Справа № 287/2473/25
провадження 3/287/3085/25
07 листопада 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ID-картка НОМЕР_1 видана 25.04.2023 органом 1820, жительки АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), -
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД
№ 466316 від 23.10.2025 встановлено, що 05.10.2025 приблизно о 12 год. 43 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та створенню належних умов для проживання своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: в будинку наявні антисанітарні умови для проживання дитини, постіль дитяча та доросла брудні, вологе прибирання не проводилось, посуд не вимитий, дитина має неохайний вигляд, продукти харчування в достатній кількості на добу відсутні.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, проте на адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вину визнає.
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466316 від 23.10.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.10.2025 та ОСОБА_3 від 05.10.2025, копією свідоцтва про народження дитини, розпискою інформування та ознайомлення особи, про порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 2 Коростенського району Житомирської області від 05.10.2025, відповідно до якого надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, ОСОБА_1 неналежно доглядає свою дитину.
При цьому, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, яка є непрацюючою, знаходиться в декретній відпусці, беручи до уваги, що санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено стягнення у виді попередження або штрафу у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 850 до 1700 грн, і одночасно, у випадку накладення адмінстягнення, законодавство передбачає сплату судового збору, суд вважає, що в умовах воєнного стану накладення навіть найменшого стягнення значно погіршить становище насамперед неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим вбачає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Частиною другою ст. 284 КУпАП передбачено, що у разі оголошення особі, що притягається до адміністративної відповідальності усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 184 ч. 3, ст. ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Олевський районний суд Житомирської області.
Суддя: Г. П. Нижник