10 листопада 2025 року м. Рівне №460/6852/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2
доМіністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 29 січня 2024 року № 3/в - у частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - його доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому пунктом 2 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - її батька ОСОБА_3 , загиблого при виконанні військового обов'язку ІНФОРМАЦІЯ_3 , пов'язаної із захистом Батьківщини.
Позовні вимог обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , діючи в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої після смерті її батька - військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, звертається до суду для захисту порушених прав дитини, з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії. Дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була зачатою за життя батька ОСОБА_3 , а генетичний зв'язок підтверджений Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.10.2022 та Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 23.08.2023. Після загибелі військовослужбовця, Міністерством оборони України було прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги у порядку, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, але без урахування дитини, яка народилася після його смерті. Як наслідок, малолітню доньку військовослужбовця - ОСОБА_2 - було фактично позбавлено права на частку у гарантованій державою одноразовій допомозі, всупереч принципу найкращого забезпечення інтересів дитини закріпленого положеннями Сімейного кодексу України, ст. 3 Конвенції ООН про права дитини. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін. Також даною ухвалою залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, на обґрунтування якого зазначається, що на час ухвалення рішення Комісією МО України (26 січня 2024 року) у чинній редакції Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ненароджені діти не входили до кола осіб, які мали право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця. Зокрема, згідно з тодішньою редакцією ч. 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», право на ОГД мали: · батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття. Свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_2 - датоване 14.08.2023 року, тобто після смерті військовослужбовця ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), і тому на дату ухвалення рішення (до внесення змін) у дитини не було юридичного статусу як особи, що має право на ОГД. Відповідач також зазначає, що дії законів у часі: Хоча на момент ухвалення оскаржуваного рішення Комісії МОУ (січень 2024 року) законодавство не передбачало права на отримання одноразової допомоги для ненароджених дітей, Закон №3515-IX від 09.12.2023 передбачив, що у разі відсутності інших осіб, яким така допомога вже призначалася, право дитини, зачатої за життя та народженої після смерті військовослужбовця, поширюється ретроспективно. Також зазначає, що згідно з Прикінцевими положеннями п. 2 Закону №3515-IX, ця норма застосовується лише за умови, що допомога не була призначена жодній іншій особі; в матеріалах справи наявна інформація про те, що одноразова грошова допомога вже була призначена іншими особам (зокрема - матері загиблого). Отже, умова застосування прикінцевих положень Закону №3515-IX відсутня, що не дає підстав для перегляду прийнятого рішення Комісією МОУ. У такій ситуації відповідно до абз. 4 п. 2 Постанови КМУ №168: - "питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку". Таким чином, МО України не уповноважене самостійно змінювати раніше прийняте рішення у частині перерозподілу коштів, якщо допомога вже призначена іншій особі. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив в якій, останній просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Третя особа не скористалася своїм правом та не подала до суду пояснення щодо предмету спору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 21.10.2022 зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 ).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.04.2023 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Сповіщенням сім'ї (близьких родичів) померлого (загиблого) від 04.04.2023 №16 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання із захисту тетиторіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення бойових дій Донецька область в результаті артилерійського обстрілу отримав тяжке поранення, після евакуації та надання невідкладної медичної допомоги під час переміщення до шпиталю, внаслідок отриманих травм помер.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.08.2023, ОСОБА_2 (батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.10.2023 №12/1/5387 засвідчено, що ОСОБА_2 дійсно є дитиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_3 , і має право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
ОСОБА_1 , діючи в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її батька ОСОБА_3 .
Листом від 03.03.2025 №1991 ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначив, що попередня заява стосовно виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька, солдата ОСОБА_3 подана 24.08.2023 була опрацьована працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8 та у встановлені законодавством терміни надіслана в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії МОУ від 26.01.2024 №3/в, в якому зазначено, що розглянувши питання пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум дійшов висновку про відмову у призначенні одноразовій грошової допомоги ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_2 , оскільки відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинний на дуту загибелі військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.01.2024 № 3/в, затвердженим Міністром оборони України 29.01.2024, за результатами розгляду поданих документів Комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 ОСОБА_1 , дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період воєнного стану солдата ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього доньки ОСОБА_2 . Вказане рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 і на цю дату визначається право осіб на одержання одноразової грошової допомоги, донька ОСОБА_2 народився після загибелі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тому ураховуючи положення статті 25 Цивільного кодексу України, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги на доньку ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Стаття 41 Закону № 2232-XII визначає, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За приписами пункту 2 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у ст.16-1 Закону № 2011-XII.
Так, відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця ОСОБА_3 та на час звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги на малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_11), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні. Так, зокрема, указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб та надалі був продовжений воєний стан.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" прийнято постанову від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 якої установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абз.1 п.2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1066).
В редакції, чинній станом на час смерті ОСОБА_3 абзац 1 п.2 Постанови №168 визначав, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Також абзацами 2-4 пункту 2 Постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Частиною 1 статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Згідно з частиною 8 статті 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ).
На виконання вимог Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 № 975, якою затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до приписів пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як передбачено пунктом 10 Порядку № 975, Члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
У відповідності до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Системний аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ, мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення), (в редакції статті 16-1, чинній на момент прийняття спірного рішення відповідача).
Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Згідно з положеннями статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Права члена сім'ї має одинока особа.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У частинах 1-2 статті 6 Сімейного кодексу України законодавець визначив, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
За змістом частини 1 статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно з частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 1 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, визначено, що для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
Відповідно до положень статті 2 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.
Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За приписами частини 1 статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Статтею 3 Закону України «Про охорону дитинства», яка закріплює основні принципи охорони дитинства, визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень частин 1, 2 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
Предметом спору у цій справі є рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.01.2024 №3/в, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 ОСОБА_1 , дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період воєнного стану солдата ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 .
Вказане рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 і на цю дату визначається право осіб на одержання одноразової грошової допомоги, натомість донька ОСОБА_2 народилася після загибелі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тому ураховуючи положення статті 25 Цивільного кодексу України, у призначенні частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_2 належить відмовити.
Оцінюючи мотиви спірного рішення, суд виходить з такого.
Матеріалами справи підтверджено, що військовослужбовець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 11.04.2023, у зв'язку із чим із вказаної дати члени сім'ї, батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця набули право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168.
В матеріалах справи наявний витяг з протоколу від 12.01.2024 №1/168, відповідно до якого батьку, матері та дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 11.04.2023 та листа Кадрового центру Збройних Сил України від 20.09.2023 №321/КЦ/7458 в сумі 15000000 у рівних частках кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 - донька загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 23.08.2023.
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.10.2023 №12/1/5387 засвідчено, що ОСОБА_2 дійсно є дитиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_3 , і має право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У розумінні статті 16-1 Закону №2011-ХІІ дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , належала до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Разом з тим, у призначенні частки одноразової грошової допомоги цій дитині Комісією Міноборони було відмовлено лише з тих підстав, що вона народилася після загибелі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тоді як право осіб на одержання одноразової грошової допомоги визначається на дату загибелі ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд зазначає, що дійсно абзац 2 пункту 2 Постанови №168 передбачає, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Водночас суд зауважує, що передусім коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ, а згідно з частиною 8 статті 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Правовий наслідок не реалізації такого права передбачений абзацом 3 пункту 2 Постанови №168, відповідно до якого якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу.
Суд наголошує, що той факт, що дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 народилася після його смерті не може бути підставою для висновку про те, що ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону №2011-ХІІ, а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов'язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.
Суд звертає увагу на те, що за своєю сутністю одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, тобто спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), відтак виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі № 440/6725/23.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що пункт 2 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.01.2024 № 3/в, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 ОСОБА_1 , дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період воєнного стану солдата ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а також вимог законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов'язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.
За наведених обставин позовні вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідну одноразову грошову допомогу задоволенню не підлягають.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачкою судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.01.2024 № 3/в.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов'язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 , яка діє інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Міністерство оборони України (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5)
Суддя У.М. Нор