29 жовтня 2025 р. Справа № 480/1406/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025, суддя М.М. Шаповал, по справі № 480/1406/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області:
№ 0028423-2409-1918 на суму 33247,50 грн. за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
- № 0028421-2409-1819 на суму 30690 грн. за 2021 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
- № 0028419-2409-1819 на суму 22144,97 грн. за 2020 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- податкову вимогу від 17.08.2023 № 0003067-1303-1828, видану Головним управлінням ДПС у Сумській області на загальну суму податкового боргу 94962,06 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.03.2023, винесені відносно ОСОБА_1 :
- № 0028423-2409-1918 на суму 33247,5 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік;
- № 0028421-2409-1918 на суму 30690 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік;
- № 0028419-2409-1918 на суму 22144,97 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Сумській області № 0003067-1303-1828, винесену 17.08.2023 відносно ОСОБА_1
Головне управління ДПС у Сумській області, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апелянт стосовно вручення позивачу спірних податкових повідомлень-рішень зазначив, що вказані рішення були надіслані позивачу за адресою місцезнаходження, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 . При цьому, відповідач зазначав, що обов'язок інформування про зміну податкової адреси покладається на платника податків, у даному випадку на позивача. При цьому, ОСОБА_1 жодні повідомлення про зміну податкової адреси або адреси для листування до контролюючого органу у порядку та строки, визначені ст. 66 Податкового кодексу України, не подавались.
Стосовно суті спірного питання апелянт зазначив, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 18.03.2024 року, за громадянкою ОСОБА_1 обліковуються наступні об'єкти нерухомого майна, зокрема: нежитлове приміщення, (корівник ферми № 1): площею 1705 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому апелянт звертав увагу, що позивач не є виробником сільськогосподарської продукції, тому застосування податкової преференції в даному випадку неможливе, з огляду на що контролюючим органом здійсненого належні нарахування сум податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2022.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, 06.03.2023 Головним управлінням ДПС у Сумській області винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0028419-2409-1819, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 22144,97 грн. за податковий період 2020 рік (за нежитлову нерухомість загальною площею 1705 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 );
- № 0028421-2409-1819, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 30690,00 грн. за податковий період 2021 рік (за нежитлову нерухомість загальною площею 1705 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 );
- № 0028423-2409-1819, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 33247,50 грн. за податковий період 2022 рік (за нежитлову нерухомість загальною площею 1705 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ).
У зв'язку з несплатою позивачкою податкового зобов'язання Головним управлінням ДПС у Сумській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 0003067-1303-1828 від 17.08.2023 на суму 94962,06 грн.
Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача, звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті контролюючим органом не у спосіб та порядок, передбачений законодавством.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
За положеннями підп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
Судовим розглядом встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав позивачу на праві власності належить об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 1705 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Технічного паспорту на нежитлове приміщення нежитлова нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , є корівником ферми № 1.
За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Так, рішенням Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 12.07.2017 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» з урахуванням змін та доповнень, на території Нижньосироватської сільської ради встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у таких розмірах (Додаток 3 до рішення):
- будівлі готельні - 0,5 відсотків;
- будівлі офісні - 0,2 відсотків;
- будівлі торговельні - 0,3 відсотків;
- будівлі промислові та склади - 0,1 відсотків;
- господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, тощо) - 0,04 відсотків;
- господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, тощо), які використовуються з метою одержання доходу (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності, торгівлі) - 0,3 відсотка;
- інші об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб - 0,04 відсотка;
- інші об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб - 0,1 відсотка.
Отже, ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності позивача, має становити 0,04 %.
Натомість, Головним управлінням ДПС у Сумській області при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень при визначенні розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податкові періоди 2020-2022 рік, щодо вказаного вище об'єкту нерухомого майна, який належить позивачу, застосовано ставку податку у розмірі 0,4 %.
Таким чином, визначивши ставку податку до належного позивачу нерухомого майна у розмірі 0,4 % без належного на те обґрунтування та законних підстав, податковий орган допустив втручання у майнові права позивача.
Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 26.02.2021 у справі № 802/1283/16-а та від 11.11.2019 по справі № 803/1672/16, у випадку встановлення правомірності нарахування частини суми грошового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за основним платежем та можливості обрахунку розміру такої суми, суд, в силу наданих процесуальним законом повноважень, не позбавлений можливості скасувати податкове повідомлення-рішення у відповідній частині.
Так, застосований оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, розрахований наступним чином: 1705 (площа нежитлової будівлі) х 14,2 (ставка податку: 0,3% від 4723 грн. - мінімальної заробітної плати у 2020) = 22144,97 грн.
Застосований оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік, розрахований наступним чином: 1705 (площа нежитлової будівлі) х 18,00 (ставка податку: 0,3% від 6000 грн. - мінімальної заробітної плати у 2021) = 30690,00 грн.
Застосований оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік, розрахований наступним чином: 1705 (площа нежитлової будівлі) х 19,50 (ставка податку: 0,3% від 6500 грн. - мінімальної заробітної плати у 2022) = 33247,5 грн.
Натомість, у ході судового розгляду встановлено, що у даному випадку підлягає застосуванню ставка податку для об'єкту нерухомості у розмірі 0,04 %, що становить:
- 1,89 грн. (0,04 % х 4723,00 грн). у 2020;
- 2,4 грн. (0,04 % х 6000,00 грн). у 2021;
- 2,68 грн. (0,04 % х 6600,00 грн). у 2022.
Таким чином, податкові зобов'язання на нерухоме майно позивача, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1705 кв. м., становить:
- за 2020: 3222,45 грн. (1705 кв.м х 1,89 грн.);
- за 2021: 4092 грн. (1705 кв.м х 2,4 грн.);
- за 2022: 4569,4 грн. (1705 кв.м х 2,68 грн.).
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області є правомірними в частині визначення податкових зобов'язань у наступних розмірах:
- № 0028419-2409-1819 на суму 3222,45 грн. за 2020 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- № 0028421-2409-1819 на суму 4092 грн. за 2021 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
- № 0028423-2409-1918 на суму 4569,4 грн. за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Таким чином, зазначені податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області підлягають скасуванню лише в частині визначення податкових зобов'язань у розмірі 18922,52 грн. за 2020, 26598 грн. за 2021, 28678,1 грн. за 2022.
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що належним способом захисту прав позивача, є скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.
Так, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.
Беручи до уваги проведений вище розрахунок, у даній справі є можливість виокремити (ідентифікувати) правомірно застосовані податкові зобов'язання за 2020-2022 від тих, що визначені помилково, у зв'язку з чим у суду першої інстанції були відсутні об'єктивні підстави для визнання таких донарахувань протиправними в цілому.
Однак, суд першої інстанції зазначеного вище врахував та дійшов помилкового висновку про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028419-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2020 рік, у розмірі 3222,45 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028421-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2021 рік, у розмірі 4092 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028423-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2022 рік, у розмірі 4569,4 грн.
Також колегія суддів зазначає, що на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 17.08.2023 № 0003067-1303-1828 щодо погашення суми податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 94962,06 грн.
Враховуючи встановлену правомірність податкових повідомлень-рішень на загальну суму 11883,85 грн., податкова вимога від 17.08.2023 № 0003067-1303-1828 є протиправною та підлягає скасуванню в частині суми податкового боргу у розмірі 83078,21 грн.
Стосовно посилань позивача на направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги не за податковою адресою платника податків - АДРЕСА_3 , колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби.
Із матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом спірні податкові повідомлення-рішення від 06.03.2023 № 0028423-2409-1918, № 0028421-2409-1819, № 0028419-2409-1819 були направлені позивачу рекомендованим листом із повідомленням на адресу: АДРЕСА_1 .
Вказана адреса проживання була повідомлена платником податків - ОСОБА_1 у заяві, поданій за формою №5-ОПП, при реєстрації підприємницької діяльності.
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 28.05.2002 № 6161 місцем проживання ОСОБА_1 визначено: АДРЕСА_4 .
При цьому, згідно з п. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п. 42.3 ст. 42 Податкового кодексу України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов'язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.
Судовим розглядом не встановлено та позивачем не надано доказів повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси на вул. Н.Сироватська 57/7, м. Суми, а тому Головним управлінням ДПС у Сумській області обгрунтовано надіслані оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога за податковою адресою позивача: АДРЕСА_4 , відомості про яку наявні у відповідача.
При цьому, враховуючи приписи п. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, чинне законодавство не передбачає обов'язку контролюючого органу встановлювати фактичне місце проживання платника податків.
Отже, наведені доводи позивача не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та не спростовують правильність висновку суду.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028419-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2020 рік, у розмірі 3222,45 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028421-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2021 рік, у розмірі 4092 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028423-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2022 рік, у розмірі 4569,4 грн., податкової вимоги Головного управління ДПС у Сумській області № 0003067-1303-1828 від 17.08.2023 в частині суми податкового боргу у розмірі 11883,85 грн., з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити частково
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 480/1406/24 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028419-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2020 рік, у розмірі 3222,45 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028421-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2021 рік, у розмірі 4092 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 0028423-2409-1918 від 06.03.2023 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2022 рік, у розмірі 4569,4 грн., податкової вимоги Головного управління ДПС у Сумській області № 0003067-1303-1828 від 17.08.2023 в частині суми податкового боргу у розмірі 11883,85 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 480/1406/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
У зв'язку з перебуванням судді Подобайло З.Г.
у відпустці постанова складена в повному обсязі 10.11.25.