Справа № 287/2477/25
провадження 3/287/3087/25
06 листопада 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 21.01.2021 року органом видачі №1828, жителя АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-
До Олевського районного суду Житомирської області надійшли справи № 287/2477/25, № 287/2478/25 та № 287/2479/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказані матеріали відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями передані на розгляд судді Нижнику Г.П.
Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне об'єднати зазначені вище справи.
Відповідно до розділу ІІІ п. 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Таким чином, об'єднаній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно присвоїти № 287/2477/25, номер провадження 3/287/3087/25.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489950 від 21.10.2025 встановлено, що 20.09.2025 о 15 год. 30 хв. у м. Олевськ по вул. Володимирська, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом марки Lifan 200Е, без д.н.з, не зареєстрований, після вчинення ДТП, залишив місце вчинення, чим порушив вимоги п.2.10.а. ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489978 від 21.10.2025 встановлено, що 29.09.2025 року о 15 год. 30 хв. у м. Олевськ по вул. Володимирська,1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом марки Lifan 200 Е, без д.н.з., не зареєстрований в законом порядку з дня купівлі, та не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто був позбавлений права керування постановою Олевськог районного суду, чим порушив вимоги п.2.1 а. ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1489945 від 21.10.2025 установлено, що 29.09.2025 року о 15 год. 30 хв., в м. Олевськ по вул. Володимирська, 1, . керував транспортним засобом мотоциклом марки Lifan 200 Е, без д.н.з., не зареєстрований, не врахував дорожньої обстановки та безпечності руху, здійснив зіткнення з транспортним засобом КІА, державний номерний знак НОМЕР_2 , під ккруванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.12.1. ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Крім того, безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 122-4, 124 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до п. 2.10а Правил, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно з п.2.10а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Стаття 124 КУпАП встановлює відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Частина 5 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Тобто, обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП є вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності протягом року будь-якого з порушень, передбачених частинами 2- 4 ст. 126 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-2, 124 та ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена доказами, доданими до матеріалів справи, зокрема:
- протоколами про адміністративне правопорушення від 21.10.2025 серії ЕПР1 № 489950, серії ЕПР1 № 489978 та серії ЕПР1 № 489945 в яких зафіксовано суть адміністративних правопорушень, зміст протоколів відповідає вимогам, визначеним КУпАП;
- рапортами інспектора-чергового відділення поліції № 2 Коростенського району Житомирської області від 29.09.2025, відповідно до якого надійшло повідомлення що сталося ДТП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.09.2025, яка повідомила, що 29.09.2025 в м. Олевськ по вул. Володимирській рухалась на власному автомобілі в сторону центра міста, перед пішоходом зупинила і почула що в задню частину автомобіля в'їхав мотоцикл та зник з місця події після ДТП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.10.2025, яких пояснив, що 29.09.2025 в м. Олевськ по вул. Володимирській не врахував безпечної швидкості та здійснив зіткнення з автомобілем;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4732967 від 14.05.2025;
- копією постанови Олевського районного суду Житомирської області від 31.07.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП,;
- дисками з відеозаписом події;
- схемою місця ДТП від 29.09.2025.
Вищевикладене свідчить про те, що складені працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ч. 9 ст.15 Закону України «Продорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із загальними положеннями ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до вимог п. 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.1а ПДР України, згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання. У діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 КУпАП, 122-4 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушень, передбачених, тобто порушення останнім правил дорожнього руху, під час чого здійснив зіткнення з іншим ТЗ та П, яка передбачає відповідальність за залишення водіями транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у зв'язку з чим до порушника ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень у відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, їх наслідки, особу правопорушника, всі обставини справи в їх сукупності та приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановлено за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортним засобом, що буде необхідним для його виправлення.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Беручи до уваги той факт, що у матеріалах справи відсутні докази належності ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу, суд позбавлений можливості застосування санкції ч. 5 ст.126 КУпАП в частині оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 122-4, ст. 124, ч. 5 ст. 126, 283, 284, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст.ст. 122-4, 124Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Г. П. Нижник