10 листопада 2025 р. Справа № 520/11676/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., повний текст складено 20.08.25 по справі № 520/11676/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області), в якій просить :
визнати протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 ;
зобов'язати ГУ ДСНС у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум у розмірі 24 3232.50 грн виходячи з грошового забезпечення, яке перераховано на виконання судового рішення по справі № 520/26599/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в ГУ ДСНС у Харківській області до 17.06.2024. Звільнена за станом здоров'я. Позивачу не був здійснений перерахунок його грошового забезпечення за механізмом первинної редакції п. 4 Постанови КМУ № 704 та не здійснена виплата, внаслідок чого, він звернувся у судовому порядку за захистом своїх прав. ГУДСНС України в Харківській області на виконання рішення по справі № 520/26599/24 перераховано позивачу заборгованість по грошовому забезпеченню, якою є різниця між належним перерахованим грошовим забезпеченням та неналежним сплаченим та, утримано податки та збори при цьому відповідачем не проведено перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням перерахованого грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання рішення суду у справі № 520/26599/24, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області щодо нездійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУ ДСНС у Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання рішення у справі № 520/26599/24, до її місячного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд змінити резолютивну зобов'язальну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 по справі № 520/11676/25 з наведеного судом формулювання на те формулювання, яке зазначено позивачем.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд вказав, що при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту позивачу має враховуватися його місячне грошове забезпечення саме станом на день звільнення зі служби, тому до складу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби позивачу мають бути враховані не всі суми, нараховані та сплачені на виконання рішення по справі № 520/26599/24, а лише ті, що були нараховані до його місячного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби. Однак, вказане вмотивування є безпідставним, внаслідок того, що оскільки за часів проходження служби позивача у відповідача, останній повинен був нараховувати та сплачувати позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 саме у цей період, однак цього не вчинив, то при звільненні повинен був вчинити означені дії (зазначені обставини не є спірними, оскільки встановлені рішенням по справі № 520/26599/24, яке набрало законної сили), однак, не вчинив, тобто, фактично не провівши з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, відтак, загальний обсяг грошового забезпечення, як базис для перерахунку вихідної допомоги, становить саме 50% від суми грошового забезпечення при звільненні + виплачений борг по грошовому забезпеченню в розмірі 13 3219.04 грн. Вказує, що суд першої інстанції правильно вирішивши справу в частині констатації факту порушеного права позивача, але в частині обраного способу захисту допустив порушення норм матеріального права в частині врахування не всієї суми заборгованості, нарахованої та виплаченої на виконання рішення по справі № 520/26599/24, а лише її частини за один місяць., наслідком чого є настання процесуальних наслідків, визначених ч. 4 ст. 317 КАСУ у вигляді зміни резолютивної зобов'язальної частини рішення з того формулювання, яке виклав суд першої інстанції, на те формулювання, котре заявлено позивачем у позові.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходила службу в ГУ ДСНС у Харківській області, що не заперечується сторонами. Звільнена зі служби 17.06.2024 за станом здоров'я.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 520/26599/24 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано ГУ ДСНС у Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2023 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ГУ ДСНС у Харківській області на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 520/26599/24 перерахувало позивачу та виплатило 11.04.2025 заборгованість по грошовому забезпеченню, якою є різниця між належним перерахованим грошовим забезпеченням та неналежним сплаченим та, утримано податки та збори.
При звільненні зі служби в ДСНС України позивачу виплачена одноразова грошова допомога.
28.04.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації, зокрема, про перерахунок позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням сум грошового забезпечення, нарахованого та сплаченого на виконання рішення суду по справі № 520/26599/24.
Відповідач листом від 06.05.2025 № 65050-4534/65190 повідомив, зокрема, що виплата перерахунку грошового забезпечення згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 по справі № 520/26599/24 здійснено в повному обсязі : 11.04.2025. Підстав для здійснення додаткових платежів не вбачається.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу, з урахуванням грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання рішення суду у справі № 520/26599/24, останній звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДСНС у Харківській області допущено протиправну бездіяльність, що виразилася в непроведенні перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу з урахуванням грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/26599/24, до його місячного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Погоджуючись з висновками викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі статтею 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно зі статтею 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ).
Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначена статтею 9 Закону № 2262-ХІІ.
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України № 2262-ХІІ (в редакції на час звільнення позивача) у разі звільнення зі служби, зокрема, у зв'язку зі станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу визначені наказом Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20.07.2018 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (далі- Наказ № 623).
Відповідно до пункту 2 розділу І Наказу № 623 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
У пункті 3 розділу 1 Наказу № 623 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 13 розділу 1 Наказу № 623 встановлено, що грошове забезпечення, що належить особам рядового і начальницького складу і своєчасно їм не виплачено або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, упродовж якого особи рядового і начальницького складу мали право на нього.
Пунктами 8 розділу XХVІІ Інструкції № 623 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту керівником відповідного органу управління (підрозділу), за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з п.12 розділу XXVII Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються:
для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення;
для осіб рядового і начальницького складу, які на день звільнення зі служби перебували в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів), - посадовий оклад за останньою штатною посадою, оклад за спеціальним званням, установлений на день звільнення зі служби, додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) за останніми штатними посадами.
З огляду на наведені норми законодавства, слід дійти до висновку про те, що одноразова грошова допомога при звільнені виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке особа рядового і начальницького складу має право на день звільнення та розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку вона займала.
Судом встановлено, що згідно з карткою виплати грошового забезпечення у липні 2024 ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 243 232.50 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 520/26599/24 визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов'язано ГУ ДСНС у Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2023 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Таким чином, у межах справи № 520/26599/24 судом установлено порушення прав позивача на належний розмір грошового забезпечення з 01.01.2020 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
На виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 520/26599/24 відповідач провів позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за механізмом множення прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного календарного року за період з 01.01.2020 по 20.05.2023 та 11.04.2025 перерахував позивачу на картковий рахунок грошове забезпечення у розмірі 173 011.75 грн.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 звільнена зі служби 17.06.2024 за станом здоров'я, що не заперечується сторонами.
Як вже було зазначено вище, одноразова грошова допомога обраховується з грошового забезпечення, встановленого на дату звільнення (17.06.2024).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби позивачу має враховуватися його місячне грошове забезпечення саме станом на день звільнення зі служби, тому до складу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби позивачу мають бути враховані не всі суми, нараховані та сплачені на виконання рішення по справі № 520/26599/24, а лише ті, що були нараховані до його місячного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 по справі № 520/11676/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко