Справа № 500/4302/25
10 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Дячук Сніжанна Ігорівна, звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - відповідач), у якому просив ухвалити рішення яким:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області здійснити з 29.01.2020 по 19.05.2023 перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , в тому числі, посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за кваліфікацію, за таємність, премії у відповідних відсотках від посадового окладу, які були установлені позивачу у вказаний період, а також матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом станом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній станом на 01.01.2018) та з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 826/6453/18 від 29.01.2020, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу під час проходження ним служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошове забезпечення виплачувалось, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Позивач вважає, що такі дії відповідачів суперечать нормам чинного законодавства, оскільки через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у позивача виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704. Зі збільшеного посадового окладу має нараховуватися та виплачуватися усі інші види грошового забезпечення та виплати, у тому числі матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога для оздоровлення, що й слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Головне управління з надзвичайних ситуацій України у Тернопільській області у встановлений судом строк подало відзив на позовну заяву, у якому представник позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Вказав, що відмова у здійсненні перерахунку розміру грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 є правомірною з огляду на наступне. Згідно з витягом з наказу Управління ДСНС України від 20.03.2018 № 86 позивачу встановлено новий посадовий оклад у розмірі 6340 гривень, та оклад за спеціальним званням у розмірі 1410 гривень (підполковник служби цивільного захисту) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" та наказу МВС України від 06.03.2018 № 179 "Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій". Так відповідно до схеми, тарифний розряд начальника відділу. Таким чином, враховуючи наявний тарифний коефіцієнт та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 гривні. Головним управлінням було встановлено посадовий оклад позивачу (3,60*1762=6343,2). Такі складові грошового забезпечення позивача діяли у період з 29.01,2020 по 11.09.2020. Відповідно до Витягу з наказу ДСНС України від 11.09.2020 № 364 "Про присвоєння спеціальних звань" ОСОБА_1 було присвоєно чергове спеціальне звання "полковник служби цивільного захисту". Таким чином відповідно до додатку 14 до постанови № 704 згідно спеціального звання: "полковник служби цивільного захисту" із застосуванням тарифного коефіцієнту "0,86" для розрахунку розміру окладу за спеціальне звання шляхом множення на 1762 гривні. Отже з 11.09.2020 по 20.05.2021 у позивача діяли наступні складові грошового забезпечення посадовий оклад у розмірі 6340 гривень (начальник Зборівського районного відділу), та оклад за спеціальним званням у розмірі 1480 гривень (полковник служби цивільного захисту). В подальшому відповідно до Витягу з наказу ДСНС України від 20.05.2021 № 174 "Про кадрові питання" ОСОБА_1 в порядку здійснення організаційно-штатних заходів було призначено на посаду начальника караулу 1 ДПРЗ Головного управління ДС1ІС України у Тернопільській області та відповідно до витягу з наказу Головного управління від 24.05.2021 № 57 встановлено посадовий оклад у розмірі 5500 гривень. Оклад за спеціальне звання полковник служби цивільного захисту не був зміненим у зв'язку з відсутністю нового спеціального звання. Таким чином, враховуючи наявний тарифний коефіцієнт та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 гривні, Головним управлінням було встановлено посадовий оклад позивача (3,12*1762 =5791,44), оклад за спеціальним званням 1480 гривень (арк. справи 43 - 57).
Поряд з цим, до відзиву додано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду із заявленими позовними вимогами в частині перерахунку грошового забезпечення та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 23.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору. У вказаний строк позивач виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду, подав до суду документ про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 28.07.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 28.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 10.11.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Ухвалою суду від 10.11.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 спірний період з 29.01.2020 до 19.05.2023 проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, такі обставини визнаються відповідачами.
Відповідно до наказу № 347 від 28.04.2025 позивач звільнений зі служби та відповідно до наказу № 216-НК/64 від 29.04.2025 виключений із списків особового складу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (арк. справи 10).
30.04.2025 із позивачем проведено розрахунок при звільненні та видано грошовий атестат № 3 (арк. справи 9 зворот).
На адвокатський запит, представника позивача щодо інформації про розмір нарахованого та фактично виплаченого грошового забезпечення за 2020 - 2023 роки, відповідач листом від 22.05.2025 № 64 21-2563/64 14 повідомив, що з 01.02.2020 до 31.05.2021 обіймав посаду начальник Зборівського районного відділу Управління ДСНС України у Тернопільській області і йому був визначений посадовий оклад із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,60, окладу за спеціальним званням 0,8 (до вересня 2020 року) та 0,84 (починаючи із вересня 2020 року) та з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018. Розмір посадового окладу складав 6340,00 грн. Розмір інших складових грошового забезпечення обраховувався із посадового окладу у розмірі саме 6340,00 грн, окладу за спеціальне звання у розмірі 1410,00 грн (до вересня 2020 року) та 1480,00 грн (починаючи із вересня 2020 року). В період із 01.06.2021 по дату свого звільнення позивач обіймав посаду начальника 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Тернопільській області, йому був визначений посадовий оклад із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,12, окладу за спеціальним званням 0,84 та з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018. Розмір посадового окладу складав 5500,00 грн. Розмір інших складових грошового забезпечення обраховувався із посадового окладу у розмірі саме 5500,00 грн, окладу за спеціальне звання у розмірі 1480,00 грн (витяги з наказів арк. справи 11 - 31).
Позивач, вважаючи такі дії щодо застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн при розрахунку грошового забезпечення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд, враховує таке.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, в пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, з 29.01.2020 виникли правові підстави для перерахунку грошового забезпечення виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 04.01.2023 у справі № 640/17686/21, від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні.
Натомість статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня у розмірі 2102,00 грн, статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня у розмірі 2270,00 грн, статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня у розмірі 2481,00 грн, статтею 7 Закону України № 2710-IX від 03.11.2022 "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня у розмірі 2589,00 грн. Отже, щороку протягом спірного періоду прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшувався.
Різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та 2020, 2021, 2022 та 2023 роки впливає на визначення розміру посадового окладу та з 29.01.2020 (з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) наявні правові підстави для визначення позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022, 2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
20.07.2018 відповідно до пункту 3 Постанови № 704 наказом Міністерства внутрішніх справ України № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 623).
Відповідно до пунктів 1 - 3 розділу ХХІХ Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення. Підставами для виплати особам рядового і начальницького складу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є їх рапорт про надання зазначеної матеріальної допомоги та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати зазначеної матеріальної допомоги. Керівнику органу управління (підрозділу) матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається на підставі його рапорту та наказу вищого керівника. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.
За змістом пунктів 1 - 2 розділу ХХХ Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення. Підставами для виплати особам рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є їх рапорт із проханням надати зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення. Керівнику органу управління (підрозділу) допомога для оздоровлення надається на підставі його рапорту та наказу вищого керівника (начальника). Допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.
Із аналізу наведених нормативних приписів суд висновує, що виплата грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу. Відтак, перерахунок розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням зумовлює здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, у тому числі й одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, якщо позивачу провадилися нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у період з 29.01.2020 по 19.05.2023, то відповідач також має визначити їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 та Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача 1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу (у разі їх виплати у спірний період з 29.01.2020 по 31.03.2023) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік, станом на 01.01.2021 Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік, станом на 01.01.2022 Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік та станом на 01.01.2023 Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок премії у відповідних відсотках від посадового окладу, які були установлені позивачу у вказаний період, суд враховує таке.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону при проведенні перерахунку грошового забезпечення позивача, зокрема премії, із урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Відтак, вимоги позивача в цій частині є передчасними, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач, перераховуючи грошове забезпечення із урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, порушить права позивача та не проведе перерахунок премії у відповідних відсотках від посадового окладу, які були установлені позивачу у вказаний період. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині заявлені на майбутнє та не підлягають задоволенню.
З метою відновлення прав, порушення яких установлено за результатами розгляду спору, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 здійснити за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 перерахунок грошового забезпечення позивача, в тому числі, посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за кваліфікацію, за таємність, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу (у разі їх виплати у цей період), визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 та Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судові витрати
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позовної заяви до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією № 0128-1506-2635-1913 від 23.07.2025.
Оскільки суд позов задовольняє частково, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 484,48 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області здійснити з 29.01.2020 по 19.05.2023 перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , в тому числі, посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за кваліфікацію, за таємність, премії, а також матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом станом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній станом на 01.01.2018) та з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 826/6453/18 від 29.01.2020, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні, 48 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 6, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46011 код ЄДРПОУ: 38535547).
Головуючий суддя Юзьків М.І.