Справа № 500/4482/25
10 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-BP;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2025 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021, відповідно до ст.54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-BP у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу призначена та виплачується Головним Управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області пенсія. Враховуючи прийняття Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) відповідач повинен здійснювати з розрахунку шести мінімальних розмірів пенсії за віком. Однак за результатами розгляду звернення, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку основного розміру пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону № 796-ХІІ в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на відсутність підстав для проведення обчислення пенсії позивачу у розмірі шести мінімальних пенсій за віком. Позивачу виплачується пенсія за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, а не пенсія по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону №796-ХІІ. Положення ч.3 ст.54 Закону №796-XII (у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР (далі - Закон №230/96-ВР)) не підлягають застосуванню при визначенні розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки Верховною Радою України виконано Рішення №1-р(ІІ)/2021 у визначений у ньому термін та приведено нормативне регулювання вказаних правовідносин у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, суд розглядає справу за межами строків, передбачених ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорія 1), є особою з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з насідками Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до розрахунку пенсії станом на 26.02.2025 ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також позивачу виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 у розмірі 170,82 грн.
У зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком згідно положень ст.54 Закону №796-ХІІ.
За результати розгляду звернення, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 26.05.2025 №3651-3609/Л-02/8-1900/25 повідомлено позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Зазначено, що ОСОБА_1 виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, згідно з ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з наступного.
Приписами ч.3 ст.54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), було передбачено таке:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
28.12.2014 Верховна Рада України прийняла Закон № 76-VIII, яким текст ст.54 Закону № 796-ХІІ був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
Змінивши пп.13 п.4 розділу I Закону № 76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР.
Згодом, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 зі змінами (далі - Порядок № 1210).
Згідно з п.11 Порядку № 1210 мінімальний розмір пенсії становить:
1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тобто раніше визначений ст.54 Закону № 796-ХІІ розмір пенсій було знижено.
Рішенням від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч.3 ст.54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України вирішив, що ч.3 ст.54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За Рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене ст.54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021).
Тобто, за результатами виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та вказаному Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.
29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 прийнято Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-IX (далі - Закон № 1584-ІХ), який набрав чинності 01.07.2021, відповідно до якого
ч.3 ст.54 Закону № 796-ХІІ викладено в такій редакції:
"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень ";
ст.54 Закону № 796-ХІІ доповнено ч.4 і 5 такого змісту:
"Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України ".
Як вже було зазначено вище, у п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене ст.54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленого ст.54 Закону № 796 у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР.
Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог ст.3, 16, 50 Конституції України парламент у ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР зазначив, що: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
Ключовим для правильного вирішення цієї справи і з'ясування питання про застосування норми закону є визначення, чи виконане Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, і застосування редакції Закону, що відповідає цьому Рішенню.
Враховуючи наведені вище висновки, суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати норми Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР.
Аналогічні правові висновки сформовано Верховним Судом в релевантній щодо цієї справи судовій практиці, зокрема у постановах від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 15.05.2024 у справі №400/12171/21, від 03.07.2024 у справі №460/13832/23, від 11.09.2024 у справі №240/590/24, від 11.09.2024 у справі №240/739/24, від 12.09.2024 у справі №240/1024/24.
Суд також зауважує, що Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 не знайшов підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23, від 12.05.2024 у справі № 400/12117/21, від 10.09.2024 у справі № 240/34675/23, від 11.09.2024 у справах № 240/590/24, № 240/739/24, від 12.09.2024 у справі № 240/1024/24, від 02.10.2024 у справах від №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23 і вказав, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. Прийняттям Закону №1584-IX не досягаються всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У цій справі позивач, подаючи позовну заяву про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(11)/2021, відповідно до ст.54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з насідками Чорнобильської катастрофи.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом з'ясовано, що позивачу також виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, але не пенсія по інвалідності, внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону №796-ХІІ, як помилково вказує останній.
При цьому, згідно з ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії відповідно до ст.54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, оскільки ОСОБА_1 призначений та виплачується інший вид пенсії та за іншим законом, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом відсутності порушеного права позивача та безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мандзій О.П.