10 листопада 2025 р. Справа № 520/10375/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 року (ухвалене суддею Бадюковим Ю.В.) в справі № 520/10375/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, у якому просив: визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.02.2021 р. по 31.07.2023 р., доплати за 186 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2022 р. по 03.02.2025 р., а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р.; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.02.2021 р. по 31.07.2023 р., доплати за 186 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2022 р. по 03.02.2025 р., а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 р. частково задоволено адміністративний позов, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за 186 годин несення служби в нічний час, а також індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 р. по 31.10.2017 р.; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за 186 годин несення служби в нічний час, а також індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 р. по 31.10.2017 р.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 р. в частині відмови у визнанні бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання нарахувати і виплатити позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.02.2021 р. по 31.07.2023 р. та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги у визначеній частині задовільнити, а в іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Позивач зазначає, що у період з 01.02.2021 р. по 31.07.2023 р. він виконував посадові обов'язки за виконання яких нормативно-правовими актами встановлюється відповідна доплата у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення), що судом першої інстанції не враховано під час розгляду справ. Вважає, що відповідачем протиправно не нараховувалась і не виплачувалась додаткова доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2).
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р., тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №47 о/с від 07.11.2015 р. ОСОБА_1 призначено на службу в Національній поліції України.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №44 о/с від 03.02.2025 р. ОСОБА_1 звільнено зі служби за власним бажанням.
Головне управління Національної поліції в Харківській області листом №157 аз/119/05/29-2025 від 16.04.2025 р. повідомило, що грошове забезпечення поліцейських за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р. у відповідності до законодавства не підлягало індексації.
Зазначає, що до фінансового підрозділу надходили довідки обліку несення служби в нічний час ОСОБА_1 у квітні та травні - 2024 року, у січні 2025 року. Відповідні виплати були проведені відповідно до законодавства.
Також вказано, що нарахування та виплата додаткової доплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375 здійснювалась виключно на підставі наданих до УФЗБО відповідних персональних списків, які надходили від органів та підрозділів про нарахування та виплату додаткової доплати та наказів ГУНП в Харківській області, якими затверджувалися зазначені списки. Вказано, що у разі, якщо зазначені документи не надходили до УФЗБО ГУНП в Харківській області, то підстави для виплати були відсутні. Зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375 додаткова доплата на період дії карантину була нарахована та виплачена ОСОБА_1 з березня по грудень 2020 р. та січень 2021 р.
Вважаючи протиправною невиплату у спірний період грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2), доплати за несення служби в нічний час та індексації грошового забезпечення за оскаржуваний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючі частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачена позивачу доплата за 186 годин несення служби в нічний час, а також індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р.
Відмовляючи в іншій частині задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що доплата до грошового забезпечення, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375, належна не усім поліцейським, які мають спілкування та контакти з населенням, а лише тим, які у період карантину забезпечували життєдіяльність населення - правопорядку і безпеки громадян та за відсутності поданих керівником списків переліку працівників яким встановлюється така доплата.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 р. на усій території України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 342 “Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Пунктом 2 наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Згідно із п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Відповідно до п. 4 Постанови № 375, перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Пунктом 5 Постанови № 375 визначено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 МВС видано наказ від 03.06.2020 р. № 431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину", яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Наказом ГУ НП в Харківській області від 12.11.2020 р. № 2165 затверджено Порядок визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Постанови № 375 (в подальшому - Порядок № 2165).
Пунктом 3 Порядку № 2165 встановлено критерії, яким мають відповідати поліцейські для отримання доплати, а саме, несення служби в умовах карантину, що має наслідком перебування в безпосередньому контакті із населенням.
Отже, підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є наявність одночасно таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, безпосередньо виконувала функції щодо забезпечення життєдіяльності населення, правопорядку і безпеки громадян; 3) включена до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати за критерієм, встановленим пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 2165.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: особа є поліцейським; забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.
Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.
Рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які у зв'язку із виконанням службових обов'язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової доплати останнім пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, приймає начальник відповідного відділу Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Визначений законодавством граничний розмір такої надбавки до 50%, тобто встановлено її максимальний відсоток, в межах якого керівник має дискрецію на встановлення відсоткового розміру доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність.
Керівники органів поліції мають право встановлювати відсотковий розмір доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовним, оскільки, керівники органів поліції мають право встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, так і відсотковий розмір вказаної доплати.
Проте, доказів наявності наказів керівника відповідача щодо виплати цієї надбавки ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до листа ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області від 21.04.2025 р. № 8637/119-59/01-2025 зазначено, що згідно функціональних обов'язків, старший дільничний офіцер поліції сектору превенції у повсякденній службовій діяльності взаємодіє з населенням і громадськими формуваннями. Нарахування та виплата додаткової доплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375 здійснювалась виключно на підставі наданих до УФЗБО відповідних персональних списків, які надходили від органів та підрозділів про нарахування та виплату додаткової доплати та наказів ГУНП в Харківській області, якими затверджувалися зазначені списки. Зазначено, що у разі, якщо вказані документи не надходили до УФЗБО ГУНП в Харківській області, то підстави для виплати були відсутні. Крім того, вказано, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375 додаткова доплата на період дії карантину була нарахована та виплачена ОСОБА_1 з березня по грудень 2020 р. та січень 2021 р.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції доказів наявності наказів керівника Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо виплати доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, перебування позивача на посаді старшого дільничного офіцеру поліції сектору превенції безпосередньо не свідчить про його право на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді. Вказані обставини були враховані судом при винесенні рішення по справі.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що у період з 01.02.2021 р. по 31.07.2023 р. у позивача відсутнє право на отримання доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.02.2021 р. по 31.07.2023 р.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006 р.; пу. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010 р.; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 р., п. 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 в справі № 520/10375/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін