Справа № 420/22043/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській областіза результатом якого позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого перерахунку пенсії на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі № 540/6409/21;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 року справа № 540/6409/21;
стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 - дружина померлого пенсіонера ОСОБА_2 та згідно до довідки ОСББ проживала разом із чоловіком на момент смерті, а тому згідно норм ст.61 Закону України №2262 має право на отримання недоодержаних сум пенсій, яка підлягала виплаті померлому пенсіонерові з числа військовослужбовців, але не була виплачена пенсійним органом ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідач відзив на позов не направив.
Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч.5 ст.262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, між ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 до шлюбу) та ОСОБА_2 17.01.2020 року укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
Ha виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі № 540/6409/21 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість з виплати доплати до пенсії з 01.12.2019 року
09.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою, в порядку ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", про виплату мені недоотриманої пенсії померлого чоловіка на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі № 540/6409/21. До заяви долучено документи що підтверджують шлюбні відносини та проживання за однією адресою.
Рішенням № 7264 від 13.06.2025 року відповідачем відмовлено у здійснені виплати ОСОБА_1 сум пенсії яка була призначена, нарахована та належала чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була ним отримана за життя.
В обґрунтування зазначеного рішення вказано, що оскільки у заяві ОСОБА_1 зазначена адреса: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом ( ID-карта) № НОМЕР_3 виданим 22.01.2020 року, а у ОСОБА_2 за паспортом НОМЕР_4 , виданий Суворовським РВУМВС України в Херсонській області 21 грудня 2000 року, який міститься в матеріалах пенсійної справи: АДРЕСА_3 , прийнято рішення про відмову у виплаті недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду за померлого ОСОБА_2 , згідно статті 61 Закону №2262.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за його скасуванням звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Верховний Суд в постанові від 30.01.2020 року по справі № 200/10269/19-а сформулював висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
За положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема,
- спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України);
- до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( частина 1 статті 1218 ЦК України);
- суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Зі змісту зазначених норм діючого законодавства вбачається, що право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю мають члени його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
При цьому, такі суми пенсії не включаються до складу спадщини, у разі наявності членів сім'ї спадкодавця.
Як встановлено судом у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 дружині ОСОБА_1 не була виплачена недоотримана пенсія у зв'язку з тим, що вона не проживала разом із пенсіонером на день його смерті.
Згідно з ч.2, ч.4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки ОСББ «Вільний» від 02.06.2025 року ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , вела разом з чоловіком ОСОБА_2 сумісне господарство в помешканні за адресою АДРЕСА_4 , до його гибелі.
Таким чином ОСОБА_1 член сім'ї (дружина) ОСОБА_2 відповідно до ст.61 Закону України №2262-ХІІ має право на отримання недоотриманої суми доплати пенсії.
При цьому, оскільки ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату недоотриманої доплати пенсії протягом шести місяців після смерті пенсіонера, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 61 Закону України № 2262-ХІІ, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що позивач не проживала разом із пенсіонером на день його смерті, оскільки вказане твердження спростовується довідкою ОСББ «Вільний» від 02.06.2025 року.
Таким чином дії відповідача щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіком згідно вищевказаних рішень суду є протиправними.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Чого в цій справі зроблено не було.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідком розгляду справи суд висновує про необхідність задоволення позову повністю.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого перерахунку пенсії на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі № 540/6409/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036, код ЄДРПОУ 21295057)виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 року справа № 540/6409/21;
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області(вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036, код ЄДРПОУ 21295057) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.С. Єфіменко