04 листопада 2025 р.Справа № 520/11024/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/11024/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.03.2025, поданої його представником ОСОБА_2 , в належному порядку шляхом проведення засідання лікарсько-експертною комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) та прийняття рішення лікарсько-експертної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) провести засідання лікарсько-експертної комісії, на якому розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2025, подану його представником ОСОБА_2 , та прийняти рішення, яким щодо тяжкості травми, визначеної у довідці гарнізонної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) № 195 від 10.01.2023, встановити, що згідно класифікації тяжкості отриманих травм травма згідно з встановленими у зазначеній довідці ВЛК діагнозами відноситься до тяжких, відповідно до п. 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що підставою позову стало те, що Військова частина як самостійний суб'єкт права, а не ВЛК у її структурі не розглянула у належний спосіб заяву позивача та надіслала лист у відповідь на заяву, а не рішення ЛЕК у формі протоколу чи іншого рішення. Вважає висновок суду першої інстанції про те, що Військова частина НОМЕР_1 не має права створювати у штатно-організаційній структурі військового закладу охорони здоров'я системи МОУ лікарсько-експертні комісії та розглядати звернення зацікавлених осіб, таким що не відповідає Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві №337 від 17.04.2019 та Порядку №370 в умовах воєнного стану. Вважає, що з метою захисту прав та інтересів військовослужбовців, забезпечення правової визначеності та принципу пропорційності підлягають до застосування за аналогією закону норми Класифікатора, а також Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, яким регулюється питання медичної експертизи для визначення ступеня тяжкості травми. Вказує, що рішення про перегляд тяжкості травми має ґрунтуватися на рішенні ЛЕК лікарського закладу, як єдиного органу, який має відповідну компетенцію для прийняття відповідного рішення, і не стосується повноважень ВЛК оцінки правильності чи неправильності дій ВЛК при внесенні рішення про тяжкість травми до довідки ВЛК. Така компетенція ЛЕК визначається саме за аналогією закону, тому в даному випадку лише застосовуючи аналогію закону можна вирішити питання прийняття нового висновку про тяжкість травми з прив'язкою до документа (довідки ВЛК), у якому зазначений той висновок, з яким заявник не погодився. Зазначає, що очевидним є той факт, що травма ОСОБА_1 мала наслідком тривалий розлад здоров'я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше, а надалі і стійку втрату працездатності (інвалідність). Тому, ЛЕК мали бути застосовані положення Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007, внаслідок чого переглянуто рішення про те, що згідно класифікації тяжкості отриманих травм травма ОСОБА_1 відноситься до легких, натомість віднести травму до тяжких. Тому, оскільки на час видачі довідки військово-лікарської комісії госпітальною комісією хірургічного профілю військової частини НОМЕР_1 №195 від 10.01.2023 не можна було встановити період, на який зумовить втрату працездатності травма ОСОБА_1 , з урахуванням наведених у заяві обставин та доданих документів тяжкість травми ОСОБА_1 встановлена госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю військової частини НОМЕР_1 згідно з довідкою № 195 від 10.01.2023, підлягала б перегляду. Вказує, що відповідно до п. 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України № 370 від. 04.07.2007 до тяжких травм відносяться, серед іншого: за характером отриманих ушкоджень закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок. Вважає, що ключиця є довгою кісткою верхньої кінцівки, тому незалежно від тривалості лікування ОСОБА_1 у зв'язку із отриманням ним закритого перелому довгої кістки кінцівки - вказана травма на момент винесення рішення, оформленого довідкою № 195 від 10.01.2023 вже відносилась до тяжких. Вважає, що у будь-якому разі таке питання мало б вирішуватися комісійно на засіданні ЛЕК, і висновки про віднесення травми до легкої, а не тяжкої не можуть базуватися на показаннях одного свідка, який не є судовим експертом та, відповідно, не проводив судово-медичну експертизу, а лише висловив свою позицію відносно класифікації тяжкості травми.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційних вимог в повному обсязі.
Позивач надав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти приєднання його до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач будучи військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 02.01.2023 отримав травму під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань із відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України травми - закритий перелом лівої ключиці без зміщення, що підтверджується довідкою командира Військової частини НОМЕР_2 від 09.01.2023 №218/5/681А (т. 1 а.с. 23 зворот).
Після отримання травми (02.01.2023) позивач був евакуйований до Чугуївської лікарні - 03.01.2023р., а після огляду та визначення діагнозу у той же день був повернутий до Військової частини НОМЕР_2 , де і перебував до 09.01.2023.
10.01.2023 відповідно до направлення командира Військової частини НОМЕР_2 на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення потреби у відпустці за станом здоров'я від 10.01.2023 № 206/38 заявник прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ).
10.01.2023 відповідно до довідки Військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 № 195 від 10.01.2023 заявнику було проведено медичний огляд та встановлено діагноз: "Закритий крайовий перелом акроміального кінця лівої ключиці (02.01.2023) без зміщення уламків з тимчасовим порушенням функцій." Тяжкість отриманої травми кваліфіковано як легка згідно наказу МОЗ № 370 від 04.07.2007. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 днів (т. 1 а.с. 13).
У період з 20.02.2023 по 02.03.2023 позивач лікувався в КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади», що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 3814 від 02.03.2023 та довідкою Військово-лікарської комісії КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» № 59 від 02.03.2023 про відпустку за станом здоров'я на 30 днів (т. 1 а.с. 25, 26 зворот).
Протягом періоду 11.04.2023 - 28.04.2023 позивач проходив лікування в КНП «Локачинська лікарня» Локачинської селищної ради, що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 551 від 28.04.2023 та довідкою військово-лікарської комісії КНП «Локачинська лікарня» Локачинської селищної ради № 24 від 28.04.2023 про відпустку за станом здоров'я на 30 днів (т. 1 а.с. 27-28).
З 27.10.2023 по 16.11.2023 позивач проходив лікування у КП "Луцька центральна районна лікарня" Підгайцівської сільської ради, що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 5768 від 16.11.2023 (т. 1 а.с. 28 зворот).
У період з 16.11.2023 по 01.12.2023 позивач проходив лікування у КП "Луцька центральна районна лікарня" Підгайцівської сільської ради, що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 6172 від 01.12.2023 (т. 1 а.с. 29 зворот - 30).
Протягом періоду 08.12.2023 - 19.12.2023 позивач проходив лікування в КНП «Локачинська лікарня» Локачинської селищної ради, що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1944 від 19.12.2023 (т. 1 а.с. 30 зворот).
У період з 02.05.2024 по 10.05.2024 позивач проходив лікування у Волинській обласній клінічній лікарні, що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 2371 від 10.05.2024 та Довідкою військово-лікарської комісії КНП «ВОКЛ» №457 від 10.05.2024 про відпустку за станом здоров'я на 30 днів (т. 1 а.с. 31, 32).
Відповідно до довідки КП «Волинська психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради від 19.10.2023 № 513 позивачу діагностовано зрощений розрив (02.01.2023) консолідований перелом дистального кінця лівої ключиці з наявністю МОС без порушення функції лівої верхньої кінцівки. Тяжкість травми - тяжка.
Довідкою КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради від 10.05.2024 № 457 було діагностовано позивачу SLAP-синдром лівого плечового суглобу. Стан після артроскопії лівого плечового суглобу: тенотомія та анкерна рефіксація сухожилка довгої головки біцепса лівого плечового суглобу. (07.05.2024). Тимчасове порушення функції лівої верхньої кінцівки. Тяжкість травми - тяжка.
Згідно з довідкою ВЛК КП «Волинська психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради від 18.07.2024 № 453 позивачу було надано відпуску за станом здоров'я на 30 днів за діагнозом: стан після артроскопічної операції з транспозицією сухожилка довгої головки двоголового м'яза лівого плеча (07.05.24) з приводу SLAP- синдрому. Комбінована нестійка конрактура лівого плеча з тимчасовим порушенням функції кінцівки.
Довідкою ВЛК КП «Волинська психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради від 29.08.2024 № 580 позивачу було встановлено, серед іншого, діагноз: консолідований перелом лівої ключиці, нефіксований розрив лівого акромеально-ключичного з'єднання після операції МОС ключиці, пластики акромеально-ключичного з'єднання (20.02.2023) пластикою вживлення металоконструкцією (27.10.2023), операції (07.05.2024) артроскопії лівого плечового суглобу тенотомії та анкерна рефіксація сухожилка довгої головки біцепса, комбінована контрактура лівого плечового суглобу з помірним порушенням функції верхньої кінцівки. Травма - тяжка.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 588642 з 22.01.2024 позивачу встановлено третю групу інвалідності, поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда № 151 позивачу встановлено клініко-функціональний діагноз та код по МКХ-10 Y36.2 Застаріле пошкодження ротаційної манжетки лівого плечового суглобу в результаті дії ударної хвилі(02.01.23). Стан по, МОС. Контрактура плечового суглобу.
Згідно з витягом з рішення ЕКОПФО від 28.02.2025 № 198/25/91/Р позивачу було продовжено групу інвалідності.
Рішенням 12 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України у формі протоколу від 23.10.2024 №3880 причинний зв'язок у довідці Гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2023 №195 було змінено на формулювання - «Травма, Так, Пов'язана із захистом Батьківщини».
Відповідно до листа КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» від 18.02.2025 № 496/2-8-25 було внесено зміни до довідки ВЛК № 59 від 02.03.2023 про важкість травми, та змінено рішення про легку травму на тяжку.
Листом 12 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 25.02.2025р. №1091 на подане в інтересах заявника звернення від 24.02.2025р. №1415 було повідомлено про те, що зміна (встановлення) ступеню тяжкості поранень (травм) здійснюється лікарсько-експертними комісіями закладів охорони здоров'я, де пацієнт (хворий) проходив лікування та не входить до компетенції 12 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.
12.03.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) зі зверненням, в якому просив провести засідання лікарсько-експертної комісії та прийняти рішення про зміну відображеного у довідці Гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2023р. №195 ступеню тяжкості травми заявника з легкої на тяжку.
Листом від 26.03.2025 №553/2444 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) заявнику було повідомлено про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_3 , 1986 р.н., 10.01.2023 пройшов медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії військової частини НОМЕР_3 . Рішення гарнізонної військово-лікарської комісії оформлено довідкою №195 від 10.01.2023. Молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення 02.01.2023, на момент огляду військово-лікарською комісією пройшло вісім діб. ОСОБА_1 встановлений діагноз: закритий перелом акромінального кінця лівої ключиці без зміщення уламків, орієнтований термін лікування такої травми передбачає лікування до двох місяців. Категорія ступеню тяжкості травми (поранення) виноситься на момент огляду хворого. Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 №370 за характером поранення та пункту 3.1 - розлади здоров'я з тимчасовою втратою непрацездатності тривалістю 60 діб, така травма відноситься до категорії легких травм».
Не погодившись із вказаною бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що органи військово-лікарської експертизи Міністерства оборони України набули повноважень на виконання функцій з приводу визначення степеню тяжкості травми чи поранення військовослужбовця відповідно до Класифікатора №370 на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з у зв'язку із виданням наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 та з огляду на характер одержаної заявником 02.01.2023 суд не знайшов підстав для визнання неправильним висновку Гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_1 у формі рішення у вигляді довідки від 10.01.2023 №195 з приводу кваліфікації ступеню тяжкості травми заявника як легкої, вказав, що травма набула ознак тяжкої виключно за критеріям тривалості часу розладу здоров'я, тобто по минуванню 60 днів (бід) від події заподіяння ушкодження цілісності організму людини.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною десятою статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до пунктів 1.1.-1.2. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Главою 3 розділу ІІ Положення №402 встановлено порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із пунктом 20.3 глави 20 розділу II Положення № 402, при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний»: б) «Непридатний»: в) «Потребує»: - звільнення від виконання службових обов'язків на ___календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту частини (постанова приймається щодо військовослужбовців строкової військової служби у мирний час); -звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів; - відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на ____ календарних днів; - відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на ___календарних днів; - лікування (реабілітації) у _______(вказати заклад охорони здоров'я (установу) та орієнтовний термін лікування (реабілітації); г) «Тимчасово непридатний», ґ) У зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), д) Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає, е) "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ «____» вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний. Відповідно до п.20.5.
Положення №402 постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення.
Додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено форму довідки військово-лікарської комісії. За такою формою Гарнізонною військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 видано довідку від 10.01.2023 № 195.
Відповідно до вказаної довідки позивачу встановлено діагноз: "Закритий крайовий перелом акроміального кінця лівої ключиці (02.01.2023) без зміщення уламків з тимчасовим порушенням функцій." Також зазначено, що травма відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 №370 кваліфікується як легка.
Як убачається з преамбули Класифікатора №370 визначення ступеня тяжкості травм, отриманих на виробництві, проводиться з метою віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, які відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112.
Пунктом 6 Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370) (далі - Класифікатор № 370) визначено, що медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми дають на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала, в строк до 1 доби з моменту надходження запиту.
Колегія суддів враховує, що органи військово-лікарської експертизи Міністерства оборони України набули повноважень на виконання функцій з приводу визначення степеню тяжкості травми чи поранення військовослужбовця відповідно до Класифікатора №370 на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з у зв'язку із виданням наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44.
Колегія суддів вказує, що як убачається з п. 6 вказаного Класифікатора медичний висновок про ступінь тяжкості отриманої травми надається в строк до 1 доби з моменту надходження запиту, тобто ступінь тяжкості отриманої травми встановлюється в момент огляду.
Колегія суддів також зазначає, що діагноз, який було встановлено позивачу, а саме: "Закритий крайовий перелом акроміального кінця лівої ключиці без зміщення уламків з тимчасовим порушенням функцій" відсутній у п. 3 Класифікатора №370, в якому визначені травми, які за характером ушкоджень є тяжкими.
Відповідно до п. 4 Класифікатора №370 до легких травм відносяться ушкодження, не вказані в пункті 3, а також розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності до 60 днів.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 02.01.2023 отримана заявником травма не могла бути кваліфікована у якості тяжкої.
Оскільки, як вже було встановлено судовим розглядом, ступінь тяжкості отриманої травми встановлюється в момент огляду, тому колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про зміну ступеня тяжкості отриманої травми за заявою позивача від 12.03.2025 року з тих підстав, що травма ОСОБА_1 мала наслідком тривалий розлад здоров'я.
Крім того, судовим розглядом встановлено, що в матеріалах справи міститься довідка Військово-лікарської комісії КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» №59 від 02.03.2023, в якій вказано діагноз: "консолідований перелом акроміального кінця лівої ключиці (02.01.2023), стан після відкритого вправлення з фіксацією пластиною застарілого звиху акроміального кінця лівої ключиці (22.02.2023)". Згідно Наказу № 370 від 04.07.2007 травма тяжка (т. 1 а.с. 26 зворот).
Тобто позивачу було встановлено ступінь тяжкості отриманої травми, як тяжку, після спливу 60 днів з дня отримання травми, що додатково свідчить про те, що виключно за критерієм тривалості розладу здоров'я одержана заявником 02.01.2023 травма набула ознак тяжкої.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.
Колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм "м'якого права", наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть "проміжні" процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 по справі № 520/11024/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 10.11.2025 року