31 серпня 2006 р.
№ 05-5-30/3218
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:
Першикова Є.В.,
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Костенко Т.Ф.,
розглянула
касаційну скаргу
комунального підприємства "Транспортсервіс" (далі Підприємство)
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від
30.05.06
у справі
№ 05-5-30/3218
господарського суду
міста Києва
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Київський підрозділ транспортного департаменту" (далі Товариство)
до
Підприємства,
треті особи:
суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1(далі СПД-ФО ОСОБА_1), суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2(далі СПД-ФО ОСОБА_2), суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3(далі СПД-ФО ОСОБА_4), Оболонська в місті Києві державна адміністрація (далі Адміністрація),
про
зобов'язання виконати вимоги угоди
В засіданні взяли участь представники
- позивача:
Хоруженко В.А. (за дов. № Д-19/12/05 від 19.12.05);
- відповідача:
Кліванська О.П. (за дов. б/н від 30.08.06);
- третіх осіб:
СПД-ФО ОСОБА_1: не з'явилися;
СПД-ФО ОСОБА_2: не з'явилися;
СПД-ФО ОСОБА_4: не з'явилися;
Адміністрації: не з'явилися.
Ухвалою від 17.07.06 колегії суддів Вищого господарського суду України у постійному складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Савенко Г.В., Ходаківська І.П., утвореному розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 09.04.04, касаційна скарга Підприємства була прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 31.08.06.
У зв'язку з перебуванням суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. у черговій відпустці, розпорядженням від 30.08.06 заступника голови Вищого господарського суду України для розгляду справи № 05-5-30/3218 господарського суду міста Києва, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 31.08.06 колегією суддів у постійному складі: головуючий -Першиков Є.В., судді
Савенко Г.В., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий -Першиков Є.В., судді Жаботина Г.В., Костенко Т.Ф.
Про вказані обставини представників сторін повідомлено у судовому засіданні 31.08.06. Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 31.08.06 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Ухвалою від 13.03.06 господарського суду міста Києва (суддя
Ващенко Т.М.) зустрічну позовну заяву було повернуто Товариству без розгляду на дооформлення.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що при поданні позовної заяви Товариством порушено правила об'єднання вимог, та всупереч вимог ст. 60 Господарського процесуального кодексу України його зустрічний позов не взаємопов'язаним з первісним, оскільки виникає з різних підстав і тягне за собою різні правові наслідки.
Постановою від 30.05.06 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Брайка А.І., суддів -Бившевої Л.І., Розваляєвої Т.С.) апеляційну скаргу Товариства задоволено.
Ухвалу від 13.03.06 господарського суду міста Києва скасовано, а справу передано на розгляд господарському суду міста Києва.
При винесенні постанови апеляційний суд прийшов до висновку, що місцевий господарський суд при прийнятті спірної ухвали не визначив правову природу спірних відносин, а тому безпідставно дійшов висновку про повернення позовної зави без розгляду.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 30.05.06 Київського апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу від 13.03.06 господарського суду міста Києва залишити в силі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.
Так, скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції суперечить положенням ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на його думку, позов про визнання угоди недійсною не може бути пов'язаним з позовом про спонукання до належного виконання вимог такої угоди, так як такі позовні вимоги є взаємовиключними, а тому мають розглядатися в різних позовних провадженнях.
Крім того, скаржник вважає, що, прийнявши апеляційну скаргу Товариства до провадження та задовольнивши її, апеляційний суд порушив приписи ст.ст. 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, оскільки оскарження ухвали про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.
На день розгляду справи по суті письмовий відзив на касаційну скаргу від Товариства не надійшов, у судовому засіданні представник Товариства щодо доводів Підприємства заперечував, вважаючи їх безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі наявних матеріалів справи та представлених сторонами доказів апеляційний господарський суд встановив, що в провадженні місцевого господарського суду знаходиться справа № 30/273 за позовом Підприємства до Товариства про визнання недійсною угоди НОМЕР_1 від 04.11.04, в межах якої 09.03.06 Товариство звернулось із зустрічним позовом до Підприємства, треті особи: СПД-ФО ОСОБА_1, СПД-ФО ОСОБА_2, СПД-ФО ОСОБА_4, Адміністрація, про зобов'язання виконати вимоги угоди НОМЕР_1 від 04.11.04.
Також, при розгляді справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що у зустрічній позовній заяві Товариство просить суд зобов'язати Підприємство: забезпечити право експлуатації об'єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів та належним чином виконати умови п. 2.1.1. угоди від 04.11.04 НОМЕР_1 щодо організації об'єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
З юридичного аналізу наведеної правової норми вбачається, що подання зустрічного позову має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів, та дифірінціюється за наступними імперативними критеріями: право подання зустрічного возову має лише відповідач за первісним позовом та лише до первісного позивача; подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції за первісним позовом; зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або спростування його та розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Отже, зустрічний позов, подання якого провадиться за загальними правилами подання позовів, характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Водночас, слід враховувати, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема: у підставах цих позовів або поданих доказах; у тому, що їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; у тому, що задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, при цьому подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом про визнання недійсною угоди НОМЕР_1 від 04.11.04 та позовні вимоги за зустрічним позовом про зобов'язання виконання вказаної угоди, є пов'язаними між собою єдиною підставою виникнення -спірною угодою НОМЕР_1 від 04.11.04, а тому їх сумісний розгляд сприятиме з'ясуванню дійсних прав і взаємовідносин сторін, а отже й об'єктивному вирішенню спору по суті.
Щодо посилань скаржника на те, що ухвала місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду не підлягає оскарженню, є помилковими, та не можуть бути взяті до уваги, оскільки за змістом ч. 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову, а отже й його розгляд, провадиться за загальними правилами подання та розгляду позовів, а відповідно до ч. 2 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовою інстанцією не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу комунального підприємства "Транспортсервіс" залишити без задоволення.
Постанову від 30.05.06 Київського апеляційного господарського суду по справі № 05-5-30/3218 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий
Є.Першиков
судді:
Г.Жаботина
Т.Костенко