Справа № 420/11598/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога та лікаря-уролога відділення хворих туберкульозом сечостатевої системи і позалегочних форм для дорослих з 01.01.2004 р. по 27.04.2018 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі:
з дати призначення пенсії з 23.07.2013 р. - період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посаді на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога з 01.01.2004 р. по 31.07.2013 р.;
з дати перерахунку пенсії з 01.11.2017 р. - період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Міська клінічна інфекційна лікарня" Одеської міської ради на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога з 01.08.2013 р. по 31.10.2017 р.;
з дати перерахунку пенсії з 01.04.2020 р. - період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога та лікаря-уролога відділення хворих туберкульозом сечостатевої системи і позалегочних форм для дорослих з 01.11.2017 р. по 27.04.2018 р;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач з 23.07.2013 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 16.03.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в які просив перевірити його пенсійну справу на предмет правильності обчислення страхового стажу. З листа відповідача від 31.03.2025 р. № 8321-7825/П-02/8-1500/25 позивач дізнався, що відповідно до статі 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зараховано період роботи з 17.12.1996 р. по 31.12.2003 р. Відповідач зазначив, що проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 р. немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону. Враховуючи викладене, відповідач протиправно не обчислив та не зарахував до стажу позивача в подвійному розмірі період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" (після реорганізації та перейменування) на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога та лікаря-уролога відділення хворих туберкульозом сечостатевої системи і позалегочних форм для дорослих з 01.01.2004 р. по 27.04.2018 р. Позивач вважає свої права порушеними, а дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 18.04.2025 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
05.05.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. За перевіркою матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що до страхового стажу у пільговому обчисленні (подвійному розмірі) відповідно до статі 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зараховано період роботи з 17.12.1996 р. по 31.12.2003 р. Проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 р. немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону № 1058-ІV. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку. На зазначених підставах позивачу пенсію автоматично перераховано з 01.04.2024 р. при страховому стажі 60 років 5 місяців (коефіцієнт - 0,60417, враховано по 29.02.2024 р..), середньомісячній заробітній платі 19940,61 грн, визначеній за період з 01.07.2000 р. по 31.10.2017 р. згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становив 12040,24 грн, де: розмір пенсії за віком - 12047,52 грн; доплата за 25 років понаднормового стажу - 268,50 грн; обмеження на індексації з 01.03.2023 р. - (275,78 грн). Перерахунок пенсії проведено по страховому стажу, оскільки по заробітній платі проводити недоцільно, розмір пенсії зменшується.
07.05.2025 р. позивач надав до суду пояснення на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у ньому.
З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, ОСОБА_1 з 23.07.2013 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до форми РС-право, пенсія позивачу призначена виходячи із страхового стажу 60 років 5 місяців 8 днів, при цьому всі періоди трудової діяльності зараховано в однократному розмірі, окрім періоду з 17.12.1996 р. по 31.12.2003 р., який зараховано в подвійному розмірі.
16.03.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в які просив перевірити його пенсійну справу на предмет правильності обчислення страхового стажу.
Листом від 31.03.2025 р. № 8321-7825/П-02/8-1500/25 відповідач повідомив позивачу, що ОСОБА_1 з 23.07.2013 р. отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. За перевіркою матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що до страхового стажу у пільговому обчисленні (подвійному розмірі) відповідно до статі 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зараховано період роботи з 17.12.1996 р. по 31.12.2003 р. Проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 р. немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону № 1058-ІV. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку. На зазначених підставах позивачу пенсію автоматично перераховано з 01.04.2024 р. при страховому стажі 60 років 5 місяців (коефіцієнт - 0,60417, враховано по 29.02.2024 р..), середньомісячній заробітній платі 19940,61 грн., визначеній за період з 01.07.2000 р. по 31.10.2017 р. згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становив 12040,24 грн., де: розмір пенсії за віком - 12047,52 грн.; доплата за 25 років понаднормового стажу - 268,50 грн.; обмеження на індексації з 01.03.2023 р. - (275,78 грн). Перерахунок пенсії проведено по страховому стажу, оскільки по заробітній платі проводити недоцільно, розмір пенсії зменшується.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить наступні записи щодо спірних періодів трудової діяльності:
з 17.12.1996 р. по 29.02.2018 р. записи № 11-12 на посаді завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради".
з 01.03.2018 р. по 27.04.2018 р. записи № 13-14 на посаді лікаря-уролога у відділенні хворих туберкульозом сечовивідної системи і позалегочних форм для дорослих у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради".
Згідно копії пенсійної справи, відповідач здійснював перерахунок пенсії позивача як працюючого пенсіонера з 01.11.2017 р. та з 01.04.2020 р.
Вважаючи дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 р. по 27.04.2018 р., позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 р. визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Таким чином, оскільки Закон № 1058-ІV та Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV, як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами ч. 1-3 ст.24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Як зазначено у ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.3 ст.40 Закону № 1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону 1788-XII в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України № 1788-XII, згідно до якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, закладах (відділеннях) з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Суд констатує, що редакція статті 60 Закону № 1788-XII є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону № 1788-XII та не зупиняє її дію.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст.60 Закону № 1788-XII, не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 р. у справі № 689/872/17 та від 27.02.2020 р. у справі № 462/1713/17.
За приписами ст.1 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" від 05.07.2001 р. №2586 (далі - Закон №2586):
-протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
-туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закон №2586 медична допомога хворим на туберкульоз надається амбулаторно або в умовах стаціонару протитуберкульозного закладу відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги та стандарту інфекційного контролю за захворюванням на туберкульоз.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 р. № 385 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров'я, посад фахівців у галузі охорони здоров'я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров'я", зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я містить, зокрема, протитуберкульозний диспансер.
Відповідно до "Переліку протитуберкульозних закладів", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16.07.2009 р. №514 до таких закладів відносяться лікарні - протитуберкульозні диспансери, та структурні підрозділи лікарняних, амбулаторно-поліклінічних та санаторно-курортних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я: туберкульозне (протитуберкульозне, фтизіатричне) відділення, туберкульозний (протитуберкульозний, фтизіатричний, у т.ч. дитячий) кабінет.
Отже, робота медичного персоналу у кабінетах, диспансерах та відділеннях лікування туберкульозу повинна зараховуватися до страхового стажу у подвійному розмірі, враховуючи специфіку роботи.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 р. у справі № 689/872/17 та від 20.04.2022 р. у справі № 214/3705/17, постанові від 27.04.2023 р. по справі № 160/14078/22.
За змістом ст.62 Закону №1788-ХІІ порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , записи в останній виконані чітко, зрозуміло, та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені. При цьому, від відповідача відсутні будь-які зауваження щодо заповнення трудової книжки позивача.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 у спірний період позивач працював: з 17.12.1996 р. по 29.02.2018 р. записи № 11-12 на посаді завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради"; з 01.03.2018 р. по 27.04.2018 р. на посаді лікаря-уролога у відділенні хворих туберкульозом сечовивідної системи і позалегочних форм для дорослих у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради".
В ході судового розгляду встановлено, з 23.07.2013 р. позивачу призначено пенсію за віком. Пенсію обчислено при страховому стажі 60 років 5 місяців 8 днів.
До страхового стажу в подвійному розмірі зараховані періоди роботи з 17.12.1996 р. по 31.12.2003 р. До страхового стажу в подвійному розмірі не враховано періоди роботи: з 01.01.2004 р. по 29.02.2018 р. на посаді завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради"; з 01.03.2018 р. по 27.04.2018 р. на посаді лікаря-уролога у відділенні хворих туберкульозом сечовивідної системи і позалегочних форм для дорослих у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради".
Суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача виконані чітко, зрозуміло, та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені. Відповідач не надав жодних зауважень щодо заповнення трудової книжки позивача.
З огляду на вказані норми та обставини справи робота позивача на вищезазначених посадах у туберкульозних відділеннях дає йому право на перерахунок пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі.
За наведених обставин суд дійшов до висновку про те, що відповідач, не зарахувавши ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посаді завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" та на посаді лікаря-уролога у відділенні хворих туберкульозом сечовивідної системи і позалегочних форм для дорослих з 01.01.2004 р. по 27.04.2018 р., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, суд зауважує, що у даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а не дії як вказує позивач, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не вчинено жодних дій щодо зарахування спірних періодів трудової діяльності позивача до страхового стажу в подвійному розмірі.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога та лікаря-уролога відділення хворих туберкульозом сечостатевої системи і позалегочних форм для дорослих з 01.01.2004 р. по 27.04.2018 р. та зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі з 23.07.2013 р. період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посаді на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога з 01.01.2004 р. по 31.07.2013 р., з 01.11.2017 р. - період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Міська клінічна інфекційна лікарня" Одеської міської ради на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога з 01.08.2013 р. по 31.10.2017 р., з 01.04.2020 р. - період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога та лікаря-уролога відділення хворих туберкульозом сечостатевої системи і позалегочних форм для дорослих з 01.11.2017 р. по 27.04.2018 р. й здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв'язку з неправильним формулюванням способу захисту порушених прав, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо незарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога та лікаря-уролога відділення хворих туберкульозом сечостатевої системи і позалегочних форм для дорослих з 01.01.2004 р. по 27.04.2018 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до страхового стажу в подвійному розмірі з 23.07.2013 р. період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посаді на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога з 01.01.2004 р. по 31.07.2013 р., з 01.11.2017 р. - період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Міська клінічна інфекційна лікарня" Одеської міської ради на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога з 01.08.2013 р. по 31.10.2017 р., з 01.04.2020 р. - період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради" на посадах завідувача урологічним відділенням, лікаря-уролога та лікаря-уролога відділення хворих туберкульозом сечостатевої системи і позалегочних форм для дорослих з 01.11.2017 р. по 27.04.2018 р. й здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят п'ятдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко