Справа № 296/7233/25
2/296/2939/25
10 листопада 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє Кудіна Анастасія Вячеславівна, звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №01973-08/2024 в розмірі 28 800,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 800,00 грн - сума заборгованості за процентами; 12 000,00 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванс кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №01973-08/2024, який підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит та зобов'язалась його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Також вказує, що 24 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванс кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу №24122024, відповідно до умов якого ТОВ "ФК" "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право вимоги за кредитним договором №01973-08/2024. Оскільки відповідачка в повному обсязі не повернула грошові кошти для погашення заборгованості за зобов'язаннями, у неї виникла заборгованість, яка становить 28 800 грн та складається з наступного: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 800 грн - сума заборгованості за процентами; 12 000 грн - сума заборгованість за штрафними санкціями.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направлялись на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, востаннє з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 02 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванс кредит" (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено договір про надання фінансового кредиту №01973-08/2024.
Кредит надано на наступних умовах (пункти 1.1, 1.2, 1.4.1 договору): сума кредиту - 6000 грн, мета кредиту - на власні потреби Клієнта, строк кредиту - 120 днів, дата погашення кредиту - 29.11.2024, денна процентна ставка - 1,5% .
Згідно з п.1.6 договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки 4149 49хх-хххх-2507.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення Клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в графіку платежів, Товариство у перший день прострочення нараховує штраф у розмірі 100% від суми несплаченого у встановленні графіку платежів строки платежу. Штраф нараховується за порушення по кожному платіжному (розрахунковому періоду) окремо. Загальний розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановленні нормами чинного законодавства України про споживче кредитування.
Вищевказаний договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «W1092».
У відповідності до наявного в матеріалах справи додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №1973-08/2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та ОСОБА_1 погодили графік платежів, відповідно до якого позичальник в строк до 29.11.2024 повинна була повернути кредит у загальному розмірі 16 800 грн, що складається з суми кредиту 6 000,00 грн, суми процентів за користування кредитом 10 800 грн.
Згідно копії листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих.№3466_250423101350 від 23.04.2025 вбачається, що ТОВ «Аванс кредит» 02.08.2024 перерахувало на платіжну карту НОМЕР_2 6 000,00 грн.
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості ТОВ «Аванс кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №01973-08/2024 від 02.08.2024 за період з 08.08.2024 по 24.12.2024 становила 28 800 грн, в тому числі: 6 000 грн - заборгованість за кредитом; 10 800 грн - відсотки; 12 000 грн- штрафи.
24 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванс кредит" (далі - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - Фактор) було укладено договір факторингу №24122024, відповідно до умов п.1.1 розділу 1 якого, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб Боржників включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плати за Позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому -передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 розділу 1 договору факторингу).
Відповідно до п. 3.1 розділу 3 договору, загальна сума Прав Вимоги, що відступається за цим Договором, Ціна Продажу та Одинична Ціна визначаються в день передачі Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який складається та підписується в день укладання даного договору.
Згідно п.3.3 розділу 3 договору, ціна продажу за договором становить 4 714 843,65 грн.
Крім того, 24 грудня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванс кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" було підписано акт прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу №24122024 від 24 грудня 2024 року, у відповідності до якого, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 7751.
На виконання умов договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було сплачено ТОВ «Аванс кредит» кошти в сумі 4 714 843,65 грн, згідно платіжної інструкції №588 від 27.12.2024.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванс кредит" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №01973-08/2024 в загальному розмірі 28 800,00 грн (6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 800,00 грн - сума заборгованості за процентами; 12 000,00 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір про надання фінансового кредиту №01973-08/2024 від 02 серпня 2024 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванс кредит" та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих.№3466_250423101350 від 23.04.2025. Відомості щодо повного погашення ОСОБА_1 заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Заборгованість за тілом кредиту в сумі 6 000 грн та процентами в розмірі 10 800 грн нарахована позивачем в межах дії договору.
Отже, оскільки отримані за договором про надання фінансового кредиту №01973-08/2024 від 02 серпня 2024 року кошти в добровільному порядку відповідачкою ОСОБА_1 в повному обсязі не повернуті, що підтверджується договором про надання фінансового кредиту, розрахунком заборгованості, а також беручи до уваги те, що заборгованість по тілу кредиту та відсотках за користування кредитними коштами нараховані в межах строку дії договору, тому, суд погоджується, що позивач, якому відступлено право вимоги, вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відсотків, що становить 16 800,00 грн, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо стягнення суми штрафу в розмірі 12 000 грн, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (у редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведені положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, штраф, передбачений договором про надання фінансового кредиту №01973-08/2024 від 02 серпня 2024 року, нарахований в розмірі 12 000 грн стягненню з відповідачки не підлягає, а тому позов задовольняється частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 766 грн (16 800 грн/28 800 х 3028 грн) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ухвалив:
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" (м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_3 у АТ "ТАСкомбанк") до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №01973-08/2024 від 02 серпня 2024 року в розмірі 16 800,00 грн (шістнадцять тисяч вісімсот гривень).
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" 1 766 грн (одна тисяча сімсот шістдесят шість гривень) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 10.11.2025.
Суддя М. В. Петровська