Справа № 500/4257/25
04 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Щепанюк Ю.Ю.
представника позивача Калінніков М.О.
представника відповідача Федорів Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 07.07.2025 №00089280901 є протиправним, оскільки відсутня подія правопорушення, а твердження про нібито реалізацію пального не підтверджується жодним належним та допустимим доказом. Зокрема: не складено жодного акту про відпуск пального; відсутні касовий або товарний чеки; відсутній запис у книгах обліку; не зафіксовано прийняття грошових коштів; не встановлено особу, якій начебто було реалізовано пальне; не з'ясовано, ким саме і за яких обставин здійснено реалізацію пального.
Посилання в акті про результати фактичної перевірки від 13.06.2025 на протокол про адміністративне правопорушення від 12.06.2025 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності без відповідної постанови суду, якою б встановлено вину особи, не може вважатися належним доказом.
Крім того, пояснення ОСОБА_1 також не є самостійною, достатньою чи виключною підставою для встановлення вини, оскільки для обґрунтування правопорушення необхідна сукупність належних та допустимих доказів, які у взаємозв'язку підтверджують факт вчинення порушення.
Отже, наявні фактичні обставини не підтверджують здійснення позивачем реалізації пального, у зв'язку з чим відсутня подія правопорушення.
Позивач вважає, що для правомірного притягнення до відповідальності за здійснення діяльності без ліцензії необхідно встановити не лише сам факт відсутності ліцензії, але й факт здійснення господарської діяльності, підтверджений належними доказами. Тому просив позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 22.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 01.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 27.08.2025 о 10:00 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами 18.08.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
За результатами фактичної перевірки до позивача застосовано штрафні санкці:
- ППР від 07 липня 2025 року № 00089280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 360 000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
- ППР від 07 липня 2025 року № 00089300901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1500 грн. за не проведення розрахункових документів через реєстратор розрахункових операцій та невидача фіскального документа.
Представник відповідача наголошує, що позивачем оскаржується лише ППР від 07 липня 2025 року № 00089280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 360 000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
Оскільки, спірне податкове повідомлення - рішення винесено за результатами перевірки розпочатої після 01.01.2021 застосовано форму, встановлену додатком 19 до Порядку.
Відповідно до додатку 19 у податковому повідомленні - рішенні зазначається: «найменування юридичної особи (відокремленого підрозділу) - платника податків або прізвище, ім'я по батькові (за наявності) - фізичної особи».
Оскільки, спірне податкове повідомлення - рішення винесено не на адресу юридичної особи, то відповідно до додатку 19 до Порядку у відповідному рядку зазначено прізвище, ім'я, по батькові платника податків.
Пункт 3 розділу ІІ Порядку містить застереження щодо того, що при складанні податкових повідомлень - рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.
Отже, як свідчить аналіз зазначених вище вимог, встановлених до інформації, яка заноситься до податкового повідомлення - рішення, вимоги про зазначення такого статусу платника податків, як «фізична особа - підприємець» відсутні.
Спірне податкове повідомлення - рішення за формою та змістом відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку.
На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 22.08.2025 доручено Тернопільському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання на 27 серпня 2025 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 27.08.2025 відкладено розгляд справи в режимі відеоконференції на 09.10.2025 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 27.08.2025 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.
Ухвалою суду від 09.10.2025 відкладено розгляд справи в режимі відеоконференції на 04.11.2025 о 10:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Проведеною фактичною перевіркою встановлено, що 12 червня 2025 року на АЗС, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 відбувся факт реалізації пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним:
- реалізація бензину А-95 у кількості 19,6 л. за ціною 51 грн./л. на загальну суму 1000 грн.;
- розрахункову операцію на всю суму 1000 грн. за реалізацію бензину не проведено через не проведено через зареєстрований, належним чином опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій;
- не видано особі розрахунковий документ на суму 1000 грн. за придбання бензину у кількості 19,6 л.
Результати перевірки ФОП ОСОБА_1 зафіксовані та оформлені Актом від 13.06.2025 року №7641/19-00-09-01/ НОМЕР_1 .
ФОП ОСОБА_1 відмовився від підпису та отримання наказу на проведення перевірки та направлень про що було складено АКТ відмови від 12.06.2025 року №276/19-00-09-01/ НОМЕР_1 .
За результатами фактичної перевірки до позивача застосовано штрафні санкці:
- ППР від 07 липня 2025 року № 00089280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 360 000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
- ППР від 07 липня 2025 року № 00089300901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1500 грн. за не проведення розрахункових документів через реєстратор розрахункових операцій та невидача фіскального документа.
Позивачем оскаржується лише ППР від 07 липня 2025 року № 00089280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 360 000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
Не погодившись із протиправним податковим повідомлення-рішенням Головного управління ДПС у Тернопільській області від 07.07.2025 №00089280901, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку, розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755- IV.
Підпунктами 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У відповідності до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
При цьому, у відповідності до положень пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Стаття 56 Податкового кодексу України регулює питання оскарження рішень контролюючих органів. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованим Міністерством юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (зі змінами) (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 розділу І цей Порядок визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків.
Пунктом другим розділу ІІ Порядку встановлено, що податкове повідомлення - рішення форми «С» складається контролюючим органом у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності за формою згідно з додатками 18, 19.
Оскільки, спірне податкове повідомлення - рішення винесено за результатами перевірки розпочатої після 01.01.2021 застосовано форму, встановлену додатком 19 до Порядку.
Відповідно до додатку 19 у податковому повідомленні - рішенні зазначається: «найменування юридичної особи (відокремленого підрозділу) - платника податків або прізвище, ім'я по батькові (за наявності) - фізичної особи».
Оскільки, спірне податкове повідомлення - рішення винесено не на адресу юридичної особи, то відповідно до додатку 19 до Порядку у відповідному рядку зазначено прізвище, ім'я, по батькові платника податків.
Пункт 3 розділу ІІ Порядку містить застереження щодо того, що при складанні податкових повідомлень - рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.
Вимоги до змісту податкового повідомлення - рішення встановлено підп.. 58.1.1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та п. 3 розділу ІІ Порядку:
Податкове повідомлення-рішення містить:
1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;
2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);
3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;
4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;
5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення - рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.
Отже, як свідчить аналіз зазначених вище вимог, встановлених до інформації, яка заноситься до податкового повідомлення - рішення, вимоги про зазначення такого статусу платника податків, як «фізична особа - підприємець» відсутні.
Спірне податкове повідомлення - рішення за формою та змістом відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку.
Крім того, статус фізичної особи - підприємця - це юридичний статус, який лише засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцем з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Право на здійснення підприємницької діяльності, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Законодавство України не передбачає виокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси належного цього громадянинові майна.
Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, категорія «фізична особа - підприємець» є характерною, зокрема, для цивільно - правових відносин та слугує для розмежування учасників саме цих відносин.
В той час як у податковому законодавстві для розмежування та класифікації використовуються поняття «платники податків», «суб'єкти господарювання».
Пунктом 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України визначено коло суб'єктів які є платниками акцизного податку. Аналіз сімнадцяти підпунктів пункту 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України дає можливість зробити висновок, що платниками є особи - суб'єкти господарювання за виконання інших умов встановлених цим пунктом.
Відповідно до ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Тобто, як для цілей пункту 212.1, та і для цілей ст. 73 Закону платники податків не діляться на фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб.
Крім того, найменування фізичної особи - підприємця складається з його прізвища, імені та по батькові, які зазначаються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як видно з матеріалів справи, постановою Чортківського районного суду Тернопільської області 23 липня 2025 року по справі № 608/1344/25 встановлено, що 12 червня 2025 року о 15 год. 20 хв. при проведенні фактичної перевірки АЗС за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: 12 червня 2025 о 15 год. 20 хв. при реалізації бензину А-95 на суму 1000,0 грн. (19,6 л) на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 не проведено розрахункову операцію через зареєстрований належним чином опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій та не видав особі, яка придбала товар (бензин А-95) в обов'язковому порядку, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, чим порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Калінніков М. О. вказав, що ОСОБА_1 свою вину визнає у вчиненні правопорушення, щиро розкаюється, просить його суворо не карати. Також, вказаною Постановою суду звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Отже, вказаною постановою спростовується твердження позивача про відсутність з його боку факту реалізації бензину, адже Чортківським районним судом Тернопільської області у справі № 608/1344/25 встановлено, що фізична особа- підприємець ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: 12 червня 2025 о 15 год. 20 хв. при реалізації бензину А-95 на суму 1000,0 грн. (19,6 л) на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 не проведено розрахункову операцію через зареєстрований належним чином опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій та не видав особі, яка придбала товар (бензин А-95) в обов'язковому порядку, розрахунковий документ. Вказане було визнано ОСОБА_1 .
Щодо посилань позивача про неможливість його притягнення до відповідальності за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, оскільки щодо нього вже складено протокол про адміністративне правопорушення, то вважаємо таку позицію позивача взагалі безпідставою. По перше, Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області 23 липня 2025 року по справі № 608/1344/25 ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності. По друге, протоколом про адміністративне правопорушення на який посилається позивач, встановлено адміністративне правопорушення - не проведення розрахункової операції через зареєстрований належним чином опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій та не видав особі, яка придбала товар (бензин А-95) в обов'язковому порядку, розрахунковий документ встановленої форми та змісту, а предметом розгляду даної адміністративної справи є ППР від 07 липня 2025 року № 00089280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 360 000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
Отже, докази і обґрунтування наведені позивачем у позовній заяві, не спростовують висновки акта перевірки та не підтверджують неправомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення щодо нарахування штрафної санкції за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв'язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).
Головуючий суддя Подлісна І.М.