Постанова від 10.11.2025 по справі 520/8706/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 р. Справа № 520/8706/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.07.25 по справі № 520/8706/25

за позовом Фермерського господарства "КЛЕПКИ+"

до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "КЛЕПКИ+" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 27 від 14.01.2025 "Про розгляд заяви ФГ "КЛЕПКИ+" від 24.12.2024 № 24/12-1" та рішення у формі листа № 240 від 24.01.2025 про відмову у встановленні позивачу податкових пільг зі сплати єдиного податку ІV групи у 2024 році, прийняті Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області.

- зобов'язати Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області прийняти рішення про встановлення Фермерському господарству "КЛЕПКИ+" податкових пільг зі сплати орендної плати за землю на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 та податкових пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, з 01.01.2024 по 31.12.2024 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, які вказані у заявах про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами № 24/12-1 від 24.12.2024 р. та № 24/12-2 від 24.12.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що Розпорядження № 27 від 14.01.2025 "Про розгляд заяви ФГ "КЛЕПКИ+" від 24.12.2024 № 24/12-1" та рішення у формі листа № 240 від 24.01.2025 про відмову у встановленні позивачу податкових пільг зі сплати єдиного податку ІV групи у 2024 р., прийняті Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області є протиправними та такими, що порушують права позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позовні вимоги задоволено.

Скасовано Розпорядження № 27 від 14.01.2025 "Про розгляд заяви ФГ "КЛЕПКИ+" від 24.12.2024 № 24/12-1" та рішення у формі листа № 240 від 24.01.2025 про відмову у встановленні Фермерському господарству "КЛЕПКИ+" податкових пільг зі сплати єдиного податку ІV групи у 2024 р., прийняті Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області.

Зобов'язано Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області прийняти рішення про встановлення Фермерському господарству "КЛЕПКИ+" податкових пільг зі сплати орендної плати за землю на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 та податкових пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, з 01.01.2024 по 31.12.2024 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, які вказані у заявах про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами № 24/12-1 від 24.12.2024 та № 24/12-2 від 24.12.2024.

Стягнуто за рахунок Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області на користь Фермерського господарства "КЛЕПКИ+" сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Вказує, що вирішення питання щодо надання податкових пільг шляхом прийняття відповідного розпорядження військовою адміністрацією має безумовним наслідком втрати місцевого бюджету, що зобов'язує військову адміністрацію чітко та всібічно обгрунтовувати відповідні рішення та з урахуванням вкрай напруженої ситуації в країні, пов'язаної з війною. Зазначає, що оскаржуване позивачем Розпорядження № 27 від 14.01.2025 "Про розгляд заяви ФГ "КЛЕПКИ+" від 24.12.2024 № 24/12-1" та рішення у формі листа № 240 від 24.01.2025 про відмову у встановленні позивачу податкових пільг зі сплати єдиного податку ІV групи у 2024 р., прийняті Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області є такими, що винесені в межах чинного законодавства України.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що таких законних підстав для відмови у встановленні податкових пільг, як недопущення втрат бюджетних надходжень - норми чинного законодавства не містять, отже відмова з цих підстав є абсолютно незаконною. Вказує, що земельні ділянки, які перебували на територіях, де велись активні бойові дії або перебували у тимчасовій окупації рф, відповідно до норм ПК України, автоматично визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами на період - з першого числа місяця, що настає за місяцем в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території, за умови подання платником податків відповідної заяви та прийняття органом влади відповідного рішення та завершується останнім числом мсяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання, отже всі земельні ділянки, які зазначені позивачем у заявах є забрудненими і тому пільги по ним повинні встановлюваттися саме з моменту закінчення активних бойових дій або тимчасової окупації, при цьому в межах даних правовідносин, жодних альтернативних рішень, окрім надання позивачу пільги з місцевих податків і зборів, у відповідача відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач - Фермерське господарство "Клепки+" знаходиться за адресою Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Сватівська, буд. 56.

Позивач володіє на праві оренди земельними ділянками, які знаходяться на території Куп'янської міської територіальної громади Харківської області (с. Пристін та с. Осинове) загальною площею 170,9757 га., цільове призначення: для ведення фермерського господарства, з кадастровими номерами №6323786000:03:000:0321; №6323786000:02:000:0129; №6323785000:04:000:0068; №6323785000:01:000:0035; №6323785000:04:000:0065; №6323785000:04:000:0067 та з 17.09.2022 по теперішній час знаходяться на території можливих бойових дій.

Власниками вищезазначених земельних ділянок є Куп'янська міська рада Харківської області та фізичні особи.

24.12.2024 позивач, з метою отримання пільг з місцевих податків та зборів (орендної плати за землю за 2024 р. та сплати єдиного податку ІV групи у 2024 р.) звернувся до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області із заявами про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами №24/12-1 від 24.12.2024 та №24/12-2 від 24.12.2024.

Заява № 24/12-1 від 24.12.2024 стосувалася надання пільг зі сплати орендної плати за землю у 2024 році, а саме з 01.01.2024 по 31.12.2024, а заява № 24/12-2 від 24.12.2024 стосувалася надання пільг зі сплати єдиного податку ІV групи у 2024 р., а саме з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Відповідач, за результатами розгляду вказаних заяв, виніс Розпорядження № 27 від 14.01.2025 "Про розгляд заяви ФГ "КЛЕПКИ+" від 24.12.2024 № 24/12-1", яким відмовив позивачу у задоволенні його заяви та відповідно відмовив позивачу у встановленні податкових пільг зі сплати орендної плати за земельні ділянки, зазначені у заяві у 2024 р., а саме з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Також відповідач листом № 240 від 24.01.2025 відмовив позивачу в задоволенні заяви №24/12-2 від 24.12.2024 про встановлення податкових пільг зі сплати єдиного податку ІV групи у 2024 р., а саме з 01.01.2024 по 31.12.2024 за земельні ділянки, зазначені у заяві позивача від 24.12.2024.

Позивач, зазначаючи про порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 ПК України.

Відповідно до пункту 30.5 статті 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Статтею 283 ПК України визначений перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Так, згідно з підпунктом 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 ПК України не сплачується податок за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.

Пунктом 283.2. статті 283 ПК України встановлено, що не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 283-1.2. статті 283-1 ПК України підставою для не нарахування земельного податку відповідно до підпункту 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 цього Кодексу у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру.

Земельний податок за земельні ділянки, визначені підпункту 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 цього Кодексу, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, не нараховується за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Нарахування земельного податку за земельні ділянки, визначені підпунктом 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 цього Кодексу, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Згідно з пунктом 283-1.3. ст. 283-1 ПК України підставою для ненарахування земельного податку відповідно до пункту 283.2 статті 283 цього Кодексу у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 цього Кодексу.

Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Стаття 288 ПК України визначає порядок визначення орендної плати за земельні ділянки.

Відповідно до пункту 288.8 статті 288 ПК України за земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов'язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.

У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Відповідно до пункту 292-1.1 статті 292-1 ПК України об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 цього Кодексу.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською педерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов'язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.

Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.

Відповідно до підпункту 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов'язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.

Отже, податкова пільга за своєю природою не може бути індивідуальною. Податкова пільга стосується виключно окремих характеристик, пов'язаних з виникненням, зміною чи припиненням податкового обов'язку.

Однак, Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX положення 12.3.7 ПК України доповнено новими абзацами, згідно яких, зокрема, дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов'язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.

Відповідно "індивідуальна податкова пільга" не передбачена податковим законодавством у тлумаченні пункту 30.2 статті 30 ПК України.

Отже "пільга" з єдиного податку встановлена в пункті 292-1.1 статті 292-1 ПК України, за якою площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Вона безпосередньо стосується конкретної характеристики об'єкта оподаткування, що впливає на податковий обов'язок.

Військова адміністрація обмежена рамками імперативних приписів законодавства, які надають їй два можливих варіанти рішення: задовольнити заяву за наявності законних підстав чи надати обґрунтовану відмову. Дискреція в цьому питанні відсутня, оскільки адміністративний орган не має права самостійно ухвалювати рішення діяти чи не діяти або визначити спосіб дій.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

Дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 07 травня 2025 року по справі справа №520/9626/24, що враховується відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України.

Відповідно до пп. 69.33. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Колегія суддів зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України активні бойові дії на всій території Куп'янської міської територіальної громади Харківської області відбувалися з 09 по 17 вересня 2022 року. З 17.09.2022 по теперішній час територія Куп'янської міської громади Харківської області входить до переліку територій можливих бойових дій.

Вказане підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

Також колегія суддів враховує, що обстеження земельних ділянок, по яким позивач просив встановити податкові пільги, операторами протимінної діяльності не здійснювалось та придатними до користування такі земельні ділянки не визнавались, отже доводи відповідача щодо безпідставності встановлення ФГ "Клепки+" таких пільг за минулий податковий період є необгрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги, що вирішення питання щодо надання податкових пільг шляхом прийняття відповідного розпорядження військовою адміністрацією має безумовним наслідком втрати місцевого бюджету, що зобов'язує військову адміністрацію чітко та всебічно обґрунтовувати відповідні рішення, а відтак розпорядження № 27 від 14.01.2025 "Про розгляд заяви ФГ "КЛЕПКИ+" від 24.12.2024 № 24/12-1 є законним, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки норми чинного законодавства такої підстави не містять.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки земельні ділянки ФК "КЛЕПКИ+", які знаходяться на території Куп'янської міської територіальної громади Харківської області (с. Пристін та с. Осинове) загальною площею 170,9757 га., цільове призначення: для ведення фермерського господарства, з кадастровими номерами №6323786000:03:000:0321; №6323786000:02:000:0129; №6323785000:04:000:0068; №6323785000:01:000:0035; №6323785000:04:000:0065; №6323785000:04:000:0067 та з 17.09.2022 по теперішній час знаходяться на території можливих бойових дій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість вимог позивача та задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.

Аналогічні висновки застосовує Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.05.2025 по справі № 160/27436/23, від 02.07.2025 по справі №380/5471/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі № 520/8706/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова З.Г. Подобайло

Попередній документ
131664829
Наступний документ
131664831
Інформація про рішення:
№ рішення: 131664830
№ справи: 520/8706/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.11.2025)
Дата надходження: 14.04.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії