Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 листопада 2025 р. Справа № 640/3327/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО" до Рівненської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -
До адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО", з позовом до Поліської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Поліської митниці Держмитслужби № UA204000/2020/000197/2 від 03 грудня 2020 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів Поліської митниці Держмитслужби № UА204000/2020/00289.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2020/000197/2 від 03 грудня 2020 року та картка відмови № UА204000/2020/00289, прийняті Поліською митницею, є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач під час їх прийняття не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, а також не виконав обов'язку доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 Митного кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження (без виклику сторін).
Представником відповідача надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що оскаржувані рішення є обґрунтованими і правомірними, оскільки позивачем не надано до митного органу документального спростування факту впливу пов'язаності сторін зовнішньоекономічної угоди на формування ціни товарів, а подані позивачем до митного оформлення документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 за №399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу до Харківського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями, справу розподілено судді Шевченко О.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21березня 2025 року прийнято до провадження судді Шевченко О.В. адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08вересня 2025 року замінено Поліську митницю Держмитслужби, на її правонаступника - Рівненську митницею, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 104, код ЄДРПОУ ВП 43958370).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 24 листопада 2020 року ТОВ "ТІС ЕКО" (як Покупець) уклало з компанією KRONBORG ALTA LP, що зареєстрована відповідно до законодавства Сполученого Королівства (як Продавцем), контракт купівлі-продажу № 1/2411-20 (а.с. 23-28), відповідно до умов якого Покупець купує, а компанія Продавець продає контейнер для когенераційної уставновки Jenbacher та елементи трубопроводів (пункти 1, 3 Контракту).
Відповідно до п. 6 Контракту, загальна ціна продажу становить 13 000 Євро на умовах EXW, Les Chabauds 13320 Бук-Бель-Ер, Франція згідно з Інкотермс 2020. Ціна включає в себе вартість товару, тари,маркування, пакування, отримання всієї товаросупровідної та дозвільної документації, передбаченої контрактом та необхідної для ввезення в Україну, завантаження товару в транспортний засіб.
Згідно з інформацією, наданою Продавцем, останній отримав пропозицію-інвойс № 19112020 від компанії R2В (м. Марсель, Франція) на поставку контейнера Jenbacher з елементами трубопроводів, вартістю 13 000 Євро і оплатив постачальнику (R2В (м. Марсель, Франція) вартість товару в розмірі 13000 Євро (платіжні доручення № 59171580 і 59091538) та готує його до відвантаження позивачу.
З метою митного оформлення товару - контейнера Jenbacher з елементами трубопроводів, декларантом позивача була подана до митного органу попередня електронна декларація № 1801/UА2040000/2020/921914, в якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною контракту (13000 Євро).
Декларантом разом з декларацією надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: комерційну пропозицію №19112020 (компанії R2В), інвойс № 1 від 24.11.2020, дані про транзакції (№ 59091538 від 17.11.2020, № 59171580 від 19.11.2020) продавця про оплату ним вартості товару постачальнику (R2В) в сумі 13 000 євро, контракт купівлі-продажу № 1/2411/20 від 24.11.2020, автотранспортну накладну (СМR) 001802, рахунок-фактуру перевізника № СUК00037 від 20.11/2020 щодо вартості послуг з доставки товару, довідку про вартість послуг з доставки товару № 1396/20 від 20.11.2020.
Отримавши документи, відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (пропуску) товару через прийняте ним рішення про визначення коду товару від 02.12.2020 за № КТ-ІІА 2040000-0073-200, підставою відмови зазначивши ч. 7 ст. 69 МК України, вимоги п. 14 розділу III Порядку робот відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщаються через митний кордон України.
В поданій декларації Код товару (графа 33 ВМД) декларантом було зазначено: 9406903800 в якості коду товару 1-1 контейнер Jenbacher (форма МД-2) і 73269098 в кості коду товару 1-2 комплект елементів трубопроводу (форма МД-3), але рішенням митного органу визначено новий код товару 1-2 «елементів трубопроводу» - « 73269098».
Надалі, на запит відповідача надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, керуючись частиною восьмою етапі 55 МК України, декларант разом з листом від 03.12.2020 за № 1313 надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару в розмірі 13 000 Євро.
Рішенням про коригування митної вартості товару № UA204000/2020/000197/2 від 03 грудня 2020 року Поліською митницею відмовлено ТОВ «ТІС ЕКО» у митному оформленні товару за основним методом (ціною договору) та збільшено митну вартість товару до 28 887,41 євро.
На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товару Київською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204000/2020/00289.
Числове значення митної вартості товару 1 у валюті контракту визначено на рівні 25715,716 євро (3,081 дол.США/кг*10000 кг *28,5583 грн/дол.США: 34,2157грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 879881,22грн.
Числове значення митної вартості товару 2 у валюті контракту визначено на рівні 3171,69 євро (3,80 дол.США/кг*1000кг *28,5583 грн/дол.США: 34,2157 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 108521,54грн.
Випуск товарів у вільний обіг здійснено за МД від 03.12.2020 за №UА204020/2020/035832, з врахуванням приписів частини 7 статі 55 МК України. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 101737,95 грн (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).
Скориставшись правом на оскарження рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, зазначених вище, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини другої статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно з частинами першою - третьою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як убачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості товарів в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі статей 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не надано жодних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України;
2) подані до митного оформлення документи, в тому числі і додатково надані на вимогу Держмитслужби, містять розбіжності і неточності: до митного оформлення надано контракт купівлі-продажу від 24.11.2020 за № 1/2411-20, згідно з яким продавцем товару є KRONBORG ALTA LP (Великобританія), Генеральним партнером якої є ОСОБА_1 , що уклав зазначену угоду. Відповідно до відомостей у відкритій мережі в інтернеті на сайті www.minist.qov.ua одним із кінцевих беніфеціарних власників покупця товару ТОВ «ТІС ЕКО» є ОСОБА_1 . Зазначене свідчить про пов'язаність сторін угоди, та ймовірний вплив на формування ціни товару в межах контракт купівлі-продажу від 24.11.2020 за № 1/2411-20;
3) до митного оформлення надано комерційний рахунок від 24.11.2020 за №1 та корегуючий рахунок від 24.11.2020 за №1/2, згідно з якими продавцем товару є компанія R2B (Франція), а покупцем товару є компанія KRONBORG ALTA LP (Великобританія), фактурна вартість партії товарів становить 13 000 Євро. Однак, згідно з поданим контрактом купівлі-продажу від 24.11.2020 за № 1/2411-20 продавцем товару є компанія KRONBORG ALTA LP (Великобританія), а покупцем - ТОВ «ТІС ЕКО», що не кореспондується із відомостями комерційних рахунків. Відповідно до п. 6 контракту купівлі-продажу від 24.11.2020 за № 1/2411-20 ціна за продукцію становить 13500 Євро, що не відповідає відомостям, заявленим декларантом до митного оформлення товару.
Надаючи оцінку наведеним підставам прийняття рішення № UA204000/2020/000197/2 від 03 грудня 2020 року, суд зазначає таке.
Щодо ненадання жодних додаткових документів, витребуваних митницею, то суд зауважує, що за наведеною відповідачем у відзиві на позов інформацією, на письмову вимогу митниці 03.12.2020 декларантом надіслано листа додаткові документи: рахунок-фактуру (посередницький), виписки з банку про оплату товару за рахунком-фактурою, договір транспортно- експедиційного обслуговування, комерційну пропозицію, витяг з оголошення про пропозицію продажу аналогічного товару, експортну декларацію країни відправлення, лист декларанта від 03.12.2020 за №1311, що містить прохання прийняти рішення без врахування термінів, визначених статтею 53 МК України.
В контексті наведеного суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.
Суд також звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 липня 2023 року у справі № 380/6441/22.
Також суд зауважує, що частинами 12 - 14 статті 58 МК України передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Згідно із частинами 16, 17, 18 статті 58 МК України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
За змістом положень частин 4, 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4.
Для цілей цієї Угоди одна особа вважатиметься такою, що контролює іншу, якщо перша юридично або практично може застосовувати обмеження до останньої або керувати нею (примітка до підпункту "e" пункту 4 статті 15 Угоди).
Зміст наведених правових норм свідчить про наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Суд зазначає, що згідно з поясненнями позивача, ОСОБА_1 дійсно є Генеральним партнером компанії KRONBORG ALTA LP (Великобританія), яка є продавцем товару за контрактом купівлі-продажу від 24.11.2020 за № 1/2411-20 та одним із кінцевих беніфеціарних власників покупця товару, - ТОВ «ТІС ЕКО» (Україна), але компанія KRONBORG ALTA LP (Великобританія) яка є продавцем товару за контракту купівлі-продажу від 24.11.2020 за № 1/2411-20, не була його виробником, оскільки придбала цей товар у компанії R2B (Франція), до якої ОСОБА_1 не мав і не має ніякого відношення, а відтак не мав можливості ані впливати на ціну, ані на формування ціни на товар компанією R2B (Франція).
Водночас, за матеріалами справи, декларантом у складі документів, які були подані відповідачу для митного оформлення товару, надавались документи про вартість товару для компанії KRONBORG ALTA LP (Великобританія), а саме рахунок-фактура/factoure №19112020 від 16.11.2020 та оплату компанією KRONBORG ALTA LP (Великобританія) вартості товару компанії R2B (Франція) саме в розмірі 13000 Євро (дані про транзакції № 59091538 від 17.11.2020 та № 59171580 від 19.11.2020) (а.с. 17-22), контракт купівлі-продажу № 1/2411/20 від 24.11.2020, в якому вартість продажу цього ж товару компанією KRONBORG ALTA LP (Великобританія) та її купівля ТОВ «ТІС ЕКО» (Україна) становить саме 13 000 Євро, автотранспортну накладну (CMR) 001802, рахунок-фактуру № GUK00037 від 20.11.2020 щодо вартості послуг з доставки товару, довідку про вартість послуг з доставки товару № 1396/20 від 20.11.2020, копію митної декларації країни відправлення.
Надані позивачем документи підтверджують, що в рамах контракту купівлі-продажу № 1/2411/20 від 24.11.2020 покупцем товару є позивач , - ТОВ «ТІС ЕКО», а продавцем товару, - компанія KRONBORG ALTA LP (Великобританія), а постачальником товару - компанія R2B (Франція), при цьому вартість товару, як при купівлі компанією KRONBORG ALTA LP (Великобританія), так і TОB «ТІС ЕКО», становила саме 13 000 Євро.
Неточності та/або розбіжності щодо визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення в сумі 13 000 Євро в ланцюгу його розмитнення: компанія R2B (Франція) як постачальник товару, компанія KRONBORG ALTA LP (Великобританія) як продавець і ТОВ «ТІС ЕКО» як покупець товару за контракту купівлі-продажу № 1/2411/20 від 24.11.2020, - відсутні.
Отже, надані позивачем до контролюючого органу та до суду договори поставки та первинні документи свідчать про придбання позивачем товару за ціною, не нижчою ціни, за якою придбаний KRONBORG ALTA LP (Великобританія) товар у подальшому було реалізовано позивачу.
Водночас відповідачем не надано доказів впливу чи контролю однієї сторони на бізнес-рішення іншої юридичної особи, або що та сама фізична або юридична особа здійснювала економічний контроль та впливала на бізнес-рішення кожної юридичної особи.
Враховуючи зазначені обставини, зокрема, що контролюючим органом не доведено придбання позивачем товару, за ціною нижчою, ніж ціна, за якою придбаний KRONBORG ALTA LP (Великобританія) товар у подальшому було реалізовано позивачу, матеріалами справи не підтверджено невідповідність митної вартості товару, визначеній у митній декларації декларантом, а митну вартість товару, визначену у митній декларації декларантом підтверджено належними документами, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем висновку про вплив пов'язаності сторін зовнішньоекономічної угоди на формування ціни імпортованого позивачем товару.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 809/1061/17.
Твердження відповідача про те, що відповідно до п. 6 контракту купівлі-продажу від 24.11.2020 за № 1/2411-20 ціна за продукцію становить 13 500 Євро, що не відповідає відомостям, заявленим декларантом до митного оформлення товару, не знайшло підтвердження під час розгляду справи.
Так, судом досліджено контракт купівлі-продажу від 24.11.2020 за № 1/2411-20 та встановлено, що за умовами п. 6 ціна за продукцію складає 13000 євро, загальна ціна продажу - 13 000 євро (а.с. 24).
Посилання митного органу у відзиві на позов на те, що до митного оформлення не надано договір транспортно-експедиційного обслуговування від 10.04.2019 за № 2374, відомості про який містяться в рахунку від 20.11.2020 за № GUK0000347, суд до уваги не бере, оскільки такі не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення № UA204000/2020/000197/2 від 03 грудня 2020 року.
У пункті 68 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Отже, позивачем було подано до митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз викладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.
Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Водночас суд відхиляє як безпідставні, посилання відповідача на наявність інформації про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки інформація про вантажну митну декларацію № UA100090/2020/556482 від 04.09.2020, № UA209230/2020/003047 від 15.09.2020,на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідний товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 26 червня 2025 року у справі № 520/13182/2020.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 02 березня 2021 року у справі № 809/857/17.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2020/000197/2 від 03 грудня 2020 року.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.
Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Київською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Об'єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 809/506/17).
Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО».
Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд (абзац 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-IX (в редакції Закону №3863-IX від 16.07.2024).
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО" (вул. Дмитрівська, 18/24, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 36259686) до Рівненської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 104, код ЄДРПОУ ВП 43958370) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Поліської митниці Держмитслужби № UA204000/2020/000197/2 від 03 грудня 2020 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів Поліської митниці Держмитслужби №UА204000/2020/00289.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43958370).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.