Справа № 296/4085/25
2/296/2081/25
10 листопада 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- стягнути з гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за договором №619874 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.03.2020 в розмірі 14 387,57 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн 57 коп. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»;
- стягнути з гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір №619874 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит та зобов'язалась його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Також вказує, що 22 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіроко Фінанс" було укладено договір факторингу №015-220221, відповідно до умов якого ТОВ "Сіроко Фінанс" набуло право вимоги за кредитним договором №619874. 05 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» було укладено договір факторингу №20240205/1, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія «Артеміда-Ф" набуло право вимоги за кредитним договором №619874. Оскільки відповідачка в повному обсязі не повернула грошові кошти для погашення заборгованості за зобов'язанням, у неї виникла заборгованість, яка становить 14 387,57 грн та складається з наступного: 7 000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту); 5 187,00 грн - залишок заборгованості по процентам за користування; 2 200,57 грн - інфляційне збільшення.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направлялись на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, та були вручені особисто ОСОБА_1 27.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 06 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лінеура Україна» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено електронний договір №619874 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Положеннями розділу 1 вказаного вище договору передбачено наступне:
- укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету (п.1.1);
-на умовах, встановлених договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт, зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту складає: 7 000,00 грн (п. 1.2);
- строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору (п.1.3).
- тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання клієнтом умов договору та становить: знижена процентна ставка становить 1,33% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (485,45 процентів річних), застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів; стандартна процентна ставка становить 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.3 цього договору, якщо клієнт не виконав умови зазначені в п.п. 1.4.1 договору для застосування зниженої процентної ставки (п.1.4);
- орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою 485,45% річних; за стандартною ставкою 693,50% річних (п.1.5);
- орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає: за зниженою ставкою 9 793,00 грн; за стандартною ставкою 10 990,00 грн (п.1.6).
Згідно п. 2.1 розділу 2 Договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_2 .
Згідно п.3.1 розділу 3 вказаного вище договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.3 Договору, та в межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
Згідно додатку № 1 до договору № 619874, ОСОБА_1 мала внести на погашення кредиту останній платіж до 05.04.2020. Загальна вартість кредиту складає 9 793 грн, з якої 7 000 грн - сума кредиту та 2 793 грн - сума нарахованих процентів.
06 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лінеура Україна» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено додатковий договір до договору №619874 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Цей додатковий договір укладено строконами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету (п.1 додаткового договору).
- у зв'язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати клієнтом зобов'язань за договором, відповідно до розділу 4 договору клієнт ініціював продовження користування кредитом (п. 2 додаткового договору).
Сторони цим додатковим договором погоджують наступні умови продовження користування кредитом: строк користування кредитом за договором продовжується на строк, що дорівнює строку, встановленому п.1.3 договору. Дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом 07.08.2020; сторони погодили наступну проценту ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 цього додаткового договору: 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення додаткового договору складає: 693,50% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення додаткового договору складає: 10 990,00 грн (п. 3 додаткового договору).
Відповідно до п.4 додаткового договору, у всьому іншому, що не визначено в цьому додатковому договорі, сторони керуються умовами договору.
Згідно копії листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих.№94-2602 від 26.02.2024 вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» 06.03.2020 перерахувало на платіжну карту НОМЕР_3 7 000,00 грн.
22 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіроко Фінанс" (далі - фактор) було укладено договір факторингу №015-220221, відповідно до умов п.4.1 розділу 4 якого, клієнт відступає факторові права грошових вимог до боржників, які виникли у клієнта на підставі кредитних договорів з боржниками, в розмірі дійсної заборгованості. Права грошових вимог, що відступаються клієнтом факторові, їх кількість, сума та деталізація, визначаються відповідним реєстром.
На виконання умов цього договору, переуступлені за реєстром права грошових вимог переходять до фактора з моменту підписання сторонами акта прийняття-передання відповідного реєстру прав грошових вимог (додаток 3) та виконання фактором зобов'язання з передачі клієнтові суми фінансування, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх зобов'язань (за винятком майбутньої вимоги, яка вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника) (п. 4.3 розділу 4 договору факторингу).
Згідно витягу з реєстру прав вимог №015-220221 від 22.02.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіроко Фінанс" право вимоги до ОСОБА_1 за договором №619874 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в загальному розмірі 12 187,00 грн (7 000,00 грн - залишок заборгованості за тілом; 5 187,00 грн - залишок заборгованості по процентам за користування).
05 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіроко Фінанс" (далі - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Артеміда-Ф" (далі - Фактор) було укладено договір факторингу №20240205/1, відповідно до умов п.1.1 розділу 1 якого, за цим договором Фактор передає грошові кошти (Розмір фінансування) в розпорядження Клієнта за плату у передбачений договором спосіб, а Клієнт відступає Фактору належні йому Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги відбувається в наступному порядку: клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з Реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору; у випадку погодження такої інформації, Фактор формує Реєстр права вимоги та надсилає Клієнту підписаний скановану копію такого Реєстру електронною поштою, а протягом наступного робочого дня - надсилає два (2) екземпляри підписаного Реєстру в паперовому вигляді; перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід?ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги (п. 2.1 розділу 2 договору факторингу).
Відповідно до п. 4.1 розділу 4 договору, загальна сума Прав Вимоги, що відступається за відповідним Реєстром, Розмір фінансування та Одинична ціна визначаються визначаються окремо для кожного Реєстру і вказується в таких Реєстрах.
Згідно п.4.2 розділу 4 договору, Фактор сплачує Клієнту 100% Розміру фінансування, протягом 2 (двох) робочих днів, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта.
На виконання умов договору факторингу № 20240205/1 від 05.02.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» було сплачено ТОВ «Сіроко Фінанс» кошти в сумі 4 639,99 грн, згідно платіжної інструкції №406 від 06.02.2024.
Згідно витягу з реєстру прав вимог №20240205/1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіроко Фінанс" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Артеміда-Ф" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №619874 в загальному розмірі 12 187,00 грн (7 000,00 грн - залишок заборгованості за тілом; 5 187,00 грн - залишок заборгованості по процентам за користування).
Згідно розрахунку заборгованості (виписка з особового рахунку), складеного ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», у ОСОБА_1 за кредитним договором №619874 станом на 05.04.2025 наявна заборгованість в розмірі 14 387,57 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту); 5 187,00 грн - залишок заборгованості по процентам за користування; 2 200,57 грн - інфляційне збільшення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 (справа № 301/2368/14-и) зазначив, що вирішуючи питання про перехід до нового кредитора права грошової вимоги слід звернути увагу на наявність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов'язань за договором.
На необхідність перевірки факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 в справі № 2-879/11 (провадження 61-10005св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимога до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 143/1269/17 (провадження № 61-5383св22), від 06.09.2023 у справі № 466/3066/13-ц (провадження № 61-785св23), від 26.01.2022 у справі № 637/590/16-ц (провадження № 61-15865св21).
Крім того, як відзначив у постанові № 916/2286/16 від 17.01.2020 Верховний Суд, відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволені заяви про стягнення заборгованості.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13.05.2020, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
За змістом п.1.1, договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №619874, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відтак, згідно умов договору, такий мав бути підписаний із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Проте, належних, допустимих, достовірних доказів, які б підтверджували, що відповідачка ОСОБА_1 підписала договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №619874 від 06.03.2020 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позивачем надано не було. Договір не містить приєднаного до нього одноразового ідентифікатора від відповідачки, яка таким чином прийняла б пропозицію укласти договір.
Також, відсутні докази того, що додатковий договір до договору №619874 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.03.2020, наявний в матеріалах справи, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом.
Акт прийняття-передання реєстру прав грошових вимог за договором факторингу №015-220221 від 22.02.2021 не містить кількість реєстру боржників та загальну суму заборгованості.
Витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу №015-220221 від 22.02.2021 стосовно ОСОБА_1 сформовано представником ТОВ "Сіроко Фінанс" та він не містить підпису первинного кредитора ТОВ «Лінеура Україна».
Акт прийому-передачі документів за договором факторингу №20240205/1 від 05.02.2024 не містить кількість реєстру боржників та загальну суму заборгованості.
Витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу №20240205/1 від 05.02.2024 стосовно ОСОБА_1 сформовано представником ТОВ "ФК "Артеміда-Ф" та він не містить підпису кредитора ТОВ «Сіроко Фінанс».
Отже наведені документи не можуть слугувати доказами відступлення прав вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №619874 на користь позивача, оскільки матеріали справи не містять доказів оплати ціни відступлення прав вимоги на користь ТОВ "Сіроко Фінанс", а також витяги з реєстру прав вимог не підписано первинними кредиторами ТОВ «Лінеура Україна» (витяг до договору від 22.02.2021) та ТОВ "Сіроко Фінанс" (витяг до договору від 05.04.2025), в той час як формами реєстрів прав вимоги передбачено підписи як клієнта, так і фактора.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №619874 оскільки позивачем не надано доказів, що договір та додатковий договір до договору №619874 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.03.2020,- підписано ОСОБА_1 електронним підписом та між нею і кредитором виникли зобов'язальні правовідносини та не підтверджено факт відступлення права вимоги за спірним кредитним договором на користь позивача.
Отже, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Артеміда-Ф" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту слід відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (м. Львів, вул. С. Бандери, 87, кв. 54, код ЄДРПОУ 42655697) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 10.11.2025.
Суддя М. В. Петровська