10 листопада 2025 р. Справа № 520/34627/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/34627/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко Нова"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 задоволено позов ТОВ "Компанія Еко Нова" до ГУ ДПС у Харківській області , ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
24.10.2025 на рішення суду ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій також заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, надано ГУ ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду, ГУ ДПС у Харківській області подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025.
В обґрунтування клопотання зазначає, що вперше ним апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Не втрачаючи процесуального інтересу, відповідач повторно подав апеляційну скаргу. Таким чином, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних підстав.
Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалено 29.04.2025 в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
21.05.2025 ГУ ДПС у Харківській області вперше подало апеляційну скаргу, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025 повернута скаржнику з підстав несплати судового збору та отримана ним 10.07.2025 о 20:43 згідно довідки про доставку електронного листа.
Повторно із апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області звернулось до суду лише 24.10.2025 разом з платіжною інструкцією від 17.10.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
В якості підстав поважності підстав пропуску строку, апелянт посилається на те, що первісну апеляційну скаргу відповідачем подано з дотриманням процесуального строку, однак на той час не мало можливості сплатити судовий збір через відсутність фінансування.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Колегія суддів зазначає, що лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. В ситуації з пропуском строків поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Суд зауважує, що обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов'язку своєчасної його сплати. Відповідач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, у тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Отже, сама по собі сплата судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.09.2025 у справі № 380/8819/24.
Правову позицію стосовно наведеного питання також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 у справі № 640/3393/19, де зазначено, що особа яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів вказує, що право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Як убачається з матеріалів справи, повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Скаржник звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 24.10.2025 не надає жодних доказів, які підтверджують неможливість негайного подання апеляційної скарги в період з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги (10.07.2025) до моменту подачі повторної апеляційної скарги (24.10.2025), враховуючи, що судовий збір вже сплачено.
Сплив такого проміжку часу об'єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.
Суд вказує, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Колегія суддів зазначає, що вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.
Також суд враховує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.
На момент постановлення ухвали, апелянтом не виконано вимоги суду та не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме наведення поважних підстав пропуску строку.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, оскільки вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 скаржником не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 520/34627/24 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/34627/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко Нова" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц