Справа № 296/11004/25
1-кс/296/4908/25
Іменем України
03 жовтня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі матеріали клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 майора юстиції ОСОБА_4 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - керівником Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Будичани Чуднівського району Житомирської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, повідомленої про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, -
Старший слідчий в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділу УСБУ в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження № 12025060600001245 від 05.08.2025, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи співмешканцями та перебуваючи у орендованому ними житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_2 , не пізніше 22 липня 2025 року, отримали у веб-сервісі миттєвого обміну повідомленнями (далі - месенджер) «Telegram» від невстановленої на даний час особи, яка використовувала власний обліковий запис під іменем користувача: « ОСОБА_10 », пропозицію щодо здійснення терористичного акту шляхом виготовлення за грошову винагороду саморобного вибухового пристрою та подальшої його закладки у визначеному вказаною особою місці, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Усвідомлюючи злочинний характер зазначеної пропозиції, передбачаючи, що суспільно-небезпечними наслідками виготовлення саморобного вибухового пристрою може бути вчинення вибуху, а також завдання шкоди життю та здоров'ю осіб, переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , попередньо домовившись між собою, прийняли вказану пропозицію невстановленої особи та погодились на спільне вчинення дій, направлених на виготовлення та закладку саморобного вибухового пристрою.
Після цього у ОСОБА_9 та ОСОБА_6 виник стійкий спільний злочинний умисел на вчинення у такий особливо небезпечний спосіб терористичного акту, що створював би небезпеку для життя та здоров'я людини.
З метою реалізації вказаного протиправного умислу, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , використовуючи власні облікові записи у месенджері «Telegram» під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_8» (ім'я користувача: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ім'я користувача: ОСОБА_11 ), отримали від іншої невстановленої на даний час особи інструкції щодо виготовлення у домашніх умовах саморобного вибухового пристрою та необхідних для цього засобів. За цим, вказані громадяни почали підшукувати та пристосовувати засоби, необхідні для виготовлення знаряддя вчинення кримінального правопорушення - саморобного вибухового пристрою, а також створювати інші умови для вчинення терористичного акту.
Діючи на виконання спільної із невстановленими особами вказаної домовленості, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 , у період з 22.07.2025 по 05.08.2025, задля виготовлення саморобного вибухового пристрою, придбали за грошові кошти, отримані від невстановлених осіб, предмети у вигляді ацетону, електроліту, рідкого миючого засобу, аміачної селітри, металевих гайок, мобільних телефонів, ізоляційної стрічки, провідників, вогнегасника, та інших засобів.
У вказаний період часу, ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання у орендованій житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , пристосували зазначені придбані предмети для досягнення указаної злочинної мети, та за вказівками невстановленої особи виготовили саморобний вибуховий пристрій з можливістю приведення його в дію дистанційно.
Продовжуючи реалізацію спільного з невстановленими особами злочинного умислу та виконуючи умови їхньої домовленості про вчинення злочину, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , 05.08.2025 близько 12:53 год., перемістили виготовлений ними саморобний вибуховий пристрій з місця їхнього фактичного проживання за вказаною адресою на відкриту ділянку місцевості, розташовану поблизу багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , координати: НОМЕР_1, де встановили та замаскували його. Крім того, виконуючи вказівки невстановленої на даний час особи, ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_9 , встановили на зазначеній ділянці місцевості мобільний телефон в режимі відеоспостереження, який був направлений на місце закладки саморобного вибухового пристрою. Про вказані дії ОСОБА_6 поінформувала невстановлену особу, використовуючи месенджер «Telegram».
За цим, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 покинули зазначену місцевість, усвідомлюючи, що вони залишили повністю готовий до приведення в дію саморобний вибуховий пристрій неподалік житлової забудови та зони відпочинку, що створювало небезпеку для життя та здоров'я людей, та могло призвести до порушення громадської безпеки, залякування населення.
Внаслідок зазначених спільних умисних злочинних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , 05.08.2025 близько 19:24 год. на зазначеній ділянці місцевості, поблизу багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, шляхом дистанційного приведення в дію невстановленою особою закладеного вказаними громадянами саморобного вибухового пристрою, відбувся вибух, який призвів до загибелі громадянина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості громадянину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Так, 06.08.2025р., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, ОСОБА_6 затримано.
У подальшому, 07.08.2025р. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 у справі № 296/8735/25 до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави, тобто до 05.10.2025.
Враховуючи, наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваної ОСОБА_6 , орган досудового розслідування просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити. Ризики вказані у клопотання продовжують існувати. ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_6 розуміє всі наслідки вчиненого, співпрацює зі слідством та дає правдиві покази. Відносно результату розгляду клопотання покладається на розсуд суду.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала думку свого адвоката.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З матеріалів клопотання вбачається, що 07.08.2025р. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 у справі № 296/8735/25 до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави, тобто до 05.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01.10.2025р. у справі № 296/11000/25 строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців, тобто до 07.12.2025р.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається прокурор, є достатніми та дають підстави вважати, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваної, яка не має стійких соціальних зв'язків, проживає окремо від батьків, злочин вчинила за попередньою змовою із своїм співмешканцем, не виключає можливість того, що остання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у зв'язку з тим, що вона розуміє тяжкість кримінального правопорушення, усвідомлює, що злочин, у вчиненні якого вона підозрюється, потягнув за собою тяжкі наслідки у вигляді смерті особи та завдання тілесних ушкоджень, може будь-яким чином намагатись уникнути відповідальності за вказане діяння.
Наведене вище свідчить про високу ймовірність прийняття підозрюваною спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Суд бере до уваги, що підозрювана ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема, знайомих осіб, обізнаних про дії щодо підготовки до вчинення терористичного акту, на неповнолітнього свідка у кримінальному провадженні, свою співмешканку ОСОБА_14 , якій відомі окремі обставини протиправної діяльності підозрюваної, зокрема, інформація про виготовлення ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 саморобного вибухового пристрою за місцем їх спільного фактичного проживання. У зв'язку з цим, наявні достатні підстави вважати, що підозрювана може схиляти вищезазначених осіб до відмови від давання показань, що підтверджує наявність ризику визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стороною обвинувачення доведено наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 за допомогою засобів зв'язку та/або мережі Інтернет може продовжити контактувати з невстановленими на даний час особами, які організовують вчинення терористичних актів на території України, про обставини здійснення досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, органом досудового розслідування надано достатньо доказів на підтвердження того, що за місцем фактичного проживання підозрюваної ОСОБА_6 виявлено поліетиленові пакети з невідомою речовиною зеленого кольору, яка ймовірно містить у своєму складі наркотичний засіб або психотропну речовину. У зв'язку з цим, у діях підозрюваної можуть бути наявні ознаки вчинення іншого кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів чи психотропних речовин, а тому, перебуваючи на волі, може продовжувати здійснення зазначеної протиправної діяльності. Викладене свідчить про схильність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень та існування ризику передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи в сукупності вказані вище обставини, які передбачають застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ст.177 КПК України, не зменшились та виправдовують подальше утримання підозрюваного під вартою.
При цьому, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Будь-яких обставин, які би свідчили про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, не встановлено, а доводи підозрюваного та захисника не переважають над наявністю існуючих на момент розгляду клопотання ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 3 ст.199 КПК України, що виправдовують подальше тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також підстави вважати, що такий вчинено під час дії воєнного стану, слідчий суддя, продовжуючи підозрюваній строк тримання під вартою, вважає за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 205, 206, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без права внесення застави, в межах строку досудового розслідування - до 04.12.2025 включно.
Строк дії ухвали до 04.12.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 07.10.2025 о 14 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1