10 листопада 2025 р. Справа № 480/4960/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ФПУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком у березні 2025 року ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2022 - 2024 роки,
2) зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2022 - 2024 роки, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 03 грудня 2024 року (з моменту виникнення права на пенсію за віком).
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно, при призначенні пенсії позивачу за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2025 році, не застосував показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2022 - 2024 роки, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, цією ухвалою у відповідача витребувано додаткові докази у справі.
У відзиві представник ГУ ПФУ в Сумській області просила відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що при переведенні позивача на пенсію за віком був застосований показник середньої заробітної плати з урахуванням положення абзацу 2 частини З статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого, при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії (за 2014-2016 рр.) (розрахунок додається).
Представник наголосив, що ГУ ПФУ в Сумській області беззаперечно дотримано вимоги чинного законодавства в частині визначення та застосування належного показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії, що виключає протиправність поведінки останнього в розрізі порушень прав позивача на пенсійне забезпечення.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення судового збору, вказав, що згідно ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Тому враховуючи заборону використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені пенсійним законодавством, та відсутність рахунків в органах Казначейства вважаємо правильним відшкодувати понесені судові витрати Позивача за рахунок Державного бюджету України.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та матеріалів справи, позивачу з 26.07.2016 призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) (а.с.23, 37,41).
У подальшому територіальним органом ПФУ позивачу з 06.03.2025 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). При цьому, розрахунком заробітку для обчислення пенсії за віком підтверджується, що при обчисленні пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати в цілому в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки (а.с.15, 21, 23, 42, 45).
Вважаючи, що при призначенні пенсії за віком відповідачем при визначенні середньомісячного заробітку протиправно було враховано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років, позивач звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії за віком з моменту призначення з урахуванням середньої заробітної плати за 2022, 2023, 2024 роки.
Втім, відповідач листом повідомив позивача про те, що підстави для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки відсутні (а.с.22-23).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Основного Закону).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно пунктів 2-1, 16 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Втім, позивачу з 26.07.2016 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV позивач звернувся вперше в 2025 році, а тому в цьому випадку мало місце саме призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058. Тому, за обставин цієї справи має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16-а, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 29.03.2023 року у справі №240/4170/19, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2025 році на підставі норм Закону №1058-IV відповідач мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2022, 2023, 2024 роки.
А тому відмова відповідача у проведенні обчислення пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки є протиправною.
Відтак, суд вважає необхідним позовні вимоги в цій частині задовольнити та визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області, яка полягає у незастосуванні під час призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2022, 2023, 2024 роки, та зобов'язати відповідача з 06.03.2025 здійснити призначення, перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням проведених виплат.
При цьому, позивач просить визнати дії відповідача щодо не застосування при обчисленні розміру пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2022-2024 року. Однак, суд зазначає, що незастосування під час призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 року є пасивною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача в цій частині.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити призначення пенсії з урахуванням виплачених сум, починаючи з 03 грудня 2024 року (з моменту виникнення права на пенсію за віком), оскільки саме при п р и з н а ч е н н і та о б ч и с л е н н і позивачу пенсії за віком у 2025 році на підставі норм Закону №1058-IV відповідач мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2022, 2023, 2024 роки, а не при виникненні права на такий вид пенсії як помилково вважає позивач. При цьому пенсія за віком позивачу була призначена саме з 06.03.2025 за зверненням позивача від 06.03.2025 (а.с.40), тобто яке надійшо більше ніж через 3 місяця після досягнення відповідного пенсійного віку. За таких обставин вказані вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції (а.с.6).
При цьому, посилання ГУ ПФУ в Сумській області у відзиві щодо стягнення судового збору на ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не приймається судом до уваги, оскільки вказана обставина не звільняє суд від вирішення в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат та стягнення саме з відповідача - суб'єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань витрати, у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає у незастосуванні під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2022, 2023 та 2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 06.03.2025 здійснити призначення, перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок бюджетний асигнувань на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подач позову до суду судовий збір в розмірі 1211грн. 20коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 10.11.2025.
Суддя І.Г. Шевченко