Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 року Справа № 520/29119/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ,) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344,) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.05.1990;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.05.1990, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зазначених періодів стажу, починаючи з 17.03.2025.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Зазначена позиція суду узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, а саме те, що позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.05.1990, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зазначених періодів стажу, починаючи з 17.03.2025, а до суду звернувся лише 03.11.2025 року, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В супереч вказаному разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч.6 ст. 161 КАС України.
Таким чином, суд зазначає, що з огляду на неподання позивачем до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та враховуючи положення ч.1 ст.123 КАС України, наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.
Згідно із положеннями ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст.123 КАС України).
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.05.1990.
При цьому, до позовної заяви, на підтвердження вказаних обставин не надано доказів, а саме: не надано копію заяви з якою позивач звертався до відповідача з вимогою здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів стажу, починаючи з 17.03.2025, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.05.1990, а також докази відмови відповідача в здійснення вказаного перерахунку.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено та докази на підтвердження позовних вимог, а саме: докази звернення позивача з заявою до відповідача з вимогою здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів стажу, починаючи з 17.03.2025, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.05.1990, а також докази відмови відповідача в здійснення вказаного перерахунку.
Керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.
Повідомити позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено;
- докази на підтвердження позовних вимог, а саме: докази звернення позивача з заявою до відповідача з вимогою здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів стажу, починаючи з 17.03.2025, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.05.1990, а також докази відмови відповідача в здійснення вказаного перерахунку.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рубан В.В.