іменем України
Справа № 285/4151/25
провадження у справі № 2/0285/1930/25
07 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
(представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович),
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - Кредит-Капітал) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 11.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту - Мілоан) та ОСОБА_1 укладено договір в електронному вигляді, відповідно до умов якого він отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн, які у строк не повернув. У зв'язку з ухиленням відповідача від виконання своїх зобов'язань, заборгованість склала 24575 грн, яка включає в себе прострочені суму кредиту, відсотки та комісію.
В подальшому між Кредит-Капітал та Мілоан було укладено договір відступлення і позивач набув статусу нового кредитора, отримавши право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Мілоан, включно і до ОСОБА_1 .
Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Правом подати відзив на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить наступного висновку.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК). Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.ст.1048, 1054 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то й права і обов'язки виникають у кожного контрагента.
У справі встановлено, що 11.11.2021 між Мілоан та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3663834 (далі по тексту - Договір, кредитний договір) в електронній формі в особистому кабінеті позичальника з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи (п.6.1), який підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W64855.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, склад та порядок розміщення яких визначається законодавством.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися кредитодавцем/позикодавцем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача (ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»). Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. За правовим статусом він прирівнюється до власноручного підпису (печатки) та використовується фізичними та юридичними особами, суб'єктами електронного документообігу, для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Він укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому Законом; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому Законом; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Нормою ст.639 ЦК передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За умовами Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 5000 грн (п.1.2) на строк 29 днів з 11.11.2021 (п.1.3). Позичальник має повернути в рекомендовану дату платежу 10.12.2021 (п.1.4); сплатити проценти за користування кредитом 3625 грн, які нараховуються з ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (1.6).
Комісія за надання кредиту становить 950 грн та нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1.).
Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця на встановлення комісії.
Тип процентної ставки фіксований (п.1.7); проценти нараховуються з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п.2.2.2).
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1).
Приймаючи пропозицію Мілоану про укладення Договору, ОСОБА_1 підтвердив, що погодився з невід'ємними його частинами: Правилами, паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів, ознайомився із ними, повністю розуміє їх зміст і зобов'язався неухильно дотримуватись усіх умов (п.6.3).
Умовами Договору, зокрема п.2.3, сторони також передбачили порядок продовження його строку (пролонгації), а також погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок надання ОСОБА_2 коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, встановлюються відповідними правилами, які перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному веб-сайті кредитодавця https:/miloan.ua/s/documents та в розумінні ст.ст.641, 644 ЦК є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту/позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отже, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомився, погодився та не сприймав їх, як невигідні для себе.
Додані до Договору анкета-заява на кредит, графік платежів за договором і паспорт споживчого кредиту містять розмір суми кредиту, процентну ставку, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.
Перед укладенням Договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування.
Кредитодавець виконав своє зобов'язання за Договором та надав відповідачу 11.11.2021 грошові кошти в сумі 5000 грн, що підтверджується копією платіжного доручення 60840445 про перерахування коштів згідно договору 3663834 та випискою по рахунку ОСОБА_1 , зробленою первісним кредитором. З останньої також слідує, що загальна заборгованість по кредиту становить 24575 грн, з яких 5000 грн - сума основного боргу, 18625 грн - сума заборгованості за відсотками та 950 грн - сума заборгованості за комісією.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.
Таким чином, на підтвердження укладення відповідачем Договору позивачем надано документи, що свідчать про послідовність його укладення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 ідентифікувався в ІТС та зайшов у особистий кабінет на сайті кредитодавця; надала усю необхідну інформацію для формування належної пропозиції; йому в особистому кабінеті відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для його підписання; він ознайомився з офертою, прийняв її умови шляхом надсилання акцепту та підписання Договору одноразовим ідентифікатором після його укладення.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
23.02.2022 між Мілоан та Кредит-Капітал було укладено договір відступлення права вимоги №81-МЛ, за яким відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за Договором, що був укладений між Мілоан та відповідачем, і Кредит-Капітал набуло права вимоги за ним.
13.06.2025 Кредит-Капітал на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права грошової вимоги та про порядок погашення заборгованості.
Згідно витягу з реєстру боржників передано Кредит-Капітал право вимоги за Договором ОСОБА_1 в загальній сумі заборгованості 24575грн, з яких залишок за тілом кредиту - 5000 грн, залишок по відсотках - 18625 грн та комісія - 950 грн.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.
У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір укладений між первісним кредитором та відповідачем в електронній форм, вони обумовили усі його істотні умови, як то розмір кредиту та суму відсотків, комісії, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо. При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між Мілоан та відповідачем не був би укладений.
Відповідач, підписавши Договір, не лише погодив його умови, зокрема розмір кредиту, грошову одиницю, відсотки, строк та умови кредитування, але й скористався кредитом.
Зміст поняття «користування кредитом» був визначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові №910/4518/16 від 05.04.2023, згідно якої це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами договору.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/71 зазначала, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів. Проценти відповідно до ст.1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Таким чином, як на момент укладення Договору, так і протягом строку кредитування кредитодавець мав правомірні очікування на отримання процентів за користування грошовими коштами до дня повернення кредиту, а відтак право вимоги позивача щодо сплати йому таких процентів є правомірним.
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов'язковим.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).
За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивачем доведено факт надання грошових коштів відповідачу за Договором та правові підстави набуття права вимоги за ним відповідно до договору факторингу. Водночас, відповідачем в свою чергу не було надано доказів на спростування презумпції правомірності укладеного Договору, не спростована правильність проведеного розрахунку, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку.
Ураховуючи те, що позичальником взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконано, кредитні кошти у погоджений строк не повернуто, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість заявлених вимог. Відтак, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст.133 ЦПК України). До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як передбачено ч.ч.4,5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір №0605 про надання правової допомоги від 06.05.2025, акт наданих послуг №2285 від 23.062025, детальний опис наданих послуг до акту №2285 за договором про надання правової допомоги №0605від 06.05.2025.
Суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу повинні відповідати критерію необхідності - чи було їх вчинення обов'язковим, і чи доцільним було їх виконання - чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Розподіляючи витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи та надані суду документи є підставою для частково відшкодування судом витрат на правничу допомогу з іншої сторони, адже цей розмір не є доведений, необхідним та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, ціни позову, критерію реальності адвокатських витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, що буде відповідати принципу співмірності, виваженості та розумності.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
на користь товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236)
заборгованість за договором про споживчий кредит №3663834 від 11.11.2021 в розмірі 24575 грн, 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.?
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя О. О. Літвин