Справа № 296/12477/25
1-кс/296/5456/25
Іменем України
05 листопада 2025 рокум. Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, одруженого, має малолітню дитину, зареєстрованому по АДРЕСА_1 , проживаючому по АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
підозрюваного у кримінальному провадженні №42024062360000160 від 11.11.2024 за ч.5 ст.407 КК України, -
31.10.2025 до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні №42024062360000160 від 11.11.2024.
Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні №42024062360000160 від 11.11.2024
Досудовим розслідуванням встановлено, що в 17.11.2022 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_5 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України.
За час проходження військової служби в Збройних Силах України військовослужбовець ОСОБА_5 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період часу з 26.10.2024 по 27.10.2024.
26.10.2024 відповідно до наказу № 306 командира в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Так, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Однак, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, приблизно о 12 год. 00 хв. 27.10.2024 самовільно залишив місце служби розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що розташоване на території військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків у військовій частині та визначених місцях служби до 23.10.2025, коли був зупинений патрулем Військовою службою порядку в м. Житомир, чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 та визначених місцях служби з 26.10.2024 по 23.10.2025, крім періодів з 27.11.2024 по 09.12.2024, 18.12.2024 по 01.01.2025, 09.01.2025 по 24.01.2025, 03.02.2025 по 04.02.2025 військовослужбовець ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби та його причини не повідомляв та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У зв'язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень 23.10.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою.
Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час судового розгляду прокурор клопотання повністю підтримав та просив його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.
Підозрюваний під час судового розгляду клопотання пояснив, що він не вважає себе мобілізованим за законом. Він мав намір стати на облік, як свідомий громадянин, працівники ТЦК його грубо побили , кудись відвезли, як потім виявилося то був полігон. Він не приймав присягу, йому не оголошувалися ніякі накази, він не отримував грошового забезпечення тому він не може бути дизертиром.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заявив, що підозра є необгрунтована, вони мають намір її оскаржувати. Ризиків взагалі нема оскільки підозрюваний рік живе з родино., виховує сина, та працює на підприємстві директором. В нього міцні соціальні зв'язки, в судове засідання прийшли його мати та дружина, йому нема необхідності переховуватися, він хоче довести що не був мобілізованим, а тому не є дизертиром. Ризик вчинити інші злочини абсурдний бо ОСОБА_5 раніше не судимий, має відмінні характеристики. Просить слідчого судді визначити заставу, оскільки тримання під вартою в даному випадку не є таким необхідним.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження № 42024062360000160 від 11 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, де підозрюваним є громадянин України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ ( пункт 32 рішення у справі Fox , CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 42024062360000160 від 11 листопада 2024 року є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать в своїй сукупності докази, що долучені до клопотання, а саме:
- акт службового розслідування щодо солдата ОСОБА_5 ;
- рапорт щодо відсутності військовослужбовця ОСОБА_5 ;
- пояснення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 29.10.2024;
- копія книги обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу в/ч НОМЕР_1 курсантів;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_9 від 02.10.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 22.10.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Щодо ризиків.
Слідчий вказує, що наразі існують ризики передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Існування ризику щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих в даному кримінальному провадженні кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
Так, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років.
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) також існує, оскільки військовослужбовець ОСОБА_5 свідомо самовільно залишив місце служби в с. Перлявка, Житомирського району Житомирської області, про належність до військової служби органам державної влади та правоохоронні органу не повідомляв, проводячи час на власний розсуд за період більш як 11 місяців.
Отже прокурором та слідчим під час розгляду клопотання доведено слідчому судді, що ризики за п. п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують.
За приписами ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Крім того згідно аб.8 ч.4 ст.184 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 408 Кримінального кодексу України.
Враховуючи ст.177-178 КПК України слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу врахував: вік підозрюваного - молодий чоловік 38 років,, соціальний статус- одружений, має малолітню дитину, матір, раніше не судимий, на обліку у лікарів не перебуває, групи інвалідності не має, працює директором ТОВ "ТЕРРА РА", має позитивну характеристику, .
Враховуючи особу ОСОБА_5 с лідчий суддя вважає за можливе визначити в даному конкретному випадку альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Виходячи з практики ЄСПЛ, ключовим є призначення застави саме для забезпечення явки, а не як форми покарання. Гарантія спрямована насамперед на забезпечення присутності підозрюваного під час досудового розслідування.
Розмір застави має визначатися так, щоб її внесення було реальним та посильним для підозрюваного. Суд зобов'язаний врахувати майновий стан, дохід, сімейні обставини, зокрема наявність утриманців, та інші дані про особу. Застава не повинна стати формальністю - вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою з урахуванням можливостей особи її внести.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку слідчий суддя важає за необхідне з урахуванням майнового стану підозрюваного, який зазначив, що родина в місяць має 50-60 тисяч доходу, наявність у підозрюваного родини в якій малолітня дитина, визначити заставу у розмірі, який становить 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 копійок.
Слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави у даному конкретному випадку здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, що встановлені слідчим суддею.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із м. Звягель Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 30.12.2025.
Отже, за результатами розгляду клопотання слідчий суддя приймає рішення про задоволення клопотання слідчого, але визначає і альтернативний запобіжний захід в виді заставию
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 182,183, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовільнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.12.2025 (включно).
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 копійок
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із м. Звягель Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 30.12.2025
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на слідчих у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 10.11.2025 о 14-20 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1