Справа № 420/37269/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 14.03.2022 року по 31.07.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року, у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 14.03.2022 року по 31.07.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривні 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
- Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.08.2022 року по 28.09.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.08.2022 року по 28.09.2023 року грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривні 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684 гривні 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Вирішуючи питання щодо застосування ст.233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у справі за позовом особи до військової частини про визнання дій та бездіяльності протиправними, Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 року у справі № 460/21394/23 дійшов таких висновків:
- якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст. 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст. 233 КЗпП України в попередній редакції; у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;
- з урахуванням п. 1 гл. XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст. 233 КЗпП України, почався 1 липня 2023 року.
Предметом спору в цій справі є перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період із 14 березня 2022 року по 28 вересня 2023 року.
Спірні правовідносини охоплюють часові проміжки як до, так і після внесення змін до ст. 233 КЗпП України.
Період з 14.03.2022 року до 19.07.2022 року регулюється положеннями ст. 233 КЗпП України в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року по 28 вересня 2023 року регулюється чинною редакцією ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року, КЗпП України доповнено гл. XIX “Прикінцеві положення», зокрема п. 1 якої передбачає продовження строків, визначених ст. 233 цього Кодексу на строк дії карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24:00 год 30 червня 2023 року карантин скасовано.
Тому, з урахуванням цих правових актів, відлік тримісячного строку звернення до суду з цим позовом за період з 19 липня 2022 року по 30 червня 2023 року почався 1 липня 2023 року та сплинув 30 вересня 2023 року.
У частині позовних вимог щодо ігрошового забезпечення за липень 2023 року (з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.11.2023 року.
У частині позовних вимог щодо грошового забезпечення за серпень 2023 року (з 01.08.2023 року по 31.08.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.12.2023 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за вересень 2023 року (з 01.09.2023 року по 28.09.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 29 грудня 2023 року.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даним позовом 03.11.2025 року.
Підпунктом 11.1 пункту 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 р. № 280 (далі - Правила № 280 в редакції наказу Міністра оборони України від 22.04.2021 р. № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні. у таких випадках, зокрема, вибуття військовослужбовців до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).
Грошовий атестат оформлюється та заповнюється, виходячи із грошового забезпечення станом на час звільнення зі служби, в тому числі під час вибуття до нового місця служби.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості провести самостійний розрахунок грошового забезпечення у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення тарифного розряду своєї посади на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням відповідного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Отже, отримавши грошовий атестат при звільненні (або вибутті до нового місця слуюжи), позивач був обізнаний з розміром усіх видів грошового забезпечення, що отримувалися ним під час проходження служби.
Звернення позивача із запитом не змінює дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися по порушення своїх прав.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивачем не подано окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з вказівкою поважних причин його пропуску у частині позовних вимог з 19 липня 2022 року по 28 вересня 2023 року.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 256, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява в частині вказаних позовних вимог буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Андрухів