Постанова від 10.11.2025 по справі 200/5292/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 року справа №200/5292/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі № 200/5292/25 (головуючий суддя І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- стягнути з відповідача на користь Донецького державного університету внутрішніх справ вартість її утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667,42 грн.

В обґрунтування зазначив, що наказом ректора від 06.07.2022 № 285 рядового поліції ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статі 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 06.07.2022.

Відповідачу направлено повідомлення від 24.05.2025 про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення витрати, пов'язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у повному розмірі за весь період фактичного навчання.

Повідомлення з документами надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку за останньою відомою адресою реєстрації у м. Маріуполь. Однак документи були повернуті в зв'язку із знаходженням населеного пункту, на тимчасово окупованій території.

В зв'язку з тим, що відповідач не сплатив визначену суму заборгованості добровільно, витрати підлягають стягненню в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що право на звернення до суду з цим позовом, виникає у позивача лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати за умови дотримання позивачем п.5 Порядку № 261 в частині вручення (надіслання) особі повідомлення про відшкодування витрат.

Також суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем надсилався лист відповідачу за останньою відомою адресою, яку відповідач вказав в Контракті на здобуття освіти. Отже, позивач виконав умови, передбачені п. 5 Порядку № 261. Направивши повідомлення відповідачу за відомою адресою, яка вказана відповідачем у Контракті.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП "Діловодство спеціалізованого суду".

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему "Електронний суд" матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

Наказом ректора Донецького юридичного інституту МВС України № 361 о/с від 20.07.2021 ОСОБА_1 зараховано з 15.08.2021 на навчання до Донецького державного університету внутрішніх справ курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 262 "Правоохоронна діяльність" за кошти державного бюджету.

Наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 06.07.2022 № 285 о/с рядового поліції ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статі 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 06.07.2022.

Відповідно до довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 в Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.2021 по 06.07.2022 витрати становлять 22 667,42 грн. Розмір цих витрат складається з: грошового забезпечення 1584,62 грн, речового забезпечення 10 683,28 грн, продовольчого забезпечення 7289,50 грн, медичного забезпечення 0,00 грн, комунальні витрати 3110,02 грн.

24.05.2025 позивачем складено письмове повідомлення № 7547/07-2023 про необхідність відповідачу відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ в сумі 22 667,42 грн протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення.

Вказане повідомлення надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку за останньою відомою адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .

Однак 04.06.2025 повідомлення повернуто у зв'язку із знаходженням населеного пункту, на тимчасово окупованій території, що підтверджується штампом на поштовому відправленні.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не дотримано обов'язкового досудового порядку врегулювання спору, що має передувати зверненню до суду з позовом у цій категорії справ, а саме не надано суду доказів відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, що на даний час унеможливлює відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, у судовому порядку.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580).

Згідно з частинами першою та третьою статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

На підставі частини першої статті 60 Закону № 580 відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до статті 72 Закону № 580 професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно з частиною другою статті 74 Закону № 580 підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

На підставі частини четвертої статті 74 Закону № 580 особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як визначено частиною п'ятою статті 74 Закону № 580 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася (…).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Як визначено пунктом 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

На підставі пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, навчаючись в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, перебувала на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачались на її навчання є державними (бюджетними).

Відповідно до довідки витрат на утриманням курсанта ОСОБА_1 в Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.2021 по 06.07.2022 витрати становлять 22 667,42 грн.

Враховуючи, що відповідача звільнено з органів поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), тому у відповідача наявний обов'язок відшкодувати Донецькому державному університеті внутрішніх справ витрати у сумі 22 667,42 грн на її утримання за період навчання за грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення та вартість комунальних послуг.

Між тим, за правилами ст. 74 Закону № 580 та п.8 Порядку № 261 право на звернення до суду за відшкодуванням витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, виникає у позивача лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та за умови дотримання позивачем п. 5 Порядку № 261 в частині вручення (надіслання) особі повідомлення про відшкодування витрат.

Така правова позиція викладена Верховним Судом неодноразово в постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 520/11540/19, від 13 січня 2023 року у справі № 440/2692/20, від 14 вересня 2023 року у справі № 520/6175/19 та інших.

Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на необхідність застосування судами правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду, суд не приймає доводи апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції, що право на звернення до суду з цим позовом, виникає у позивача лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати за умови дотримання позивачем п. 5 Порядку № 261 в частині вручення (надіслання) особі повідомлення про відшкодування витрат.

Відповідно до Порядку № 261 позивач мав вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, - звернутися до суду з цим позовом.

Між тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту вручення відповідачу під підпис або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів.

Щодо надіслання відповідачу повідомлення від 24.05.2025 № 7547/07-2023 про необхідність відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ в сумі 22 667,42 грн, суд зазначає, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади включено до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, дата початку тимчасової окупації - 21.05.2022.

Отже, повідомлення про відшкодування витрат на навчання, яке направляється позивачем у червні 2025 року листом з міста Кропивницький Кіровоградської області на тимчасово окуповану територію (за місцем реєстрації відповідача), за умови не здійснення поштових пересилань на таку територію (загальна відома інформація), не може вважатися врученим відповідачу ОСОБА_1 .

Таким чином, станом на час звернення до суду з цим позовом позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту вручення відповідачу під підпис або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів.

Встановлені судом першої інстанції обставини свідчать, що станом на час звернення до суду з цим позовом позивачем не дотримано обов'язкового досудового порядку врегулювання спору, що має передувати зверненню до суду з позовом у цій категорії справ, а саме не надано суду доказів відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, що унеможливлює відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, у судовому порядку.

За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі № 200/5292/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі № 200/5292/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 10 листопада 2025 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко

Попередній документ
131664410
Наступний документ
131664412
Інформація про рішення:
№ рішення: 131664411
№ справи: 200/5292/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.11.2025)
Дата надходження: 04.09.2025
Предмет позову: відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі
Розклад засідань:
10.11.2025 00:00 Перший апеляційний адміністративний суд