Справа № 161/21645/24
Провадження № 2/161/709/25
27 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Антіпової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М.,
представника позивача - адвоката Шкурбатської Н.Ю.,
представника відповідача ТзОВ
«Волинь-Зерно-Продукт» - адвоката Давидюка М.В.,
3-я особи на стороні позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , 3-я особа на стороні позивача - ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
20 листопада 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ» матеріальну шкоду в сумі 284700,00 гривень, моральну шкоду в сумі 30 000 гривень, суму понесених судових витрат в розмірі 4239,20 гривень, витрати на надання правничої допомоги. В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 04.12.2023 року близько 20 год. 10 хв. на автодорозі М07 сполученням Київ-Ковель-Ягодин водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки DAF FTP XF 105 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом самоскидом KEMPF HKD24 в порушення п. 2.3.а ПДР не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок чого під час руху відірвалось заднє ліве колесо та пошкодило рухавшись по зустрічній смузі транспортний засіб Opel Movano д.н.з. НОМЕР_2 , який отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. На момент отримання механічних пошкоджень, транспортний засіб марки Opel Movano д.н.з. НОМЕР_2 перебував в оренді ОСОБА_1 , який на підставі виписки з ЄДР є фізичною особою - підприємцем і здійснював автомобільні вантажні перевезення. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.02.2024 року справа № 159/7403/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ОСОБА_3 , на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВОЛИНЬ -ЗЕРНО-ПРОДУКТ» і виконував рейс по доставці зерно-продукту в смт. Луків Волинської області.
Відповідно до полісу № ЕР-213502984 ПРАТ СК Універсальна обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль марки DAF FTP XF 105 д.н.з. НОМЕР_1 належить Відповідачеві.
Внаслідок вчинення ОСОБА_3 ДТП, автомобілю позивача заподіяний матеріальний збиток в розмірі 444700,00 грн.
Згідно з калькуляцією, складеною ФОП ОСОБА_4 , вартість ремонту автомобіля обійшлась позивачу:
-відповідно до видаткової накладної № 16438 від 11.03.2024 року вартість деталей, які підлягають заміні, становить - 296100,00 грн.;
-відповідно до Наряд-Замовлення №11303 від 11.03.2024 року вартість робіт по заміні деталей становить - 148600,00 грн. без ПДВ, магазин автозапчастин не є платником ПДВ.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Opel Movano д.н.з. НОМЕР_2 , згідно висновку про оцінку вартості матеріального збитку від 10.12.2023 року, виконаного ФОП ОСОБА_5 , становить 602 517,80 грн. За висновком експерта автомобіль має коефіцієнт фізичного зносу на 59%, що означає втрату вартості колісного транспортного засобу (тобто автомобіля), його складників.
Відповідно до листа ПрАТ «Страхова компанія Універсальна» вих № 1373/24-101 від 29.02.2024 року, ліміт страхового відшкодування по полісу складає 160000,00 грн. Виплату страхового відшкодування за заявою Позивача про відшкодування матеріального збитку, отриманого внаслідок ДТП від 04.12.2023 року згідно полісу було погоджено і перераховано Позивачу.
Оскільки вина водія ОСОБА_3 щодо пошкодження транспортного засобу Позивача повністю встановлена постановою суду, а страхові відшкодування не в повній мірі покрили понесені витрати, то саме з відповідача підлягають стягненню різниця між отриманими страховими виплатами та реальними витратами на витрачене відновлення автомобіля у розмірі 284700,00 грн. Отже, вважають, що відповідач повинен відшкодувати Позивачу різницю матеріального збитку по відновленню первинного стану автомобіля Opel Movano д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, тобто витрати, понесені на його повний ремонт.
Окрім цього, просять стягнути з відповідача моральну шкоду на користь позивача, посилаючись на те, що автомобіль для позивача є джерелом для заробітку, оскільки належний позивачеві автомобіль використовувався для перевезення вантажів міжнародного сполучення. Зазначають, що розмір заподіяної позивачеві моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести позивачеві і його родині, та витрати, пов'язані з відновленням психічного стану позивача, відпочинком від усього, що сталося із позивачем та членами його родини. Розмір таких душевних страждань позивача і страждань його родини оцінюється в 30000,00 грн.
На підстав вищевикладеного, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно -продукт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди (а.с. 61).
23 грудня 2024 року представник відповідача ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ», - Супрунюк С.С. подав відзив на позовну заяву (а.с. 75-76), в якому зазначив, що ТОВ «Волинь-зерно-продукт» частково визнає позовні вимоги ОСОБА_2 . Відповідач визнає факт заподіяння шкоди винними діями ОСОБА_3 під час виконання ним службових обов'язків. Відтак, відповідач визнає свій обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду потерпілій особі. Разом з тим, відповідач має заперечення щодо розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Зокрема, розмір заподіяної матеріальної шкоди позивач визначає, виходячи з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням платежів, отриманих від страхової компанії в якості страхового відшкодування за договором страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Просить задовольнити позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди частково в розмірі 38239,00 гривень. Позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відповідач не визнає. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в повному обсязі.
06 січня 2025 року представник позивача - Надія Шкурбатьська подала відповідь на відзив, де зазначає, що доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують пред'явлених позивачем позовних вимог (а.с. 109-111). Просить задовольнити вимоги позивача в повному обсязі. Посилається на те, що згідно висновку про вартість матеріального збитку, який виконав оцінювач ОСОБА_6 , вартість такого збитку становить 602 571,80 грн. При цьому, оцінювач застосовував ті ж самі нормативні акти, що і експерт ОСОБА_7 , на висновок якого посилається представник відповідача. Різниця вартості деталей пояснюється тим, що при проведенні відновлювального ремонту використовувались деталі, в тому числі, й нові, які власник пошкодженого автомобіля Opel Movano придбав у ФОП ОСОБА_4 по роздрібним цінам без ПДВ. Щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля, який згідно висновку оцінювача ОСОБА_6 складає і визначено за витратним підходом 1264118,15 грн., то оцінювач у висновку обґрунтував вказану суму з посиланням на бази, принципи та методологію оцінки КТЗ. При цьому, оцінювач посилався і на коефіцієнт фізичного зносу. Оцінювач визначив вартість матеріального збитку з урахуванням ринкової вартості КТЗ Opel Movano станом на 10.12.2023 року. На ремонт автомобіля власник Opel Movano, згідно видаткової накладної № 16438 від 11.03.2024 року та згідно наряду - замовлення № 11303 від 11.03.2024 року витратив 444700,00 грн. Зазначає також про те, що відповідача міг би сам запропонувати позивачу, з урахуванням належного йому ТОВ, провести ремонт пошкодженого автомобіля, сам закупити необхідні деталі для відновлення автомобіля Opel Movano, оскільки має великий автопарк вантажних автомобілів і, відповідно, сервіс по їх ремонту, що б сприяло уникненню спірних питань щодо вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу в подальшому. Щодо моральної шкоди, то пояснила, що це душевні страждання, яких фізична особа зазначала у зв'язку з пошкодженням її майна, оскільки позивач розуміла, що автомобіль пошкоджений і не може виконувати своїх функцій, а тому не вимагала з ОСОБА_1 орендної плати за весь час, поки автомобіль не був відновлений.
16 січня 2025 року директор відповідача ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ», - Супрунюк С.С. подав заперечення, з яких вбачається, що відповідач ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ» не погоджується із аргументами позивача, наведеними ним у відповіді на відзив, з підстав викладених у запереченні, а саме: позивач посилається на висновок про вартість матеріального збитку, виконаний оцінювачем ОСОБА_6 , згідно якого вартість матеріального збитку становить 602571,80 грн. Разом з тим, при поданні позову позивач обґрунтовував позовні вимоги, посилаючись на наряд-замовлення № 11303 від 11.03.2024 р. та видаткову накладну №16438 від 11.03.2024 р., надані ФОП ОСОБА_4 , в яких вказана фактична вартість ремонтних робіт, виконаних підрядником. І саме ці документи підтверджують, що експертний висновок ОСОБА_6 був необґрунтованим, оскільки вартість ремонту істотно відрізняється від цього висновку, навіть якщо зважати на розмір податку на додану вартість. Хоча і експертний висновок ОСОБА_6 і первинні документи ФОП ОСОБА_4 надають розрахунки без врахування ПДВ. Разом з тим, зазначають, що первинні документи, надані ФОП ОСОБА_4 визначають вартість нових деталей без врахування коефіцієнта фізичного зносу, який є обов'язковим для визначення вартості матеріального збитку. Саме тому, відповідач вважає обґрунтованим застосування такого коефіцієнту, визначеного експертним висновком, до вартості запчастин (а.с. 112).
Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_2 , 3-я особа на стороні позивача - ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди до судового розгляду по суті на 25.03.2025 року (а.с. 137).
В судовому засідання представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі: стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 284700,00 гривень, моральну шкоду в сумі 30 000 гривень, суму понесених судових витрат розмірі 4239,20 гривень, витрати на надання правничої допомоги в розмірі 20000,00 грн.
Представник відповідача частково визнав позовні вимоги, а саме на суму: вартості запчастин 174699,00 грн. (вартість запчастин, використаних під час ремонту, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, що становить: 296100,00*0,59 =174699,00 грн.), вартості ремонтно-відновлювальних робіт на суму 28985,00 грн., відповідно до висновку про вартість матеріального збитку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 від 10.12.2023 року, а, отже в загальному розмірі 203684,00 грн. З урахуванням страхової виплати на суму 160000,00 грн., різниця між 203684,00 та 160000,00 становить 43684,00 грн., яку відповідач погоджується відшкодувати позивачу в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Наполягав на тому, що при підрахунку вартості запчастин повинен бути застосований коефіцієнт зносу транспортного засобу.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн., позовні вимоги не визнають, оскільки, на думку відповідача, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження спричинених та понесених позивачем моральних страждань. Так, посилання сторони позивача на те, що до відновлення транспортного засобу позивача, вона не вимагала від орендаря - ОСОБА_1 сплати орендної плати, не може слугувати підтвердженням моральних страждань, оскільки договором оренди транспортного засобу марки Opel Movano не передбачено такого пункту щодо можливості звільнення орендаря від сплати орендної плати. Позивач є літньою жінкою та надала транспортний засіб Opel Movano в оренду ОСОБА_1 , на якого і було покладено всі обов'язки та витрати по відновленню пошкодженого транспортного засобу. Отже, в даному випадку, позивач та члени її родини не понесли жодних моральних страждань внаслідок ДТП, яка сталася 04.12.2023 року. Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, визнав ці витрати в розмірі 10000,00 грн.
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , пояснив, що він на підставі договору оренди транспортного засобу марки Opel Movano користується даним автомобілем для вантажних перевезень. Після ДТП, яка сталася 04.12.2023 року з вини водія ОСОБА_3 , який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «ВОЛИНЬ -ЗЕРНО-ПРОДУКТ», йому довелося займатися відновленням та ремонтом орендованого транспортного засобу, розмір якого склав 444700,00 грн. Враховуючи, що страховою компанією було виплачено позивачеві страхові виплати в розмірі 160000,00 грн., відповідно до розміру ліміту за страховим полісом, то різниця невідшкодованої суми матеріального збитку, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 284700,00 грн. Звертав увагу суду на той факт, що відповідно до висновку про вартість матеріального збитку, який виконав оцінювач ОСОБА_6 , вартість такого збитку становить 602 571,80 грн., стороною позивача було виконано відновлювальні роботи на суму 444700,00 грн., що є значно меншим, ніж визначена оцінювачем сума, з якою, зокрема, погодилась страхова компанія при оцінці та виплаті страхового відшкодування. Отже, вважав цілком логічним та справедливим стягненню з відповідача суми матеріальної шкоди в розмірі різниці між нарахованою та виплаченою страховою компанію, що становить 284700,00 грн. Окрім цього, підтримав вимоги щодо стягнення з відповідача моральної школи в розмірі 30000,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв та клопотань до суду не надав.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи здійснювати у відсутність даного учасника справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ», третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, Гурського О.П., пояснення судового експерта Семенюка В.М., перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, приходить до наступних висновків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3,4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 30.06.2022 року, транспортний засіб марки Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_2 .
Як вбачається з договору № 28/07/22 від 28.07.2022 року оренди транспортного засобу, Орендодавець: ОСОБА_2 передала в строкове платне користування Орендарю: ФОП ОСОБА_1 автомобіль марки Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 для використання його орендарем для вантажних перевезень (а.с. 10-12).
04.12.2023 року о 20:10 на 456 км+250 м а/д М07 сполученням «Київ-Ковель-Ягодин» ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом DAF FТР ХF 105, н.з. НОМЕР_1 , з причіпом самоскидом КЕМРF НКD24, в порушення п. 2.3А ПДР, не забезпечив технічно-справний стан транспортного засобу, внаслідок чого під час руху відірвалось заднє ліве колесо вищевказаного транспортного засобу та пошкодило транспортний засіб Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, що призвело до матеріальних збитків.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. (а.с. 21).
На момент скоєння ДТП відповідальність ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ», як власника автомобіля DAF FТР ХF 105, н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПРАТ СК «Універсальна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-213502984. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн., франшиза - нуль грн. (а.с. 20).
Згідно Висновку від 10 грудня 2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, виконаного у ФОП ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , складає 602517,80 грн. (а.с. 30-59).
ПРАТ СК «Універсальна» у межах ліміту відповідальності за полісом №ЕР-213502984, з урахуванням Висновку від 10 грудня 2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, виконаного у ФОП ОСОБА_6 , погоджено та виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 160000,00 грн. (а.с. 23-24).
Згідно з калькуляцією, складеною ФОП ОСОБА_4 , вартість ремонту автомобіля позивача склала:
- відповідно до видаткової накладної № 16438 від 11.03.2024 року вартість деталей, які підлягають заміні, становить - 296100,00 грн. (а.с. 25-26);
- відповідно до Наряд-Замовлення №11303 від 11.03.2024 року вартість робіт по заміні деталей становить - 148600,00 грн. без ПДВ, магазин автозапчастин не є платником ПДВ. (а.с. 27-29).
Як вбачається з Висновку експерта № -40-2024, складеного судовим експертом Семенюком Василем Миколайовичем по проведенню порівняльного аналізу вартості ремонтних робіт Opel Movano, VIN- НОМЕР_4 , виконаних ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 , викладених в Наряд-замовленні №11303 від 11.03.2024 року з офіційним джерелом «ліцензійним в Україні-програмним продуктом AUDATEX, вартість ремонтних робіт автомобіля Opel Movano, VIN- НОМЕР_4 , розрахованих в програмному продукті AUDATEX станом на 11.03.2024 року на підставі Наряд-замовлення №11303 від 11.03.20924 року (виконавець ФОП Воробець М.С.) може становити 23540,00 грн. (а.с. 81-82).
Під час судового розгляду справи, відповідно до положень ст. 239 ЦПК України, судом було заслухано судового експерта Семенюка Василя Миколайовича щодо роз'яснення його висновку експерта № -40-2024.
Так, експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав свій висновок експерта № -40-2024, додатково роз'яснив, що даний висновок готувався на підставі наданих в розпорядження експерта копії Наряду-замовлення № 11303 від 11.03.2024 року (виконавець ФОП ОСОБА_4 ), витягу з Висновку від 10 грудня 2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, виконаного ФОП ОСОБА_6 . Транспортний засіб Opel Movano, VIN- НОМЕР_4 в його розпорядження наданий не був, ним особисто не оглядався. Окрім цього, повідомив суду про те, що багато позицій, відображених в Наряд-замовленні, мають вираз в грошовому еквіваленті, а чи фактично така робота виконана - встановити неможливо без безпосереднього огляду та дослідження транспортного засобу. На його думку, перелік робіт по пошкоджених складників, викладених в протоколі та ремонтній калькуляції страхової компанії, можна приймати як найбільш об'єктивне висвітлення фактичного стану автомобіля на момент його дослідження працівником страхової компанії (а.с. 169-175).
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно зі абзацом 2 частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У розглядуваній справі позивачем надано копію Висновку від 10 грудня 2023 року про визначення вартості матеріального збитку, згідно з яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, який належить позивачу становить 1 264 118,15 грн., з яких 28 985,00 грн - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, 38393,22 грн - вартість необхідних для ремонту матеріалів, 1 196 739,93 грн - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту. Вартість відновлювального ремонту менше ринкової вартості автомобіля на момент пошкодження. При цьому визначаючи вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 602 517,80 грн. оцінювач застосував коефіцієнт 0, 59 фізичного зносу складових, що підлягають заміні (а.с. 30-45).
У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Вказаний висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20).
Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред'явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Позивачем надано до суду докази на підтвердження завданих їй збитків у вигляді витрат, які вона понесла на відновлювальний ремонт транспортного засобу Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 444700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №16438 від 11.03.2024 року та згідно Наряду-замовлення №11303 від 11.03.2024 року. Відповідачем вказаний розмір витрат не спростований.
Так, суд критично оцінює висновок експерта № -40-2024, складеного судовим експертом Семенюком Василем Миколайовичем по проведенню порівняльного аналізу вартості ремонтних робіт Opel Movano, VIN- НОМЕР_4 , виконаних ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 , викладених в Наряд-замовленні №11303 від 11.03.2024 року з офіційним джерелом «ліцензійним в Україні-програмним продуктом AUDATEX з огляду на те, що транспортний засіб марки Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 на огляд експерту не надавався, в зв'язку з чим деякі позиції даного висновку містять застереження експерта про неможливість визначення точної суми з огляду на відсутність можливості безпосереднього дослідження транспортного засобу/окремих запчастин, що і не заперечувалось самим судовим експертом при наданні ним пояснень в суді.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ» 284 700,00 грн., як різниці між сумою вартості відновлювального ремонту та страховою виплатою, здійсненою в межах ліміту відповідальності (із розрахунку 444700,00 - 160 000,00 грн).
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн., суд дійшов наступного висновку.
Так, у частині третій статті 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Право потерпілого на відшкодування моральної шкоди також презюмується положеннями ст.ст.1167, 1168 ЦК України.
При визначенні розміру такого відшкодування суд виходить з критеріїв, визначених ч.2 ст. 23 ЦК України, а також із загальних засад цивільного процесуального закону, який передбачає справедливе вирішення справи (ст.2 ЦПК), положень Основного Закону України, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3 Конституції України).
Так, позивачем в позовній заяві завлено до відшкодування з відповідача моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн., в обґрунтування якої зазначено про те, що автомобіль для позивача є джерелом для заробітку, оскільки належний позивачеві автомобіль використовувався для перевезення вантажів міжнародного сполучення. Зазначає, що розмір заподіяної позивачеві моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести позивачеві і його родині, та витрати, пов'язані з відновленням психічного стану позивача, відпочинком від усього, що сталося із позивачем та членами його родини.
Проте, суд звертає увагу на відсутність надання позивачем будь-яких доказів на підтвердження понесених саме нею та членами її родини страждань.
Так, судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи того, що транспортний засіб марки Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП, перебував в оренді у ФОП ОСОБА_1 . Даний транспортний засіб Гурський О.П. використовував в своїй підприємницькій діяльності для вантажних перевезень. Отже, саме для ОСОБА_1 даний транспортний засіб є джерелом для заробітку.
Окрім цього, всі питання та роботи щодо відновлення пошкодженого транспортного засобу марки Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснювались ОСОБА_1 , як замовником таких послуг.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, всі незручності, зміни звичайного укладу життя тощо, поніс саме ОСОБА_1 , який самостійних вимог при розгляді даної справи, зокрема щодо стягнення моральної шкоди, не пред'являв.
Щодо посилання позивача на те, що нею не вимагалось з ОСОБА_1 сплати грошових коштів в рахунок оренди за транспортний засіб марки Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_2 за той час, поки він не був відновлений, суд звертає увагу на те, що умовами договору оренди транспортного засобу № 28/07/22 від 28.07.2022 року не передбачено таких пільг щодо сплати орендної плати. Більше того, відповідно до п. 5.2. Договору визначено, що Орендодавець бере на себе такі обов'язки: передати Орендареві автомобіль у справному технічному стані. Передати Орендареві всю документацію на автомобіль. Здійснити капітальний ремонт автомобіля, окрім випадку потрапляння автомобіля у дорожньо - транспортну пригоду під час користування Орендарем (а.с. 10).
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами факт спричинення їй моральної шкоди, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша та друга статті 141 ЦПК України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 4239,20 грн. (а.с. 1,2).
Відповідно до розміру задоволених позовних вимог, зазначеного судом вище, співвідношення між судовими витратами, які слід покласти на відповідача, за подання позовної заяви: з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ» на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 3835,20 грн. (що становить 90,47 % від 284700,00 грн. (сума задоволених позовних вимог).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України), витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункт 2 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, представником позивача надано суду копію Договору про надання правничої допомоги від 13.06.2024 року; Акт виконання робіт/надання послуг від 13.10.2025 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №2/1306 від 13.06.2024 року. щодо оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги та здійснення представництва в загальному розмірі 20000,00 грн., яку оплатила ОСОБА_2 ..
Так, пропорційно задоволеним позовним вимогам, зазначеного судом вище, співвідношення між судовими витратами, які слід покласти на відповідача: за витрати на правову допомогу: з ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 094 (вісімнадцять тисяч дев'яносто чотири) гривні 00 копійок (20000х90,47%/100%=18094,00 грн.).
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 284700 (двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот) грн. 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 094 (вісімнадцять тисяч дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО -ПРОДУКТ» на користь ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 3835 (три тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 20 коп.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Волинь-зерно-продукт, адреса: Волинська обл., Луцький р-н, село Рованці, вул. Промислова, будинок 5А, ЄДРПОУ 31496816.
Третя особа на стороні позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова