) є консенсуальним договором, на виконання якого сторони зобов'язуються вчинити певні дії, зокрема, кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Факт виконання укладеного кредитного договору, зокрема обставини надання позичальнику кредитних коштів у розмірі, передбаченому кредитним договором, підлягає доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, серед іншого, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
На переконання суду, розрахунок заборгованості, виконаний представником ТОВ «ФК «ЄАПБ», за відсутності жодного іншого доказу виконання кредитного договору, не задовольняє стандарту «переваги більш вагомих доказів» щодо доказування обставини отримання відповідачем у первісних кредиторів кредиту на підставі кредитних договорів, оскільки не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані позивачем у позовній заяві.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що обставини виникнення у ТОВ «ЄАПБ» права грошових вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором № 76625846 від 02.11.2023 не знайшли свого підтвердження у цій справі, оскільки позивачем не доведено наявність у відповідача заборгованості та розмір такої заборгованості, а тому у позові слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 549, 551, 611, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280, 281ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 28 475,00 грн. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ірина БІЛЕРА