Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 листопада 2025 року № 520/18246/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) від 28.04.2025 №204850012057, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 / з урахуванням архівних довідок про заробітну плату від 16.09.2021 №3700/99-10-04, від 16.09.2021 №3701/99-10-04, від 16.09.2021 №3702/99-10-04.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 / з урахуванням архівних довідок про заробітну плату від 16.09.2021 №3700/99-10-04, від 16.09.2021 №3701/99-10-04, від 16.09.2021 №3702/99-10-04, виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, починаючи з 29 вересня 2022 року.
-допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії з 29 вересня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 7) у межах суми стягнення за один місяць.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" частини 1 статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII), з 29.08.2022 року.
Позивач 26.07.2023 звернулася з заявою про перерахунок до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області.
Так, 31.07.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення №204850012057 про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Періоди трудової діяльності, відповідно до архівних довідок про заробітну плату від 16.09.2021 №3700/99-10-04, від 16.09.2021 №3701/99-10-04, від 16.09.2021 №3702/99-10-04 не зараховано.
Відмова обґрунтована тим, що заробітна плата та страховий стаж набутий на території РРФСР зараховується по 31.12.1991.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року позов задоволено частково, а саме вирішено:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Постановою Другого апеляційного суду по справі № 520/28392/23 від 21.04.2025 було залишено рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/28392/23 від 15.04.2024 без змін.
Відповідач виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 та повторно розглянув заяву про перерахунок пенсії позивачці. Рішенням №204850012057 від 28.04.2025 було повторно відмовлено у перерахунку пенсії позивачки.
ОСОБА_1 не згодна зі вказаним рішенням, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (надалі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Окрім цього, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
З дослідженої копії трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_4 , судом встановлено, що в ній наявні записи про роботу в оскаржувальний період, а отже немає необхідності підтвердження трудової діяльності іншими документами.
Слід зазначити, що відповідачем не заперечується формальна правильність та достовірність записів в трудовій книжці позивачки.
Щодо доводів відповідача про те, що заробітна плата та страховий стаж набутий на території РРФСР зараховується по 31.12.1991, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
В силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Записами у трудових книжках позивача є всі належні записи на підтвердження, що позивач у спірні періоди дійсно працював в російській федерації.
Як вже зазначалось вище, трудовою книжкою, копія якої додається, дійсність якої не ставиться під сумнів відповідачем, жодних недоліків в частині внесених записів відповідачем у спірному рішенні не зазначено, підтверджується факт роботи позивача на території російської федерації.
При цьому дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.
Законом України від 01.12.2022 № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", яким зупинено у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що набрала чинності для України 14 липня 1995 року, зокрема, стаття 13 якої допускала прийняття на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення документів, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою.
Втім згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі №820/5348/17, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому припинення російською федерацією з 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не стосуються періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії вказаної Угоди, тобто до 01.01.2023.
Не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, які працювали за межами України, у зв'язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Так, працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення. За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Варто зауважити, що відповідно до частини 1 статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.
Враховуючи вищезазначене та те, що законодавець пов'язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи, періоди трудової діяльності позивача в оскаржуваний період мають бути зараховані до його страхового стажу.
Щодо вимоги здійснити перерахунок пенсії виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії.
Згідно пунктів 1, 2 Указу Президента України від 07 листопада 1992 року №549/92 "Про реформу грошової системи України", починаючи з 23-ї години 12 листопада 1992 року припинено функціонування рубля в грошовому обігу на території України.
З моменту припинення функціонування рубля в грошовому обігу на території України та запровадження національної валюти, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Тобто, заробітна плата, вказана в російських рублях повинна бути переведена по курсу української гривні до російського рубля на момент призначення пенсії.
Щодо клопотання позивача допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд наголошує, що в спірних відносинах пенсія не присуджується, а перераховується. Отже підстави для застосування приписів ст. 371 КАС України відстутні.
Щодо зобов'язання подати звіт про виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Висновки аналогічного характеру викладені у додатковій постанові Верховного Суду по справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що у суду на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не буде виконане рішення суду по даній справі, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) від 28.04.2025 №204850012057, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 / з урахуванням архівних довідок про заробітну плату від 16.09.2021 №3700/99-10-04, від 16.09.2021 №3701/99-10-04, від 16.09.2021 №3702/99-10-04.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 / з урахуванням архівних довідок про заробітну плату від 16.09.2021 №3700/99-10-04, від 16.09.2021 №3701/99-10-04, від 16.09.2021 №3702/99-10-04, виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, починаючи з 29 вересня 2022 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Дер-м,п.3,пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев'ятьсот шістдесят вісім) грн.96 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.