Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання поновлення пропущеного строку
пред'явлення виконавчого листа до виконання
10 листопада 2025 р. справа № 520/8384/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., за участю секретаря судового засідання - Карапетян М.О., представника позивача - не прибув, представника відповідача - Шахіда М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 від 03.10.2025р. про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі №520/8384/2020 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, Університет) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності з приводу невиплати індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016р.-23.02.2018р.; 2) визнання протиправною бездіяльності з приводу невиплати компенсації втрати частини доходу за невиплаченою індексацією грошового забезпечення у період 01.01.2016р.-23.02.2018р.; 3) зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016р.-23.02.2018р.; 4) зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплаченою індексацією грошового забезпечення у період 01.01.2016р.-23.02.2018р.
Позов було підписано представником заявника за довіреністю - адвокатом А.О. Острицьким.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 р. у справі №520/8384/2020 позов було задоволено частково, Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (ідентифікаційний код - 24980799; місцезнаходження - 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79) з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 р. - 23.02.2018 р. Зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба (ідентифікаційний код - 24980799; місцезнаходження - 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 р. - 23.02.2018 р. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 р. у справі №520/8384/2020 було отримано особисто представником позивача - Острицьким А.О. 15.08.2020р.
Судове рішення набрало законної сили - 15.09.2020 р.
Заява представника стягувача про видачу виконавчого листа надійшла до суду - 01.09.2025р.
Згідно з ч.ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" видані на виконання судових рішень виконавчі документи можуть бути пред'явлені невладним суб'єктом до примусового виконання протягом трьох років, а владним суб'єктом протягом 3 місяців - з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення (а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття).
Таким чином, відповідно до приписів спеціальної норми права строк пред'явлення виконавчого листа за рішенням адміністративного суду у спірних правовідносинах складав 3 роки, тобто до 16.09.2023р.
15.09.2025р. судом за заявою стягувача було виготовлено і 17.09.2025р. видано представнику позивача виконавчий лист по даній справі зі строком пред'явлення до виконання до 16.09.2023 р.
Представник заявника 03.10.2025р. подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив суд: 1) визнати поважними причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі №520/8384/2020; 2) поновити ОСОБА_1 строк пред'явлення виконавчого листа в адміністративній справі №520/8384/2020 до примусового виконання.
Аргументуючи подану заяву зазначив, що в Україні з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указів Президента №64/2022 та №65/2022, діють правовий режим воєнного стану та загальна мобілізація, які неодноразово продовжувалися. Позивач з 02 березня 2022 року і по теперішній час проходить військову службу у Центральному науково-дослідному інституті озброєння та військової техніки Збройних Сил України, що підтверджується довідкою №241 від 23.09.2025 року. Отже, позивач залучений до виконання завдань із захисту держави в умовах воєнного стану, що є об'єктивно непереборними обставинами, які не залежать від його волі, а тому пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання слід визнати поважним і поновити.
Ухвалою суду від 07.10.2025р. було прийнято до провадження заяву позивача від 03.10.2025р. про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та призначення судового засідання на 16.10.2025р. о 10:15 год.
Відповідачем 08.10.2025 до суду подано заперечення на заяву позивача від 03.10.2025, у яких зазначено, що згідно з даними підсистеми “Електронний суд» ЄСІКС, адміністративний позов в інтересах ОСОБА_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення був поданий 01.07.2020 представником - адвокатом Острицьким А.О. на підставі нотаріальної довіреності від 25.05.2020, дійсної до 25.05.2023, якою останнього (або Дядейка О.О.) уповноважено представляти інтереси довірителя у судах, подавати та підписувати заяви, отримувати і пред'являти виконавчі документи до виконання. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №520/8384/2020 зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період 01.01.2016 - 23.02.2018; рішення набрало законної сили 15.09.2020. Відтак, до спливу строку дії довіреності (25.05.2023) ОСОБА_1 або його представники мали можливість отримати та подати виконавчий лист до виконання до 16.09.2023. Тому факт перебування позивача з 02.03.2022 на військовій службі не може вважатися поважною причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Протокольною ухвалою від 16.10.2025р. було витребувано у відповідача докази стосовно умов проходження військової служби заявника та розгляд заяви було відкладено на 10.11.2025р. о 12:00 год.
На виконання протокольної ухвати суду від 16.10.2025р. відповідачем 25.10.2025р. до суду було подано запит відповідача від 17.10.2025р. №176/8598/ПС до начальника Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ стосовно надання інформації про те, чи залучався полковник ОСОБА_1 до виконання завдань у зоні бойових дій в період проходження ним військової служби у Центральному науково-дослідному інституті озброєння та військової техніки ЗСУ із зазначенням періодів такого залучення та відповідь Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ від 24.10.2025р. №220/59/2772.
Вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що правовідносини з приводу поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання унормовані положеннями ст.376 КАС України.
Так, частиною 1 ст. 376 КАС України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тож, процесуальний закон не містить ані визначення поважних причин пропуску процесуального строку, ані вичерпного переліку поважних причин пропуску процесуального строку.
Відтак, суд вважає, що під поважними причинами слід розуміти фактори об"єктивної дійсності, котрі непереборно та нездоланно перешкоджають фізичному вчиненню учасником суспільних відносин відповідної процесуальної дії в умовах, котрі виключають необізнаність із станом власних прав (інтересів) чи обов"язків.
Надаючи оцінку обставинам, вказаним представником позивача у заяві про визнання поважними припини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд зазначає, що проходження громадянином військової служби в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України дійсно здатне призвести до фізичної неможливості вчинення процесуальної дії з отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання, але виключно у разі наявності об"єктивно нездоланних та непереборних чинників, котрі заважають цьому.
Однак, сама ж по собі обставина проходження громадянином військової служби (у тому числі і під час дії правого режиму воєнного стану) не є поважною причиною поновлення пропущеного строку звернення до суду безвідносно до конкретної життєвої ситуації особи.
Виконання громадянином України військового обов'язку із захисту Батьківщини згідно з ст.ст.17, 65 Конституції України безумовно заслуговує на повагу та є підставою для поновлення пропущеного строку у разі, коли умови проходження військової служби знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв"язку із фізичною здатністю особи вчинити процесуальну дію у вигляді отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання (як-то: особиста та безпосередня участь у бойових діях, стан здоров"я після травми чи поранення, постійна дислокація військової частини поза межами населених пунктів тощо).
Згідно з правовим висновком п.57 постанови Верховного Суду від 29.11.2024р. у справі №120/359/24 проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1) Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.; 2) Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.; 3) Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.; 4) Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.; 5) Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Тож зі змісту наведеного висновку Верховного Суду слідує, що поважною причиною поновлення пропущеного строку звернення є не сама по собі обставина проходження військової служби, а саме конкретні умови проходження публічної служби, котрі об"єктивно та непереборно ускладнюють звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Приписами ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Доказів існування у спірних правовідносинах протягом періоду часу 15.09.2020р.-16.09.2023р. таких умов проходження військової служби, які б непереборно та нездоланно виключали можливість звернення до суду (як то довідка про особисту та безпосередню участь у бойових діях тощо) позивач разом із заявою від 03.10.2025р. до суду не подав.
Натомість, постанова Верховного Суду від 25.03.2025р. у справі № 440/10271/24 містить наступні висновки: "24. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на введення в Україні воєнного стану, а також на те, що він є військовослужбовцем, не може бути беззаперечною підставою для визнання строку пропущеним з поважних причин. 25. Суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до суду із позовом у зв'язку з проходженням військової служби та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні, тощо).....За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.".
Разом із тим, варто зазначити, що воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, тобто майже через два роки після набрання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 законної сили (15.09.2020).
Упродовж цього періоду (з вересня 2020 року до лютого 2022 року) заявник не вчиняв жодних дій щодо отримання виконавчого листа для його пред'явлення до виконання, що свідчить про відсутність об'єктивних перешкод у реалізації такого права.
На виконання протокольної ухвали суду від 16.10.2025р. про витребування доказів відповідачем 25.10.2025р. до суду було подано відповідь Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ від 24.10.2025р. №220/59/2772, відповідно до якої полковник ОСОБА_1 до виконання завдань у зоні бойових дій в період проходження ним військової служби у Центральному науково-дослідному інституті озброєння та військової техніки Збройних Сил України з 02.03.2022 по 22.09.2025 не залучався. З 23.09.2025 полковника ОСОБА_1 відряджено до основного командного пункту угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з метою ротації оперативного складу на пунктах управління угруповання військ (сил).
Відтак, суд не знаходить підстав для висновку про те, що умови проходження військової служби у даному конкретному випадку непереборно та нездоланно заважали заявникові особисто вчинити процесуальну дію з приводу отримання у суді виконавчого листа.
Крім того, доводи відповідача стосовно наявності у позивача представника, який міг реалізувати його право на виконання судового рішення також заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що протягом строку дії довіреності від 25.05.2020 позивач мав належним чином уповноваженого представника - адвоката Острицького Андрія Олеговича (або Дядейка О.О.), який мав усі необхідні повноваження для представництва інтересів позивача у судах та інших державних органах, у тому числі - у справах, пов'язаних із виконанням судових рішень.
Зокрема, зазначеною довіреністю представникові було надано право подавати та підписувати від імені довірителя заяви, отримувати виконавчі документи, пред'являти їх до виконання, звертатися до органів Державної виконавчої служби України або до суду із відповідними клопотаннями, а також користуватися всіма правами, наданими сторін виконавчого провадження.
Таким чином, навіть за умови перебування позивача на військовій службі, у нього існувала реальна та юридично забезпечена можливість здійснення необхідних дій для отримання виконавчого листа і пред'явлення його до виконання через свого представника.
Таким чином, саме доводи відповідача щодо наявності у позивача представника, який міг реалізувати його право на виконання судового рішення, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до ст.ст.72 - 77, 90, 211 КАС України, суд дійшов висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання позивачем було пропущено, а наведені стороною позивача обставини згідно з ч.1 ст.77 КАС України не підтверджують наявності об'єктивних перешкод для своєчасного звернення, у зв'язку з чим поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання слід визнати недоведеною.
Судом за власною ініціативою на виконання приписів ч.4 ст.9 КАС України не відшукано джерел здобуття інших доказів стосовно поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у межах спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 118-121, 241-243, 248, 295, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1.Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання від 03.10.2025р. - залишити без задоволення.
2.Роз'яснити, що судове рішення у повному обсязі складено (виготовлено) - 10.11.2025р. судове рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко