іменем України
Справа № 285/5202/25
провадження у справі № 2/0285/2377/25
07 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді……………....……...Літвин О. О.,
секретаря………...................................Клечковської М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів, -
У вересні 2025 року позивачка звернулась до суду з даним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з нього на її користь аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2013 року народження, у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем мають трьох спільних дітей, на утримання двох з яких він вже сплачує аліменти. Діти проживають разом із нею. Вважає обов'язком батька утримувати усіх своїх дітей.
Ухвалою від 23.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Відповідно до ст.180 СК України, ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками вказаного обов'язку визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).
Положеннями СК України визначаються декілька способів виконання цього обов'язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (ст.ст.180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (ст.185); обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (ст.198).
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від неї, та захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для життєдіяльності.
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
З матеріалів справи вбачається, що сторони з 08.04.2023 перебували у шлюбі, під час якого в них народилось двоє синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком дітей записаний відповідач, матір'ю - позивач.
Судовим рішенням від 27.11.2024 шлюб між сторонами був розірваний за позовом ОСОБА_1 , з якою було визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Останні згідно витягів з реєстру територіальної громади зареєстровані в с. Чижівка Звягельського району за однією адресою із матір'ю.
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 25.09.2025 слідує, що відповідач також зареєстрований в с. Чижівка Звягельського району, втім у позовній заяві позивач вказала, що фактично він проживає у м. Звягель.
На підставі судового наказу №276/101/21 Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24.10.2024 державним виконавцем 29.10.2024 відкрито виконавче провадження з примусового стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Домовленості про утримання ще одного спільного сина ОСОБА_3 сторони не досягли.
Кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Держава Україна, проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, реалізує його в одному із положень ст.182 СК України, яка встановлює мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлений розмір прожиткового мінімуму для дітей: 2563 грн віком до 6 років та 3196 грн віком від 6 до 18 років.
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини (ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Обов'язки по вихованню, догляду, розвитку дитини значно більшою мірою виконуються тим з подружжя (з колишнього подружжя), з яким дитина проживає. Незважаючи на юридично закріплений принцип гендерної рівності (ч.6 ст.7 СК України), у переважній більшості випадків догляд за дитиною здійснює її мати. Разом з тим, суд наголошує, що обов'язок по утриманню дитини, піклування про її фізичний і духовний розвиток, створення умов для отримання належної освіти, не може бути покладений виключно на одного з батьків.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
З податкової декларації про майновий стан і доходи позивача за 2025 рік слідує, що їй нараховуються соціальні виплати.
Інформації про джерела та суми доходів відповідача у справі ОСОБА_2 державний реєстр фізичних осіб-платників податків не містить. Разом з тим, відповідач - здорова, молода особа 32 років; інформації про наявність у нього непрацездатних батьків на утриманні матеріали справи не містять; будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним матеріальної допомоги, на момент розгляду справи не існує, відтак він спроможний сплачувати аліменти на свою третю дитину.
Звернення матері до суду з даним позовом свідчить про те, що батько не достатньо приймає участі у вихованні, утриманні своєї дитини, не створює всі необхідні умови для її розвитку і життя.
Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів спільного сина сторін, враховуючи визначений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку; працездатність обох батьків; потребу позивача у фінансовій допомозі з боку відповідача, який зобов'язаний брати участь у забезпеченні благополуччя усіх своїх дітей, - суд приходить висновку, що батько в змозі сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному у позовних вимогах, тобто 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Такий розмір є реальним, не поставить відповідача у матеріальне становище значно гірше від положення дитини і позивача, відповідатиме, як інтересам хлопчика, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред'явлення позову, тобто з 18.09.2025.
Рішення в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави.
Керуючись статтями 76-81, 141, 258-259, 265, 268 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,
аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку,
починаючи стягнення з 18.09.2025 до досягнення сином повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин